«Попри жахливий біль…», «Живе всупереч діагнозу» або «Героїчна боротьба з долею» – ви точно бачили подібні формулювання в матеріалах про людей з інвалідністю.

Здається, що це про співчуття та підтримку. Але у такого підходу є зворотний бік – драматизація та героїзація. Дослідження показують: 71% українців відчувають співчуття, а 34% – сум чи печаль, коли бачать людину з інвалідністю. Водночас люди з інвалідністю зазначають, що прояви жалості можуть дратувати та викликати дискомфорт. І це зрозуміло: коли історію будують лише навколо «страждань» і «подолання», жалість може підміняти повагу та взаємодію на рівних. А за драматичним сюжетом стає непомітною сама особистість – її професіоналізм, хобі, почуття гумору, смак у літературі, плани та мрії. Як розповідати історії про людей з інвалідністю без драматизації та героїзації? 1. Показуйте буденні ролі, а не лише «подвиги». Професійні здобутки, улюблена кава зранку, кумедні історії, захоплення чи плани на відпустку роблять історію живою та справжньою. Інвалідність може бути частиною досвіду людини, але не обов’язково має бути центром кожної історії про неї. 2. Нормалізуйте життя, а не романтизуйте бар’єри. Не перетворюйте звичайні щоденні[…Читати далі…]

Читати далі

Робочий візит до Петропавлівської сільської ради: взаємодія у сфері здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади

На виконання розпорядження голови Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації від 08.05.2026 № 54/А-2026 у вересні відбувся плановий робочий візит групи керівників та спеціалістів структурних підрозділів районної державної адміністрації до Петропавлівської сільської ради з метою координації та налагодження взаємодії з питань здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади. Фахівцями структурних підрозділів райдержадміністрації спільно з посадовими особами Петропавлівської сільської ради було опрацьовано актуальні питання здійснення управлінської діяльності. Під час спільної роботи спеціалісти обговорили питання соціального захисту населення та захисту прав дітей, функціонування укриттів в умовах воєнного стану, надання адміністративних послуг мешканцям громади, житлово-комунального господарства, архітектури та економічного розвитку громади. Окрему увагу було приділено питанням якісного харчування учнів у закладах освіти та забезпеченню своєчасного реагування на актуальні потреби жителів територіальної громади. Робочий візит завершився робочою нарадою, під час якої спеціалісти місцевої ради отримали практичні рекомендації щодо підвищення ефективності роботи виконавчих органів сільської ради, належної організації виконання делегованих повноважень та подальшого застосування вимог законодавства у[…Читати далі…]

Читати далі

ОРГАНІЗАЦІЯ ЯКІСНОГО ТА БЕЗПЕЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ – ВАЖЛИВЕ ЗАВДАННЯ У СФЕРІ ОСВІТИ

Здоров’я дітей безпосередньо залежить, зокрема, від якості та повноцінності їхнього харчування. Саме тому питання організації безоплатного харчування учнів, дотримання санітарних норм, вимог до якості продуктів і безпечності готових страв залишаються серед пріоритетних напрямів роботи у Білгород-Дністровському районі. 28 вересня перший заступник голови (начальника) Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації Тетяна ДОМЧИНСЬКА спільно з т.в.о. начальника відділу освіти, культури, спорту та охорони здоров’я Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації Дорою КОРЧАГІНОЮ здійснили робочий візит до «Приморської гімназії з дошкільним відділенням та початковою школою Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області». Під час візиту представники районної адміністрації ознайомилися з організацією харчування дітей у закладі. Зокрема, перевірено дотримання режиму та визначених норм харчування, санітарно-гігієнічний стан приміщень, умови функціонування харчоблоку, особливості приготування та видачі страв, а також якість і безпечність харчових продуктів. Такі робочі виїзди дають змогу безпосередньо оцінити стан організації харчування у закладах освіти та своєчасно визначити питання, які потребують додаткової уваги. Їх вирішення здійснюється[…Читати далі…]

Читати далі

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці

Одещина. Стажування без «тіні»: як офіційне працевлаштування захищає працівників. Головний державний інспектор Південного міжрегіонального управління Держпраці відвідала один із закладів харчування, щоб роз’яснити роботодавцю вимоги трудового законодавства та наголосити на неприпустимості використання незадекларованої праці. Під час спілкування з’ясувалося, що баристи та офіціанти працюють на умовах так званої «трудової угоди». Інспектор пояснила, що Кодекс законів про працю України не передбачає подібних форматів для фактичного допуску до роботи. Ключові акценти для роботодавця та колективу, які зазначила фахівчиння Держпраці: • Правила оформлення: Роботодавцю нагадали про обов’язок завчасно (до початку виконання обов’язків працівником) направляти повідомлення про прийняття на роботу до податкового органу, а також про відповідальність за неоформлену працю. • Захист для персоналу: Працівникам роз’яснили переваги легальної зайнятості – це набуття трудового й страхового стажу, гарантована виплата офіційного доходу, соціальний захист та дотримання їхніх прав. Результат діалогу: Роботодавець дослухався до роз’яснень і офіційно працевлаштував п’ятьох працівників закладу. Завдяки цьому колектив отримав легальні робочі місця,[…Читати далі…]

Читати далі

ЯК РОЗПІЗНАТИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИЙ ПРЕДМЕТ

Небезпечна знахідка може виглядати цілком звичайно, а сам вибухонебезпечний предмет – залишатися непомітним. Особливої уваги потребують предмети, які можуть бути замаскованими або виготовленими саморобним способом. Про можливу небезпеку можуть свідчити: предмет, якого ви раніше не бачили або який опинився там, де його не мало б бути (наприклад, на дереві чи лавці); незвичні звуки – цокання, сигнали, що повторюються через певні проміжки часу; індикаторна лампочка, що миготить; наявність батарейок, акумуляторів чи інших елементів живлення; предмет, під’єднаний до розтяжки дротів. Однак не варто покладатися лише на ці ознаки. Небезпечний предмет може бути безшумним і не мати жодної з них. Тому будь-який підозрілий або залишений предмет не можна чіпати чи намагатися знешкодити самостійно. Виявили підозрілу знахідку – телефонуйте до ДСНС або поліції за телефонами 102 або 102. Бережіть себе та дотримуйтеся правил мінної безпеки. #МіннаБезпека #Безпека

Читати далі

«Травма змінила частину мого життя, але це лише частина мого досвіду. Зараз у ньому багато спорту, тренувань, змагань і нових цілей»

За цими стриманими словами Владислава Климчука – міцний характер людини, яка чітко знає цінність кожного кроку вперед. Травма не зупинила його, а стала точкою відліку для нового спортивного та життєвого етапу. Сьогодні Владислав – гравець ампфутбольної команди «Шахтар Сталеві» та чинний чемпіон України з боксу серед ветеранів. Спорт для нього – це цілеспрямована праця, дух змагання та команда, де кожен грає на максимумі. Шлях до цього вимагав величезної сили. Наприкінці 2022 року Владислав став до лав 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». У 2024-му під час виконання бойового завдання дістав важку мінно-вибухову травму. За цими кількома словами – тривале лікування, реабілітація та щоденна наполегливість. «Служба і травма – це досвід, який залишиться зі мною. Але сьогодні я хочу рухатися далі, тренуватися, змагатися і ставити перед собою нові цілі. У спорті для мене важливі команда, суперники й результат, а не розмови про те, що я щось “подолав”». Історія Владислава – це не[…Читати далі…]

Читати далі

Твій перший крок – наш спільний шлях!

Спорт – це не лише про нагороди та змагання. Це про відновлення, силу духу, братерство та повернення до активного життя. Благодійна організація «СтратКом УА» спільно з Міністерством у справах ветеранів України реалізує національну інформаційну кампанію «Твій перший крок – наш спільний шлях». Наша мета – залучити ветеранів війни, військовослужбовців та їхні родини до участі у Всеукраїнських змаганнях, адаптивних видах спорту та спільнотах однодумців. Не має значення, чи ви професійний спортсмен, чи робите перші кроки у тренуваннях після поранення або демобілізації. Важливо зробити цей перший крок – а далі ми будемо йти поруч. Змагання допоможуть сформувати національну збірну команду України, яка представлятиме нашу державу на міжнародних спортивних змаганнях Invictus Games 2027.

Читати далі

Мова, якою ми послуговуємося щодня, непомітно формує наше ставлення до людей. Прагнучи висловити повагу чи підтримку, ми не завжди замислюємося, який сенс насправді несуть звичні фрази.

Як говорити коректно, етично та без стереотипів? У рамках кампанії «Взаємодій на рівних», спрямованої на зменшення стигми, стереотипів та упереджень щодо людей з інвалідністю, підготовлено добірку поширених висловів та підказки, як говорити коректно, етично та без стереотипів. 1. Спочатку людина, потім — її риси ❌ «Інвалід»  ✅ Людина з інвалідністю Коли ми називаємо людину «інвалідом», одна характеристика ніби стає визначальною для всієї її особистості. Інвалідність може бути важливою частиною досвіду людини, але не визначає її повністю. 2. Крісло колісне звільняє, а не «приковує» ❌ «Візочник», «прикутий до візка», «інвалідний візок» ✅ Людина, яка користується кріслом колісним Слово «прикутий» створює образ безпорадності та обмеження. Натомість крісло колісне допомагає людині пересуватися та бути мобільною. 3. Сприйняття світу без застарілих ярликів ❌ «Глухонімий», «сліпий», «з вадами зору» ✅ Людина з порушеннями слуху / зору (або нечуюча людина) Порушення слуху не означає відсутності мовлення чи здатності висловлювати свої думки. А жестова мова — це[…Читати далі…]

Читати далі

Більшість недоречних запитань до людей з інвалідністю виникає не через бажання образити, а через брак досвіду спілкування. Та коли знайомство починається із запитань про інвалідність, діагноз чи травму, це може створити відчуття, що вас насамперед цікавить стан людини, а не вона сама.

У рамках кампанії «Взаємодій на рівних», спрямованої на зменшення стигми, стереотипів та упереджень щодо людей з інвалідністю, підготовлено добірку поширених запитань, яких краще уникати, та підказки, про що можна запитати натомість. ❌ «Що з тобою сталося?» / «Давно це в тебе?» 👉 Замість питань про травми й діагнози запитайте: «Чим ти займаєшся і що тебе найбільше захоплює?». Так ви даєте людині можливість розказати про свої справи, зацікавлення чи роботу, а не про діагнози. ❌ «Це назавжди?» / «А що лікарі кажуть?»  👉Запитання про діагноз, лікування чи прогнози стосуються особистої інформації, якою людина не зобов’язана ділитися. Замість порушення приватних кордонів поцікавтеся: «Які у тебе плани на найближчий час?». ❌ «А як ти… [робиш побутові речі / працюєш]?» 👉Краще поцікавтеся:  «Як ти любиш проводити вільний час?» або «Де твоє улюблене місце в місті?». Насправді кожен із нас організовує свій побут і життя у зручний для себе спосіб. Змінивши акценти у питанні простіше[…Читати далі…]

Читати далі

Безбар’єрна громада – це не лише доступний простір, а й повага та рівне ставлення одне до одного

У межах кампанії «Взаємодій на рівних», спрямованої на зменшення стигми, стереотипів та упереджень щодо людей з інвалідністю, створено відео, яке показує просту річ: бар’єри бувають не лише фізичними, вони можуть виникати у наших поглядах, реакціях і ставленні до інших. Стереотипи, упередження та припущення про те, що людина може чи не може через інвалідність, теж створюють дистанцію. Особливо коли люди спочатку бачать інвалідність, а вже потім саму людину. Але інвалідність – це лише одна з характеристик людини, а не те, що визначає її повністю. Саме такими є й герої цього відео: різними людьми зі своїми історіями, інтересами та цілями. Поліна створює власну лінійку одягу й підбирає тканини для нової колекції. Владислав тримає дисципліну на тренуваннях і готується до чергового матчу. Маша живе в ритмі хіп-хопу та обирає майбутню професію. А ще Поліна, Владислав і Маша мають інвалідність. Але що ми помічаємо найперше? Дослідження показують, що у ставленні українців до людей з[…Читати далі…]

Читати далі
Перейти до вмісту