Безбар’єрність

Їх ще називають дофаміновими, бо вони працюють, як якорі, що допомагають триматися у важкий день І ні, це не означає, що треба купувати речі, щоб покращувати свій стан Часто такі дофамінові штучки дрібні, придбані випадково або знайдені серед сімейних реліквій, але вайбові й дорогі серцю. Маєш такі? Розкажи про них

Бо коли ми дуже втомлені або виснажені (як-от через відсутність світла і тепла), можемо дратуватися й злитися на тих, хто поруч. Це не робить тебе поганою людиною і не означає, що твої стосунки з партнером/-кою погані. А лише сигналізує про те, що тобі треба уважніше потурбуватися про себе зараз Та чесно сказати про свій стан партнерові/-ці, адже вас у стосунках двоє

Тож всі, хто був там, знають: підтримка дорослих мегаважлива. У День ментального здоров’я підлітків пропонуємо нагадати собі, як воно, і пошукати правильні способи бути поруч. У каруселі зібрані матеріали з платформи «Ти як?», що допоможуть підліткам потурбуватися про себе. І дорослим — піклуватися про близьких, майже дорослих дітей Гортай

 Фізичні параметри не є сталими: зріст може візуально відрізнятися через підбори, а вага тіла – коливатися протягом усього життя. Часом ми потребуємо більше простору навколо, бо змушені скористатися милицями або в руках – важка валіза.  Навіть упродовж одного дня людина може відчувати себе інакше: прокидатися сонною, на роботі бути зосередженою, а ввечері – розслабленою.  Насправді безбар’єрність стосується кожного, адже від 30% до 50% українців постійно або тимчасово належать до маломобільних груп. Про людське різноманіття, напрями безбар’єрності та типові помилки в облаштуванні доступного середовища говорила експертка ГО Безбар’єрністьSvitlana Hnatiuk під час Всеукраїнської серії онлайн-навчань. Тренінги з безбар’єрності відбулися у співпраці з Міністерство культури України та UNICEF Ukraine за сприяння Радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.  Онлайн-навчання «Безбар’єрність: філософія суспільства без обмежень» було присвячене загальним аспектам безбар’єрності, зокрема фундаментальним поняттям, визначенню цільових аудиторій, нормативно-правовому регулюванню, видам бар’єрів та шляхам їх подолання. На цей тренінг зареєструвалось понад 3 тис. учасників, серед яких – представники закладів сфери[…Читати далі…]

За підтримки Одеської ОВА у місті Південне відбувся черговий захід з адаптивних видів спорту для Захисників. Це черговий практичний крок у розвитку безбар’єрного середовища, де спорт є інструментом відновлення, спілкування та повернення до активного життя. Учасники мали змогу спробувати себе в різних видах активностей, поспілкуватися з тренерами та фахівцями, а також долучитися до просторів психологічної й творчої підтримки. Унікальність заходу полягає у свободі вибору: кожен ветеран самостійно визначав комфортний для себе формат участі та рівень фізичного навантаження, а дружини ветеранів мали можливість долучитися до занять з арт-терапії, спрямованих на емоційне відновлення та підтримку. Програма включала майстер-класи з: дзюдо хокею на траві піклболу настільного тенісу петанку ⛂го волейболу корнхолу та бочча Одеська ОВА дякує тренерам, фахівцям і партнерам за професійну роботу та щиру залученість. Саме такі ініціативи формують у громадах простір довіри, підтримки та нових можливостей для наших Захисників. Продовжуємо розширювати мережу адаптивного спорту на Одещині! Там, де він справді потрібен.[…Читати далі…]

Як допомогти пройти шлях відновлення Чому досвід полону не можна узагальнювати і як уникнути стигматизації Про міфи й реальність, повернення відчуття безпеки та надання фахової допомоги – у новому освітньому серіалі «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону» на платформі Дія.Освітаhttps://osvita.diia.gov.ua/…/do-no-harm-support-after… «Полон – це втрата власного світу, у якому все мало сенс. У примусовій ізоляції людина не контролює ні своє тіло, ні час, ні простір. Її життя звужується до кількох метрів відстані до стіни, залізних дверей чи бетонної підлоги. Світло – коли дозволять. Вода – коли дадуть. Кількість їжі зведена до мінімуму, а позбавлення цього мінімуму стає формою покарання», – пояснює в одній із серій військова психологиня та логотерапевтка Olena Nagorna. Освітній серіал є частиною інфобоксу про взаємодію зі звільненими з полону, створеного у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська. Ознайомитися із матеріалами інфобоксу можна на платформі «Ти як?» https://howareu.com/…/vzaiemodiia-zi-zvilnenymy-z… Людина з досвідом[…Читати далі…]

Сьогодні День компліменту, тож не жалкуй добрих слів для себе чи близьких людей. Але чесно і щиро — так вони мають подвійну силу робити світ гарнішим. Що скажеш?

Гортай карусель, щоб не чекати, коли люди стануть зручними, дні — продуктивними, а світ — передбачуваним та ідеальним. Дай собі спокій, приймаючи кілька простих і чесних речей

Сьогодні відбулося перше в цьому році засідання Ради безбар’єрності за лідерства Першої леді Олена Зеленська та під головуванням Премʼєр-міністерки Юлія Свириденко. На засіданні було представлено сім нових флагманських проєктів, один з яких “Шлях дитини з інвалідністю” презентувала Iryna Tulyakova, голова Координаційного центру. Проєкт покликаний запровадити єдину логіку безперервної підтримки дитини з інвалідністю – від раннього виявлення до переходу в доросле життя. «Шлях дитини з інвалідністю» повʼязаний з іншими ініціативами міністерств, які сьогодні були представлені, зокрема: Міністр молоді та спорту Матвій Бідний ознайомив із проєктом «Хаби майбутнього», що спрямований на створення мережі хабів на базі молодіжних центрів, які допоможуть підліткам і молоді (14–35 років) подолати бар’єри в плануванні кар’єри та професійній самореалізації. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий розповів про основні завдання проєкту «КРОК. Комплексний розвиток, освіта і кар’єра». Він спрямований на створення умов для очного навчання та професійної інтеграції близько 10 тис. дітей із порушеннями розвитку. У фокусі Міністерство соціальної[…Читати далі…]

У сфері інклюзивної освіти надзвичайно важливо використовувати правильні та коректні формулювання. Відповідно до прийнятих норм, правильно говорити – дитина з особливими освітніми потребами (ООП). Натомість некоректними є вислови: «особлива дитина», «інклюзивна дитина», «дитина з інклюзією» чи зменшувальні форми на кшталт «інклюзятко». Такі слова можуть ненавмисно створювати стигматизацію або підкреслювати відмінність дитини замість її потреб у підтримці. Фахівці наголошують: кожна людина – унікальна та має власні індивідуальні потреби. Комусь потрібна тиша для концентрації, комусь – музика, хтось має харчові обмеження чи алергії. У контексті освіти поняття «особливі освітні потреби» означає необхідність додаткової підтримки в навчальному процесі. Дитиною з ООП вважається людина до 18 років, яка потребує такої підтримки. Це можуть бути: діти з інвалідністю; діти з родин, що опинилися у складних життєвих обставинах; безпритульні діти; діти, які живуть із ВІЛ/СНІД; діти-сироти; діти з дислексією (порушення, за якого людині важко читати), дисграфією (порушення, за якого людині складно писати) чи дискалькулією (порушення, виражене[…Читати далі…]

Сьогодні світ відзначає День неквапливості — дозволь і ти собі уповільнитися. Спробуй випити каву чи чай повільніше та усвідомлено, пройтися (навіть по квартирі) без поспіху, пообідати без телефона із зосередженням на їжі та її смаках. Візьми це за звичку: коли відчуваєш навіть найменше перевантаження, зупинися на мить, щоб обрати для себе спокійніший темп. Адже коли справ стає забагато, сил на головне — подбати про свою безпеку — меншає. Сповільняйся там, де безпечно, щоби зберегти свої сили для найважливішого.