Безбар’єрність

Одним із ключових заходів стало онлайн-навчання «Безбар’єрність: філософія суспільства без обмежень». Учасники ознайомилися з базовими поняттями безбар’єрності, визначенням цільових аудиторій, нормативно-правовим регулюванням, видами бар’єрів та практичними шляхами їх подолання. «Важливо розуміти, що безбар’єрність вона не створюється одним якимось документом, вона формується щоденними управлінським діями, тобто як ми плануємо послуги, як ми пишемо інформацію, як ми організовуємо подію або як ми даємо сервіси. Саме тому навчання в якому ви сьогодні берете участь, воно є інструментом для застосування в реальній практиці», – зазначила Тетяна Ломакіна – радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності. На серію онлайн-навчань зареєструвалися понад 3 тисячі учасників — представники закладів культури, амбасадори безбар’єрності та медіа. До заходу також долучилася Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Вона зазначила, що тема безбар’єрності є надзвичайно важливою для сфери культури, адже саме вона формує цінності суспільства, культуру взаємоповаги та прийняття різноманіття. У межах серії[…Читати далі…]

Пам’ятайте, що, перш за все, навіть, коли ми говоримо про діагнози і травми, ми говоримо про людей. На основі матеріалів «Довідника безбар’єрності» в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів».⁩

Формування безбар’єрного простору передбачає не лише фізичну доступність, а й культуру поваги та гідної комунікації з ветеранами та людьми, які повернулися з війни. Безбар’єрна комунікація – це передусім етичні підходи у спілкуванні, визнання унікального досвіду кожної людини та недопущення стигматизації. Йдеться про коректну мову, уважність до потреб співрозмовника, уникнення узагальнень і навішування ярликів, а також готовність слухати й чути. Важливо будувати взаємодію на засадах партнерства та рівності, не зводячи людину виключно до її військового досвіду. Ветерани й ветеранки, люди, які повернулися з війни, мають різні професії, компетенції, плани та прагнення, тому підтримка їхньої реінтеграції має враховувати індивідуальні потреби й поважати особисті кордони. Коректна комунікація також передбачає використання нейтральної та шанобливої лексики, відмову від дискримінаційних формулювань, дотримання принципів конфіденційності та недопущення поширення чутливої інформації без згоди людини. Такий підхід сприяє формуванню довіри, соціальній згуртованості та створенню безпечного середовища. Формування культури безбар’єрної взаємодії є складовою комплексної державної політики підтримки ветеранів та важливим[…Читати далі…]

Безбар’єрність починається з щоденної взаємодії між людьми. Саме взаємна повага, тактовність і відчуття захищеності у спілкуванні формують середовище, у якому кожен може почуватися впевнено та брати активну участь у житті суспільства без перешкод. Коректна комунікація передбачає уважність до слів і дій, відмову від стереотипів та упереджених суджень. Недискримінаційний підхід означає рівне ставлення до всіх незалежно від віку, статі, стану здоров’я, соціального статусу чи інших ознак. Важливо не робити припущень щодо можливостей людини та поважати її особисті межі. Окремою складовою безбар’єрного простору є допомога без нав’язування. Перш ніж підтримати, варто запитати, чи це доречно, і діяти лише після згоди. Такий підхід дозволяє людині самостійно визначати свої потреби та сприяє формуванню довіри у суспільстві. Створення безбар’єрного середовища – це комплексний процес, який охоплює не лише фізичну доступність, а й розвиток культури взаємоповаги, безпечного спілкування та рівних можливостей для кожного. Нагадаємо, що з ініціативи першої леді України Олена Зеленська у межах ініціативи «Без[…Читати далі…]

Нагадай собі у День закоханих: найважливіша любов — та, що до себе. Адже як тільки ти будеш обирати себе, свої межі, свої радості, і любов до інших стане щирою та справжньою. Знаєш, що для тебе означає «любити себе»?

Незалежно від того, які великі, маленькі, гучні, непомітні, приховані прояви твоїх почуттів — без них нічого не складеться. І саме по собі теж не складеться. Тож дій — надсилай сьогодні валентинку людині, якій так любиш готувати, писати, телефонувати, приносити, пам’ятати, турбуватися, обіймати, бути поруч, навіть якщо на відстані

У такі часи книжка може стати добрим порадником: вказати напрямок, підказати дієвий спосіб самодопомоги або ж допомогти віднайти нові сенси через рефлексію. Добірка «Подорож до себе із “Ти як?”» містить перелік книжок, заснованих на науково обґрунтованих підходах, але адаптованих до реального життя. Ці книги не розкажуть, «як правильно», і не дадуть готових рецептів. Натомість можуть стати тобі опорою у пошуку власних відповідей і зробити перший крок у найважливішій мандрівці. Добірку створено у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олена Зеленська, разом із Факультет Психології КНУ імені Тараса Шевченка

Але ти точно можеш не використовувати чужий біль як тему для контенту. Бо привертати увагу до проблеми і говорити про неї серйозно й чесно — це одне. А зовсім інше — робити собі актив у профілі на такому «ситуативі»

не виправдовуйся і не доводь свою цінність спокійно уточни: «Що ти маєш на увазі?» прибери те, що між рядків і запитай. Наприклад: «Тобто тобі подобається?» скажи, що тобі не подобаються такі компліменти: «Мені так не ок» якщо людина їх постійно повторює, подумай, чи тобі потрібні такі стосунки? Сприймай таку похвалу як : якщо людина цінує тебе і ти їй справді подобаєшся, вона не буде принижувати тебе чи ставити себе вище. Здорове спілкування не потребує знецінення. Погоджуєшся?

Під час організації публічних заходів дедалі більшого значення набуває дотримання принципів безбар’єрності, що забезпечує рівні можливості для участі різних груп населення незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин. Доступні заходи – це події, під час підготовки яких враховуються потреби людей з інвалідністю, людей старшого віку, батьків із дітьми, внутрішньо переміщених осіб та інших груп. Йдеться не лише про фізичну доступність простору, а й про зручний формат участі, зрозумілу комунікацію та комфортні умови перебування. Одним із ключових підходів є впровадження гнучких форматів проведення заходів, зокрема можливість поєднання офлайн- та онлайн-участі, адаптація програм за тривалістю, а також створення умов для дистанційного долучення. Це дозволяє залучити ширше коло учасників і підвищити доступність подій. Важливу роль відіграє вибір зручного часу проведення заходів, що враховує робочі графіки, сімейні обов’язки та інші життєві потреби людей. Такий підхід сприяє активнішій участі громадян у суспільному житті та формуванню відкритого діалогу. Окрему увагу слід приділяти доступності простору: наявності[…Читати далі…]