Новини

1. Документ, відомий як Конституція Пилипа Орлика (а також Бендерівська) має повну назву “Договір та постановлення прав і вольностей Війська Запорозького між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, при Бендерах” (“Pacta et Constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis inter illustrissimum Dominum Philippum Orlik, neolectum Ducem Exercitus Zaporoviensis, et inter Generales, Colonellos, nec non eundem Exercitum Zaporoviensem, publico utriusque partis laudo conventa ac in libera electione formali juramento ab eodem illustrissimo Duce corroborata, anno Domini 1710, Aprilis 5, ad Benderam”). В основі цієї угоди – домовленість між гетьманом, Військом Запорозьким, старшиною, міщанами та Січчю. Від запорожців документ підписав кошовий отаман Кость Гордієнко. 2. Конституція складається із преамбули, шістнадцяти розділів і присяги новообраного гетьмана. За формою це була угода між гетьманом,[…Читати далі…]

1. Середньовічна передісторія українського конституціоналізму – від “Руської Правди” до Литовських статутів. “Руська Правда” почала укладатися в ХІ столітті за князювання Ярослава Мудрого. Це перша відома кодифікація права на українських територіях, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Акцент на правах різних станів, власності, судочинстві. У Литовських статутах було кодифіковано право Великого Князівства Литовського. Три редакції статутів (1529, 1566, 1588 років) написані  канцелярською руською (українською) мовою увібрали в себе правові традиції Русі та середньовічної Європи. Встановлювали межі князівської влади і захищали права різних суспільних станів. 2. Зародження вітчизняної конституційної думки, пов’язане із визвольною революцією під проводом гетьмана Богдана Хмельницького та відродженням козацької держави (2-га половина XVII – кінець XVIIІ століття). Внутрішній устрій, соціально-економічний розвиток, права та вольності козацтва визначали гетьманські універсали, зокрема Богдана Хмельницького, а також міжнародні договори (наприклад, Зборівський між козаками і польським королем Яном Казимиром). Березневі статті Богдана Хмельницького регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище[…Читати далі…]

У листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці створили ще одну Конституційну комісію. Інформація:  Український інститут національної пам’яті Інформаційні матеріали до Дня Конституції України – 2026 Фото: з відкритих джерел

Це неофіційне свято, що відзначається за рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу з 2010 року, символізує єдність, наступність поколінь кримських татар та їхню боротьбу за свободу і право на самовизначення. Прапор кримських татар є національною символікою. Це полотно небесного (блакитного) кольору, у лівому верхньому куті із золотим знаком влади – тамгою. Колір  позначає чисте небо, мир, а однотонне тло – єдність народу. Кримськотатарський народ є найбільшим корінним народом Криму і Української держави загалом, оскільки сформувався на території, яка сьогодні перебуває у міжнародно визнаних кордонах України, і не має державності поза її межами.  Тарак-тамга (крим. taraq tamğa, укр. герб-гребінь) – родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґереїв (Ґіреїв) і національний герб кримськотатарського народу у ХХ і ХХІ століттях. У часи Кримського ханства зображувався на печатках та монетах. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей використовував тарак-тамгу.  Мави Кок-байрак (укр. блакитний прапор) – національний прапор кримськотатарського народу.  Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів[…Читати далі…]

28 червня цього року Україна відзначатиме 30-ту річницю Конституції, головного нормативно-правового акта нашої держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних і самоврядних органів, права та обов’язки громадян. Ухвалення Верховною Радою України 1996 року Основного закону стало важливою віхою українського державотворення. Перша відома кодифікація права на українських землях відбулася за часів середньовічної української держави Русь і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Наступні історичні епохи продемонстрували безперервний пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення головних принципів суспільно-державної взаємодії. Інколи український конституціоналізм навіть випереджав європейський. Так, першою європейською конституцією в сучасному її розумінні правомірно вважають “Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом[…Читати далі…]

25 червня 2026 року під головуванням начальника Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Василя САМОКИША відбулася робоча нарада з представниками органів місцевого самоврядування району щодо стану сплати податкових зобов’язань та погашення податкового боргу. У заході в режимі онлайн взяли участь директор Департаменту економіки Одеської обласної державної адміністрації Олексій ДМИТРЕНКО та начальник управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС в Одеській області Павло МАЙСТРЕНКО. Під час наради було розглянуто питання погашення податкового боргу юридичних та фізичних осіб перед місцевими бюджетами територіальних громад Білгород-Дністровського району. Особливу увагу приділили аналізу ситуації у громадах, де рівень заборгованості залишається значним, а також визначенню шляхів подальшої взаємодії органів місцевого самоврядування, податкової служби та районної державної адміністрації для забезпечення стабільного наповнення бюджетів. За інформацією Головного управління ДПС в Одеській області, станом на 1 травня 2026 року загальний податковий борг юридичних та фізичних осіб на території району становив понад 611 млн гривень. З них понад 200 млн гривень припадає[…Читати далі…]