ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

Захист плодових дерев до розпускання бруньок

         Період небезпечних морозів уже  майже минув, але кісточкові дерева нерідко втрачають плодові бруньки здебільшого в лютому-березні, коли після частих відлиг бруньки пробуджуються, вступають у ріст, а потім настає різке зниження температури повітря, яке призводить до їх загибелі.

  Огляд дерев після зимівлі.

Перед розпусканням бруньок у саду слід провести комплекс робіт, які допоможуть зменшити чисельність шкідників та інфекційний запас збудників хвороб у період вегетації.

Більша частина шкідливих організмів, завдаючи шкоди плодовим та ягідним культурам, пристосувалася перезимовувати на поверхні грунту — всередині або зверху опалого листя і рослинних решток, у верхньому шарі грунту. Деякі види шкідників та збудників хвороб зимують під старою відсталою корою або в тріщинах на дереві.

У вологу погоду біля дерева простилають плівку чи тканину і зчищають із штамбів і скелетних гілок дерев стару кору, під якою діапаузують гусениці підкорової листовійки, сливової, східної та яблуневої плодожерок, глодова кружкова міль, глодовий і звичайний павутинний кліщі, яблуневий квіткоїд тощо. Виконувати цю операцію потрібно негострою скребачкою, щоб не поранити здорової тканини дерева, інакше через ранки можуть проникнути хвороботворні  мікроорганізми, що пошкоджують деревину. Зчищені рештки старої кори виносять за межі саду і спалюють або закопують у грунт на глибину 40 см.

Як лікувати рани на деревах.

Різкі коливання температури повітря в другій половині зими спричинюють морозно-сонячні опіки. У розвилках і біля основи скелетних гілок кора буріє, відстає, скручуючись доверху. Таку кору видаляють, вирізаючи 2–3 см здорової тканини, та спалюють. Якщо хвору кору залишити, то в ній поселяться збудники хвороб деревини, і рослина поступово засохне. Рану дезінфікують 1% розчином мідного купоросу (10 г на 1 л води); після нанесення розчину потрібно, щоб він засвоївся, підсох і тільки потім рану замазують садовим варом або глиною зі свіжим коров’яком (1:1).

Перед замазуванням рани можна обробити гетероауксином  (0,5 г на 10 л води). Великі рани після нанесення замазки обв’язують тканиною або мішковиною, тільки не плівкою. Лікування ран у такий спосіб сприятиме їх швидкому заживленню і запобігатиме зараженню деревини грибами. Таку операцію проводять у відлигу за плюсової температури. Очищені штамби та розгалуження скелетних гілок вдруге (після осінньої побілки) білять 20% розчином вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г на 10 л води) з додаванням 2 кг глини.

Для лікування ран також застосовують садову замазку.  На поверхню свіжої рани,  наносять замазку тонким шаром (до 1 мм). У разі оброблення старих, всохлих, ран перед нанесенням замазки рану зачищають гострим ножем до живих тканин. Замазка, виготовлена на основі фармакологічного ланоліну з додаванням стимуляторів росту та препаратів фунгіцидної дії, сприяє ефективному заживленню ран на деревах, кущах, виноградній лозі, що встановлено науковими дослідженнями. Лікування ран у такий спосіб сприятиме їхньому швидкому заживленню і запобігатиме зараженню деревини грибами. Таку операцію проводять у відлигу за температури довкілля понад 0°С.

Обробка дерев вапном.

Очищені штамби та розгалуження скелетних гілок вдруге (після осіннього вапнування) білять 20% розчином вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г/10 л води) з додаванням 2 кг глини. Як засіб проти обгризання саджанців плодових культур зайцями та мишоподібними гризунами застосовують препарат Цервакол екстра, 25% п.с., який рекомендований “Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

Проти пошкоджень штамбів молодих дерев зайцями застосовують стебла соняшнику, очерет або пергаментний папір. Для захисту саджанців не використовують солому, стебла кукурудзи, оскільки це є принадою для мишей. Уникають обмазування штамбів риб’ячим та іншими тваринними жирами, рослинними й мінеральними оліями, які знижують морозостійкість дерев.

Державний фітосанітарний інспектор                             Оксана ЛЕЩУК

Перейти до вмісту