ЯК РОЗПІЗНАТИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИЙ ПРЕДМЕТ

Небезпечна знахідка може виглядати цілком звичайно, а сам вибухонебезпечний предмет – залишатися непомітним. Особливої уваги потребують предмети, які можуть бути замаскованими або виготовленими саморобним способом. Про можливу небезпеку можуть свідчити: предмет, якого ви раніше не бачили або який опинився там, де його не мало б бути (наприклад, на дереві чи лавці); незвичні звуки – цокання, сигнали, що повторюються через певні проміжки часу; індикаторна лампочка, що миготить; наявність батарейок, акумуляторів чи інших елементів живлення; предмет, під’єднаний до розтяжки дротів. Однак не варто покладатися лише на ці ознаки. Небезпечний предмет може бути безшумним і не мати жодної з них. Тому будь-який підозрілий або залишений предмет не можна чіпати чи намагатися знешкодити самостійно. Виявили підозрілу знахідку – телефонуйте до ДСНС або поліції за телефонами 102 або 102. Бережіть себе та дотримуйтеся правил мінної безпеки. #МіннаБезпека #Безпека

Читати далі

«Травма змінила частину мого життя, але це лише частина мого досвіду. Зараз у ньому багато спорту, тренувань, змагань і нових цілей»

За цими стриманими словами Владислава Климчука – міцний характер людини, яка чітко знає цінність кожного кроку вперед. Травма не зупинила його, а стала точкою відліку для нового спортивного та життєвого етапу. Сьогодні Владислав – гравець ампфутбольної команди «Шахтар Сталеві» та чинний чемпіон України з боксу серед ветеранів. Спорт для нього – це цілеспрямована праця, дух змагання та команда, де кожен грає на максимумі. Шлях до цього вимагав величезної сили. Наприкінці 2022 року Владислав став до лав 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». У 2024-му під час виконання бойового завдання дістав важку мінно-вибухову травму. За цими кількома словами – тривале лікування, реабілітація та щоденна наполегливість. «Служба і травма – це досвід, який залишиться зі мною. Але сьогодні я хочу рухатися далі, тренуватися, змагатися і ставити перед собою нові цілі. У спорті для мене важливі команда, суперники й результат, а не розмови про те, що я щось “подолав”». Історія Владислава – це не[…Читати далі…]

Читати далі

Твій перший крок – наш спільний шлях!

Спорт – це не лише про нагороди та змагання. Це про відновлення, силу духу, братерство та повернення до активного життя. Благодійна організація «СтратКом УА» спільно з Міністерством у справах ветеранів України реалізує національну інформаційну кампанію «Твій перший крок – наш спільний шлях». Наша мета – залучити ветеранів війни, військовослужбовців та їхні родини до участі у Всеукраїнських змаганнях, адаптивних видах спорту та спільнотах однодумців. Не має значення, чи ви професійний спортсмен, чи робите перші кроки у тренуваннях після поранення або демобілізації. Важливо зробити цей перший крок – а далі ми будемо йти поруч. Змагання допоможуть сформувати національну збірну команду України, яка представлятиме нашу державу на міжнародних спортивних змаганнях Invictus Games 2027.

Читати далі

Мова, якою ми послуговуємося щодня, непомітно формує наше ставлення до людей. Прагнучи висловити повагу чи підтримку, ми не завжди замислюємося, який сенс насправді несуть звичні фрази.

Як говорити коректно, етично та без стереотипів? У рамках кампанії «Взаємодій на рівних», спрямованої на зменшення стигми, стереотипів та упереджень щодо людей з інвалідністю, підготовлено добірку поширених висловів та підказки, як говорити коректно, етично та без стереотипів. 1. Спочатку людина, потім — її риси ❌ «Інвалід»  ✅ Людина з інвалідністю Коли ми називаємо людину «інвалідом», одна характеристика ніби стає визначальною для всієї її особистості. Інвалідність може бути важливою частиною досвіду людини, але не визначає її повністю. 2. Крісло колісне звільняє, а не «приковує» ❌ «Візочник», «прикутий до візка», «інвалідний візок» ✅ Людина, яка користується кріслом колісним Слово «прикутий» створює образ безпорадності та обмеження. Натомість крісло колісне допомагає людині пересуватися та бути мобільною. 3. Сприйняття світу без застарілих ярликів ❌ «Глухонімий», «сліпий», «з вадами зору» ✅ Людина з порушеннями слуху / зору (або нечуюча людина) Порушення слуху не означає відсутності мовлення чи здатності висловлювати свої думки. А жестова мова — це[…Читати далі…]

Читати далі

Більшість недоречних запитань до людей з інвалідністю виникає не через бажання образити, а через брак досвіду спілкування. Та коли знайомство починається із запитань про інвалідність, діагноз чи травму, це може створити відчуття, що вас насамперед цікавить стан людини, а не вона сама.

У рамках кампанії «Взаємодій на рівних», спрямованої на зменшення стигми, стереотипів та упереджень щодо людей з інвалідністю, підготовлено добірку поширених запитань, яких краще уникати, та підказки, про що можна запитати натомість. ❌ «Що з тобою сталося?» / «Давно це в тебе?» 👉 Замість питань про травми й діагнози запитайте: «Чим ти займаєшся і що тебе найбільше захоплює?». Так ви даєте людині можливість розказати про свої справи, зацікавлення чи роботу, а не про діагнози. ❌ «Це назавжди?» / «А що лікарі кажуть?»  👉Запитання про діагноз, лікування чи прогнози стосуються особистої інформації, якою людина не зобов’язана ділитися. Замість порушення приватних кордонів поцікавтеся: «Які у тебе плани на найближчий час?». ❌ «А як ти… [робиш побутові речі / працюєш]?» 👉Краще поцікавтеся:  «Як ти любиш проводити вільний час?» або «Де твоє улюблене місце в місті?». Насправді кожен із нас організовує свій побут і життя у зручний для себе спосіб. Змінивши акценти у питанні простіше[…Читати далі…]

Читати далі

Безбар’єрна громада – це не лише доступний простір, а й повага та рівне ставлення одне до одного

У межах кампанії «Взаємодій на рівних», спрямованої на зменшення стигми, стереотипів та упереджень щодо людей з інвалідністю, створено відео, яке показує просту річ: бар’єри бувають не лише фізичними, вони можуть виникати у наших поглядах, реакціях і ставленні до інших. Стереотипи, упередження та припущення про те, що людина може чи не може через інвалідність, теж створюють дистанцію. Особливо коли люди спочатку бачать інвалідність, а вже потім саму людину. Але інвалідність – це лише одна з характеристик людини, а не те, що визначає її повністю. Саме такими є й герої цього відео: різними людьми зі своїми історіями, інтересами та цілями. Поліна створює власну лінійку одягу й підбирає тканини для нової колекції. Владислав тримає дисципліну на тренуваннях і готується до чергового матчу. Маша живе в ритмі хіп-хопу та обирає майбутню професію. А ще Поліна, Владислав і Маша мають інвалідність. Але що ми помічаємо найперше? Дослідження показують, що у ставленні українців до людей з[…Читати далі…]

Читати далі

Осіння кампанія з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу стартує в Одеській області, зокрема на території Білгород-Дністровського району, в жовтні 2026 року

Головне управління Держпродспоживслужби спільно з місцевими ветеринарними службами та лісовими господарствами розпочинає масштабну роботу зі створення імунного бар’єру у дикій фауні, яка є основним джерелом поширення небезпечного вірусу. Безпека громад під контролем: в Білгород-Дністровському районі стартує осіння імунізація диких тварин проти сказу. Сказ залишається однією з найнебезпечніших вірусних хвороб, спільною для тварин і людей, яка за відсутності вчасного лікування призводить до 100% летальності. Основним резервуаром збудника у природі є дикі м’ясоїдні тварини, зокрема червона лисиця. З метою контролю епізоотичної ситуації, в жовтні 2026 року на території Білгород-Дністровського району Одеської області буде проводитись планова осіння кампанія з пероральної імунізації дикої фауни. Особливості проведення кампанії в умовах воєнного стану Через дію воєнного стану та заборону польотів цивільної авіації, класичний метод скидання вакцин із літаків не застосовується. Розповсюдження принад здійснюється виключно наземним способом вручну. Спеціально створені робочі групи, до складу яких входять фахівці Білгород-Дністровського районного управління Держпродспоживслужби, єгері, лісівники та представники місцевих громад,[…Читати далі…]

Читати далі

НАША ІСТОРІЯ – НАША СИЛА!

Михайло Грушевський – це постать, яка об’єднує інтелект, державність та глибоку віру в український народ. Політик, видатний історик, громадський діяч і перший голова Української Центральної Ради, він став одним із головних архітекторів відновлення української державності на початку XX століття. До 160-річчя від дня його народження ми згадуємо людину, яка довела всьому світу: Україна має власну прадавню історію, мову та беззаперечне право на незалежність. Вклад Михайла Грушевського в історію України Наукове обґрунтування окремішності української історії: Грушевський написав монументальну працю «Історія України-Руси» (у 10 томах). Він переконливо довів, що український народ є прямим спадкоємцем Київської Русі, спростувавши імперські міфи про “єдиний народ”. Розбудова першої української держави XX століття: Очоливши Українську Центральну Раду (1917–1918 рр.), він провів країну від автономії до повної незалежності, проголошеної IV Універсалом у січні 1918 року. Затвердження державних символів: За ініціативи Грушевського та під його керівництвом було затверджено Тризуб як офіційний герб Української Народної Республіки (УНР), а також прийнято[…Читати далі…]

Читати далі

РОБОЧИЙ ВИЇЗД З ПИТАНЬ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ПРАЦІ

23 вересня начальник відділу економіки та агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації Олена МЕДУШІВСЬКА взяла участь у робочому виїзді з метою участі в роботі комісії з питань дотримання законодавства про працю Маразліївської сільської ради. Спільно з представниками комісії з питань дотримання законодавства про працю щодо легалізації зайнятості населення та забезпечення виплати заробітної плати Маразліївської сільської ради із залученням правоохоронних органів відвідали суб’єкти господарювання у сфері роздрібної або оптової торгівлі товарів, які здійснюють свою діяльність на підвідомчій території сільської громади, щодо виявлення неоформлених трудових відносин. Проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо негативних наслідків нелегальних трудових відносин з суб’єктами господарювання, а також дотримання мінімальних гарантій з оплати праці та своєчасної виплати заробітної плати. Легалізація зайнятості є важливою складовою соціального захисту працівників, адже офіційне працевлаштування забезпечує трудові права та соціальні гарантії, передбачені законодавством. Білгород-Дністровська районна державна (військова) адміністрація й надалі сприяє проведенню відповідної роботи та взаємодії з представниками органів місцевого самоврядування й іншими уповноваженими[…Читати далі…]

Читати далі
Перейти до вмісту