Туристично-інформаційний довідник

Офіусса як назва Тіри Назва Офіусса (дав.-гр. Οφιούσσα) перекладається з давньогрецької мови як «зміїний острів»: від дав.-гр. ὄφις — змія та дав.-гр. ύσσα — острів[2]. Поселення Офіусса на Дністрі згадане різними античними авторами. Так, Псевдо-Скілак у своїх періплах згадує «у землі скіфів» між Істром (Дунаєм) і Таврією (Кримом) лише два еллінських міста: Офіуссу та Ніконій. Згідно Плінію Старшому та Стефану Візантійському, Офіусса — давніша назва Тіри. Коли місто перейменували — невідомо, проте перші використання назви «Тіра» на монетах датують другою половиною IV ст. до н. е.[3] Римський поет Гай Валерій Флакк згадує Офіуссу у своїй поемі «Аргонавтика»[2]: Linquitur abruptus pelago Tyra, linquitur et mons Ambenis et gelidis pollens Ophiusa venenis. Залишається перервана морем (річка) Тіра, залишається і гора Амбенська, і сильна холодними отрутами Офіусса. Офіусса позначена на карті Північного Причорномор’я Герарда Меркатора 1554 року[4]. Римський географ Страбон писав: «Коло устя Тири є башта, звана Неоптолемовою, і село, зване Гермонактове; як проплисти вверх 140 стадій, по[…Читати далі…]

Білгород-Дністровська (інша назва – Аккерманська) фортеця, що в перекладі з турецької означає “білий камінь” – пам’ятка архітектури та містобудування національного значення XIII – XVIII ст. і знаходиться під охоронною держави (документ про взяття під охорону був також прийнятий ще в радянський період, а саме Постанова ради міністрів УРСР № 970 від 1965 р. (охоронний номер № 560 (цитадель (Генуезький замок) – охоронний № 560/1; стіни, башти, ворота – охоронний № 560/2)). Із липня 2019 року Тіра та Аккерманська фортеця є кандидатом на вступ до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Фортеця – одна з найбільш збережених на території України, а за своїми розмірами – найбільша в Східній Європі. Своїми розмірами вона перевершує всі подібні фортифікаційні споруди країни. Загальна площа фортеці понад 9 га; протяжність стін по периметру становить понад 2,5 км. Вона стоїть на скелястому березі Дністровського лиману на місці Тіри – давньогрецького поліса V – IV ст. до н.е. Укріплення, що[…Читати далі…]

Татарбунари – невелике степове містечко в Бессарабії, яке має досить цікаву історію, починаючи від часів Римської імперії і до сьогодення. Багатонаціональність регіону також вплинула на історичну спадщину краю. Татарбунарський історико-краєзнавчий музей – центр збереження та презентації історико-культурної спадщини краю. Музей був заснований у 1949 році, як музей історії Татарбунарського повстання. Це повстання відбулося в Татарбунарах в 1924 році проти румунської влади, а саме проти аграрної політики правителів Румунії. Саме повстання проіснувало лише 3 дні, але кількість його жертв склало близько 3000 чоловік. Вже у 1984 році музейні експозиції «переїжджають» до спеціально побудованого приміщення, в якому знаходяться і сьогодні. У музеї, для всіх поціновувачів історії, у 8 виставкових залах надано усі засоби отримання яскравих вражень. Відвідувачі матимуть змогу детально ознайомитися з хронологією подій Татарбунарського повстання, яке було одним з найбільших виступів місцевого населення проти королівської Румунії протягом 1918 – 1924 років; розвитку краю – починаючи з сарматських часів, османського панування, перебування[…Читати далі…]

Невелике село Кулевча у Білгород-Дністровському районі за останні кілька років набуло поширення серед православних християн України, Молдови та Росії. Щодня сюди приїжджають люди, щоб на власні очі побачити дива, що відбуваються у Свято-Миколаївському храмі, щоб знайти зцілення від хвороб або вирішити складні життєві проблеми. А може побачити і доторкнутися до дива, яке так і називають – «Кулевчанське диво». Свято-Миколаївська церква в Кулевчі заснована болгарськими переселенцями. Саме село розташоване біля підніжжя уявного хреста. Тут знаходиться один із чотирьох поклінних хрестів, встановлених із благословення старців. В Україні існує всього чотири подібних хреста — в с.Кулевча, м.Чорнобиль, м.Старий Почаїв і під Харковом. Якщо з’єднати точки на мапі країни, то виходить величезний хрест. «Кулевчанське диво» відбувається з іконою Казанської Божої Матері, яка добре відома і особливо шанована. Ікона в церкві прикрашена ліліями, стебла яких засохлі, але якщо придивитися уважніше, можна побачити на них цибулинки, з часом із яких проростуть нові паростки і з’являться листочки[…Читати далі…]

В інтернеті з’явився новий веб-ресурс, який має сприяти розвитку туристичної привабливості української Бессарабії. Сайт «I-mapa» створений за підтримки Українського культурного фонду та є інтерактивною туристичною картою Південно-Західної частини Одеської області. Тут можна отримати інформацію про локації, де випускають унікальну продукцію, зберігачів традицій, ознайомитися з місцевими туристичними об’єктами. Ресурс відкриває нові можливості для самостійного планування незабутніх подорожей. Інформація на сайті поділена на кілька розділів: культурні пам’ятки, історичні пам’ятки, природоохоронні території, національна кухня, гастрономічні та культурні фестивалі. Про туристичні об’єкти розповідається у текстовому варіанті, а також представлені фотографії та відеоролики. Сайт також має версію англійською мовою. Карта  –  https://imapa.com.ua/

Об’єкт знаходиться у мальовничому куточку Одеської області – в селі Шабо, прадавньому поселенні колоністів зі Швейцарії. У цій місцевості, оповитій легендами, де вирощують велику кількість виноградників і виробляють знамениті вина, ще й створюють дуже смачний сир за особливими рецептами. Сироварня побудована за європейським зразком, облаштована новітнім устаткуванням, привезеним з Голландії. Сир тут виготовляють за оригінальними голландськими технологіями найкращі українські майстри-сировари. У виробництві використовується виключно голландські живі закваски, які надають сирам особливу неповторність, текстуру і тонкий сирний смак. Використання латексного і парафінового покриття забезпечує сиру правильне дозрівання, надаючи йому можливість дихати Сироварня має замкнутий цикл виробництва, від вирощування кормів для тварин, до переробки молочної сировини і отримання кінцевого продукту – високоякісного сиру. Процес сироваріння ретельно контролюється на кожному з етапів – від контролю якості вхідної сировини, до готової продукції у фірмовому магазині, що гарантує високий рівень якості продукції та послуг, які надаються. Сироварнею проводяться цікаві екскурсії, де відвідувачів знайомлять із процесом[…Читати далі…]