Критичність по-новому: БІЗНЕСУ ДОВЕДЕТЬСЯ ДОВОДИТИ, ЧОМУ БЕЗ НЬОГО ДЕРЖАВА НЕ ОБІЙДЕТЬСЯ
Підприємство може справно платити податки, мати сотні працівників і виконувати державні контракти – але цього вже може бути недостатньо для збереження статусу критично важливого. Держава перебудовує систему критичності та бронювання: з’явився Координаційний центр, переглядаються галузеві й регіональні критерії, а від бізнесу вимагатимуть обґрунтовувати наслідки зупинення його роботи. Що змінюється – розповідаємо в цьому дописі.
Що змінилося?
Постанова №1328 набрала чинності 27 жовтня 2026 року та внесла зміни до чинної системи визначення критично важливих підприємств.
Основні нововведення:
галузеві та регіональні критерії критичності переглядають і погоджують заново;
у процедурі з’явився Координаційний центр з організації бронювання;
підприємство має доводити не лише формальну відповідність критеріям, а й реальне значення своєї безперервної роботи для держави.
Мінекономіки повідомляє, що близько 90% державних органів, включно з усіма міністерствами та ОВА, уже переглянули свої критерії ![]()
Чи скасовують усі чинні статуси?
НІ
Нова система не означає автоматичного анулювання критичності чи бронювань. Однак раніше наданий статус може бути переглянутий, якщо змінилися критерії або правова підстава, на якій його отримало підприємство.
Що робитиме Координаційний центр?
Центр бере участь у:
погодженні галузевих і регіональних критеріїв;
розгляді звернень щодо визначення підприємств критично важливими;
підготовці рекомендацій щодо скасування вже наданого статусу;
погодженні збільшення обсягів бронювання у передбачених випадках.
Формально остаточне рішення й надалі ухвалюватиме відповідний орган влади або ОВА, але він має враховувати рекомендації Центру.
Скільки може тривати процедура?
Постанова передбачає окремі строки:
7 робочих днів – попередній розгляд звернення;
до 1 місяця – рекомендації Координаційного центру;
3 робочі дні – рішення уповноваженого органу після отримання рекомендацій.
При цьому місячний строк обчислюється не від моменту звернення підприємства, а від моменту отримання матеріалів Центром. Тому подаватися «в останній день» стає особливо ризиковано.
Що тепер потрібно доводити?
![]()
![]()
За роз’ясненням Мінекономіки, БІЗНЕС МАЄ ОБҐРУНТУВАТИ, ДО ЯКИХ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ПРИПИНЕННЯ ЙОГО РОБОТИ.
Зокрема, йдеться про:
шкоду обороноздатності;
порушення життєзабезпечення населення;
негативний вплив на критичну інфраструктуру;
загрозу макрофінансовій стійкості.
Тобто одного формального показника «сплачуємо багато податків» може бути недостатньо.
Які сфери визначені критичними?
Серед основних напрямів Мінекономіки називає оборону, енергетику, аварійно-рятувальну діяльність, промисловість, будівництво, агровиробництво, логістику, ІТ, зв’язок, банківську сферу, медицину та роздрібну торгівлю. Перелік може розширюватися.
Зараз варто:
перевірити, чи зберіг чинність критерій, за яким отримано критичність;
з’ясувати, чи зареєстровані нові критерії відповідного органу;
перевірити строки критичності та бронювань;
підготувати докази реальної ролі підприємства;
окремо описати наслідки можливої зупинки роботи;
не відкладати повторне підтвердження статусу на останні дні.
Отже, тепер бізнесу фактично потрібно не просто зібрати довідки, а переконливо відповісти на головне запитання: що саме втратить держава, якщо це підприємство завтра зупиниться?
