Безбар’єрність

Не все те булінг, що нам здається. Є безліч неочевидних форм знущань, принижень, переслідувань, тиску у школі. Розповідаємо про них у каруселі Щоби нагадати ще раз головне, ефективна протидія булінгу — це постійне проведення превентивної роботи на загальношкільному рівні. Бо це наше завдання — створити безпечне, дружнє до дітей освітнє середовище

Коли твої цінності порушують, це може бути дуже болісно. У такі моменти важливо знати, як діяти. Це допоможе тобі захищати те, що для тебе важливо. Лови 6 кроків на той випадок, коли хтось все ж порушить твої цінності. Сподіваємось, квітко, що тобі це не знадобиться

У реаліях сучасності це не тільки про доступність. Іноді кілька збережених дорогою до укриття хвилин рятують життя. Саме тому двері повинні бути   Помітними та безпечними. На скляному фасаді прозорі автоматичні двері губляться. Тому їхні контури мають бути чітко позначені та контрастувати з вхідною групою. А підказати напрямки відчинення та зачинення можна за допомогою стрілок.  З двоколірним маркуванням, яке буде видно на різних фонах та в різних умовах освітлення. Якщо це вхід з великим склом – то позначки повинні бути у полі зору, тобто на висоті 1,5 м для дорослих і 1 м для дітей, а також зверху та з обох боків. У карусельних дверях має бути промаркована кожна вертикальна поверхня. Кольорові смуги та кола не завжди вписуються у загальний дизайн та інтер’єр. У світовому досвіді є інші варіанти, які можна запозичити: наприклад, використати у якості маркування декоративні елементи або ж логотип компанії. Головне – мати бажання зробити простір дійсно безбар’єрним. Адже[…Читати далі…]

Але якщо шопінг імпульсивний та хаотичний, може призвести до надмірних витрат, відчуття сорому за незаплановані покупки, приховування своїх дій — це НЕ ОК. Разом зі знижками можна отримати не лише задоволення, але й стрес, тривожність чи навіть розлади. Тому перед Чорною п’ятницею вирішили нагадати, які є способи дати раду бажанню купити усе, бо зі знижками. Гортай карусель Та пиши, як тобі вдається зберігати спокій в акційний період?

У кожного свій шлях, свої випробування, але їх об’єднує одна сила — письмо. Хтось пише, щоб висловити невисловлене, хтось — аби впоратися з хвилями емоцій, а для когось письмо — це спосіб віднайти ясність і рівновагу. Кожне слово, кожен рядок допомагає їм триматися далі. Саме тому письмо стало основою спецпроєкту із Суспільним мовником «Щоденники стійкості». Проєкт стійкості — більше ніж простір для історій. Це онлайн-спільнота, де українці діляться своїми переживаннями та знаходять підтримку у словах інших. «Щоденники стійкості» — це про силу одного, що надихає мільйони. Читай практики письма наших героїв та приєднуйся до власної рефлексії на платформі «Ти як?» у розділі «Щоденники стійкості» за посиланням.  Разом ми сильніші!

Безбар’єрність – це не лише про простір, а й про свідомість. Це про зміни у сприйнятті, підтримку ініціатив, співдію та створення світу, де комфортно всім. Підтримуй ініціативи, враховуй потреби інших, розповідай про безбар’єрність і будь прикладом у повсякденному житті. Разом ми формуємо суспільство, де різні можливості – не бар’єр, а сила. Безбар’єрність #bezbariernist#безбарєрність#barrierfree

Щодня до наших Центрів життєстійкості звертаються різні люди. І наше завдання – підтримати кожного та кожну, допомогти інтегруватися у громаду, навчити долати труднощі та залишатися включеними в життя. Завдяки ініціативі Безбар’єрність ми підготували кілька важливих порад про те, як говорити про людей із повагою, незалежно від їхнього стану здоров’я. Центри життєстійкості – експериментальний проєкт Мінсоцполітики, який є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Першої леді Олена Зеленська. #bezbariernist#безбарєрність#barrierfree

Тому знаємо, наскільки це залежить від нас — адже це ми створюємо для дітей безпечне місце, простір для вираження емоцій та почуттів, моменти щастя. Попри війну та інші складні обставини. На платформі «Ти як?» (https://howareu.com/ ) є окремий розділ з порадами, вправами та техніками для батьків і опікунів. Вони безкоштовні та завжди доступні за посиланням у профілі Нагадаємо, що Всеукраїнська програма ментального здоровʼя «Ти як?» створена за ініціативою першої леді Олена Зеленська. #тияк

І не забувай пити достатню кількість води

Увімкнути новий серіал на стрімінговій платформі Кількома кліками зробити замовлення у закордонному інтернет-магазині Збільшити шрифт в електронній книжці та читати без окулярів І не відчути жодних обмежень – чи то крихітне містечко чи столиця, досвідчений юзер чи користувач-початківець, людина з інвалідністю чи без. Це все про цифрову безбар’єрність – один з шести напрямів, закладений у Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору, розроблену у межах ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів». Це про те, щоб забезпечити однаково рівний доступ до цифрових послуг, інформації, комунікації для всіх суспільних груп, включаючи людей старшого віку чи мешканців сільської місцевості. Але цифрова безбар’єрність – це не тільки про доступність і вміння користуватися цифровими можливостями, а й про безпеку. Щоби ваша мама не натискала на сумнівні банери, батько – не вірив оголошенням «Ви виграли 10 мільйонів, перейдіть за посиланням». Дідусь – не клікав на пропозицію отримати бонус до пенсії, за який спочатку треба заплатити 100[…Читати далі…]

Яка різниця, як увімкнути воду? Для людини з інвалідністю – дуже велика. І коли зміни у житті виникають раптово, то доводиться поспіхом вираховувати: а скільки треба місця, щоб комфортно розвернутися на кріслі колісному? А на якій висоті зручніше повісити рушник? Реалії сучасності, на жаль, такі, що упродовж наступних десятиліть в Україні буде велика кількість людей із інвалідністю, набутою внаслідок війни. Тому вже зараз потрібно потурбуватися про облаштування зручних безбар’єрних просторів і рівні можливості для усіх. «Якщо ветерану потрібна ваша допомога, необхідно уточнити, як саме краще її надати: притримати двері чи допомогти зайти. Якщо людина з порушеннями зору дозволила провести її, варто підставити лікоть для опори, але не намагатися тягти на собі людину повністю. Якщо співрозмовник погано чує – вас можуть попросити говорити гучніше або чіткіше артикулювати, тобто, рухати губами. Але важливо в жодному разі не кричати та не відвертати обличчя», – говорить Наталія Умеренкова, очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців.[…Читати далі…]