Безбар’єрність

Він не пригостить прохолодним лимонадом  і не поділиться пігулкою  від головного болю. Але дасть пораду, як зміцнити себе та подбати про ментальне здоров’я. А відтепер він говорить і про безбар’єрність. Короткими та ненав’язливими повідомленнями. Але такими змістовними та важливими. Він – це Кардмен. Бренд-персонаж учасника спільноти «Бізнес без бар’єрів» ПриватБанк вже добре відомий користувачам мобільного застосунку Приват24, адже з’являється під час кожної транзакції – загалом близько 70 мільйонів разів на місяць. Це він постійно турбується: ти як? І нагадує про важливість піклування про ментальне здоров’я. Оновлений Кардмен робить наступний крок: маскот досконально вивчив «Довідник безбар’єрності» і тепер, поки триває транзакція, ділиться правилами коректної комунікації, пропонування допомоги, варіантами налагодження діалогу з дітьми тощо. Про що саме говорить Кардмен? Наприклад, що жити без бар’єрів – це   казати «людина з інвалідністю» замість «інвалід»  перед допомогою людині на кріслі колісному спочатку запитати її дозволу  навчити старших родичів користуватися фінансовими послугами онлайн  пояснити дитині, що всі люди[…Читати далі…]

Іноді варто нагадувати собі про свою мету, щоб підтримувати необхідний рівень мотивації. І разом з тим, перераховувати досягнення та оцінювати те, що уже зроблено — щоб триматися курсу.Так з’явилася ідея дайджесту новин липня (в каруселі). Гортаємо, пишаємося собою та продовжуємо працювати. Залишайтеся з нами.

 Значно зросла обізнаність. Наприклад, за результатами попереднього опитування у 2021 р. лише 43% респондентів були знайомі з цим терміном, у цьому ж — 57%. Переважна більшість українців (83%) вважають безбарʼєрність новою важливою цінністю для суспільства. Рівень обізнаності опитаних з поняттям «Безбарʼєрність» становить 57%. З них 73% опитаних — військові та 67% — ті, хто в сім’ях мають осіб з інвалідністю. На думку більшості респондентів «Безбар’єрність» — це «Можливість вільно та комфортно користуватися простором, послугами та можливостями у суспільстві та середовищі незалежно від групи, до якої належить особа». Дослідження було проведене Gradus Research та Advanter Group в першому кварталі 2024 р., вибірка становила 1064 особи та відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тис. у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій.

Пояснюйте дитині, заради чого близька людина це робить. Буде легше подолати випробування, якщо розуміти його сенс. Наприклад, можна сказати, що тато разом із армією робить усе, щоб Україна перемогла. Підтримуйте стосунки дитини з рідною людиною. Поставте фото на видному місці, коли є можливість зателефонувати, дозвольте дитині поспілкуватися. Альтернативою може стати запис голосу на телефон. Відстежуйте, що дитина бачить і чує з новин. Дитина має право знати, що відбувається, але потрібно слідкувати, щоб вона не була переобтяжена інформацією. Коментуйте і пояснюйте, оскільки вона може зробити хибні висновки. І, звісно, діти не повинні бачити в телевізорі чи в інтернеті жахливі сцени. Допомагайте справлятися з тривогою та смутком. Ми не можемо запевняти дитину, що з рідними не станеться нічого поганого. Але допомогти жити із цією невідомістю і не хвилюватися надмірно — нам під силу. Залучення дитини до якихось активностей може бути найкращим способом подолати тривогу. Будьте чутливі до потреб — і дитини, і[…Читати далі…]

В липні відбулись важливі та цікаві заходи, що мали на меті продовжити розбудову сфери ментального здоров’я в Україні. В цьому випуску зокрема про: Підсумки місяця можна знайти на платформі Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за посиланням. Дайджест новин — це часопис, який дозволяє кожному бути в курсі головних подій, та елемент безперервного обміну досвідом. Це фіксація в часі досягнень кожного учасника процесу та довідник кейсів для всіх стейкхолдерів Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської. Дайджест існує у діджитал-форматі, тому є доступним для перегляду в електронному вигляді, або ж його можна завантажити та роздрукувати. #тияк

Боятися смерті — нормально. Це наш еволюційний механізм до виживання. Та в яких випадках він може погіршити якість нашого життя? І як допомогти собі? Відповіді — у каруселі

Так з’явилася ідея дайджесту новин липня (в каруселі). Гортаємо, пишаємося собою та продовжуємо працювати. Залишайтеся з нами

Як батькам, котрі усиновили дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування, оформити виплату в Дії? Як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині виплата при усиновленні доступна для громадян України, які постійно проживають на її території та усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.  Що варто врахувати при поданні заяви на оформлення виплати: Допомога при усиновленні дитини призначається на кожну усиновлену дитину за умови, що усиновлювач звернувся за її призначенням не пізніше 12 календарних місяців із дня набуття законної сили рішенням суду про усиновлення. Якщо усиновлювачами є подружня пара, — право на допомогу при усиновленні дитини має один із батьків, на їхній розсуд. Допомога надається у розмірі, встановленому для виплати при народженні дитини – 41 280 грн. Виплата здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, а решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами. Оформлюємо заяву онлайн в Дії за таким алгоритмом: Термін розгляду заяви – 10 днів.[…Читати далі…]

В Україні розвивається інклюзивне суспільство, де кожен почувається зручно та комфортно. Міністерство цифрової трансформації України зібрало корисні матеріали для розвитку безбар’єрності в Україні на одній сторінці — освітні серіали, гайди та практичні посібники, створені в межах ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів». Новий розділ стане в пригоді всім — від школяра до власника бізнесу. Громадяни навчаться правильно комунікувати з різними людьми, держслужбовці дізнаються, як зробити держоргани доступнішими для людей, а підприємці будуватимуть бізнес інклюзивно. Також у розділі з безбарʼєрності дізнаєтеся: що таке безбарʼєрність і як її впроваджувати як безбарʼєрне середовище впливає на життя українців які стереотипи заважають зробити світ інклюзивним як з повагою комунікувати з людьми, що мають бойовий досвід Знайомтеся з принципами безбарʼєрності за посиланням — https://osvita.diia.gov.ua/barrier-free-and-how-are-you Освітні продукти на тему безбар’єрності на Дія.Освіта, флагманському проєкті Мінцифри з безбар’єрності, представлені в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Стратегія розроблена з ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Саме тому, разом вчимося безбар’єрній комунікації. Завдяки ініціативі Безбар’єрність та спільно зі спеціалістами Центрів життєстійкості Міністерство соціальної політики України підготувало підбірку висловів, які варто і які не доречно використовувати, говорячи про різні соціальні групи Керуйтеся цими простими трьома правилами у своєму спілкуванні: ніколи не ставте тавро на людині; завжди говоріть про кожну людини, поважаючи її гідність; не визначайте усього життя людини її поточною ситуацією. Нагадаємо, Програма життєстійкості Мінсоцполітики є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» першої леді Олена Зеленська.

Але щодалі враховувати особливості набутого бойового досвіду все ж доведеться. Бо нині ветерани та ветеранки – люди працездатного віку, які є чималою частиною трудового ресурсу країни. Роботодавцям важливе розуміння взаємодії – під час повернення співробітників із фронту на старі посади або ж прийому до компаній нових працівників. І на різних етапах варто подбати про таке Під час співбесіди не треба вигадувати спеціальні методи інтерв’ю. Але важливо запитати людину про наявність бойового досвіду, адже сама вона може про нього і не повідомити. Така інформація дасть можливість подбати про подальшу інтеграцію ветерана / ветеранки. «Особисто я не хотіла взагалі нікому говорити, що служила. І поки до мене не прийшли з нагородою на роботу – ніхто не знав, що я ветеранка. Бо коли це сприймається, наче їде ревізор: «у нас зараз буде ветеран, будь ласка, обережно з ним…» – це стигматизація просто, це не ок», – розповідає ветеранка Катерина Приймак, очільниця руху VETERANKA.[…Читати далі…]