Безбар’єрність

⠀ Мета прогами – зробити так, аби зміни, запущені на національному та регіональному рівні, зрештою «заземлились», повноцінно проросли на місцях, а саме у громадах. ⠀ Консультанти, серед яких – управлінці медичної та соціальної сфер, психологи та психотерапевти, керівники проєктів неурядового сектору, вчителі, лікарі – запрацювали в 122 територіальних громадах у 20 областях України. ⠀ Нагадаємо, що на Одещині з метою масштабування програми, обрано шість громад, на чолі із консультантами. ⠀ Оксана Збітнєва-керівниця Координаційного центру КМУ, наголосила на тому, що важливо розпізнавати потребу у послузі та знайти відповіді на рівні громади, підкреслила які інструменти для цього вже існують, та до яких успішних закордонних практик із надання підтримки в питаннях ментального здоров’я ми прагнемо. ⠀ Супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоровʼя за ініціативи першої леді Олена Зеленська – здійснює Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоровʼя World Health Organization (WHO). Психоедукаційна кампанія «Ти[…Читати далі…]

Особливо ті, які кажемо ми, батьки. Вони потрібні дітям, щоб навчитися приймати себе, цінувати себе, почуватися в безпеці та бути у комфорті із собою та оточенням. Як підібрати правильні? Прислухатися до своєї дитини — зауважувати її потреби, почуття та їх прояви. Прислухатися до свого серця. У День знань вчимося підтримувати, шукаємо нові слова, фрази та нові значення у них, вкладаємо власні сенси. Бо маємо бути поруч у ці складні часи

Бо саме родина найпершою зустрічає ветерана / ветеранку та може надати найбільший ресурс для відновлення. А якщо близькі не готові прийняти його / її зміни, то на яку допомогу сподіватися від інших? Насправді, чекати рідну людину з фронту – завдання складне. Страх утрати, постійна тривога накопичуються та можуть формувати травматичний досвід. А коли близький нарешті повертається додому – то все не закінчується, адже й тут він ще якийсь час продовжує «воювати». Сім’я може полегшити цей процес адаптації, якщо заздалегідь опанує правила спілкування. «Важливо розповісти ветерану, що змінилось вдома, поки він був відсутній. Можливо, дитина ходить в іншу школу, спеції тепер стоять в іншій шухляді, а дружина / чоловік лягає спати о 21 замість 23. Після повернення ветерана його партнерка або партнер хоче відпочити, але йому це так само потрібно. Кожен очікує на розслаблення, і всім треба час», – пояснює Наталія Умеренкова, очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців. Більше таких рекомендацій[…Читати далі…]

Це лише одна з вправ самоспівчуття від клінічного психолога й викладача психіатрії в Гарвардській медичній школі, який є відомим дослідником усвідомленості Кріса Гермера. Науковець наголошує, що самоспівчуття – це не про егоїзм, слабкість чи жалість до себе, а дієвий інструмент посилення власної стійкості. Як співчуття до себе допомагає проживати труднощі, долати самотність і відчуття ізольованості й чому доброта в ставленні до себе поліпшує наші стосунки з іншими він розповів в новому епізоді сезону «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить у межах ініціативи першої леді Олена Зеленська з впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?. Свої слова підтверджує науковою експертизою: «Нашу усвідомленість обмежує страх, який живе в тілі. Дослідження показують, що самоспівчуття збільшує варіабельність серцевого ритму й тонус блукаючого нерва, а це означає, що самоспівчуття створює фізіологію безпеки. Також самоспівчуття зменшує збудження симпатичної нервової системи, знижує рівень кортизолу й адреналіну, підвищує активність парасимпатичної нервової системи, яка[…Читати далі…]

Відшукати правильний шлях, наприклад, на вокзалі завжди допоможуть гучні оголошення. Але якщо людина погано чи зовсім не чує? Учасниця спільноти «Бізнес без барʼєрів» Укрзалізниця – Ukrzaliznytsia запустила ще один сервіс, який зробить більш комфортними подорожі для людей з порушеннями слуху. Відтепер у швидкісних поїздах і на екранах вокзалів Києва та Львова є оповіщення жестовою мовою З повідомлень можна дізнатись про початок повітряної тривоги, розташування вбиралень, дитячих зон, допоміжні сервіси на вокзалах і в поїздах та іншу важливу інформацію. Переклад на українську жестову мову здійснювали перекладачі громадської організації Громадський Рух «Соціальна єдність». Ці зміни є частиною глобальної стратегії безбарʼєрності Укрзалізниці, спрямованої на створення безпечного та доступного середовища для усіх. За 2 роки реалізовано понад 100 проєктів, зокрема й для забезпечення доступу до інформації людей з порушеннями слуху – раніше працівники інфозон на 10 великих вокзалах України отримали планшети зі спеціалізованим застосунком, який дозволяє комунікувати з пасажирами жестовою мовою. Укрзалізниця є учасницею[…Читати далі…]

В дописі розповідаємо про те, чому нас сьогодні може злити чужа радість та як це відбувається. Скажи, а для тебе це почуття знайоме?

Доступність — це усунення фізичних бар’єрів і, навпаки, створення таких умов, за яких кожна людина буде почуватися комфортно у тому чи іншому просторі. Адже іноді людина, що використовує крісло колісне або спирається на милиці, елементарно не може пройти до магазину через високі бордюри або занадто крутий нахил пандуса. А повна доступність передбачає, що людина зможе користуватися навколишнім простором самостійно, тобто без сторонньої допомоги. Доступність буває не тільки архітектурною, а й інформаційною: наприклад, викладення інформації шрифтом Брайля для людей з порушенням зору або використання жестової мови для нечуючих людей. Доступність стосується місць навчання і праці, житла, громадських закладів, транспорту, вулиць, — зрештою, всього, що нас оточує. #безбарєрність

Здається, ми постійно залипаємо в телефоні, але чомусь не завжди хочемо відповідати на повідомлення  І це ок! Справа в тому, що відписувати — це не просто механічна дія. Вона потребує від нас певної кількості енергії та заряду нашої «соціальної батарейки». А у сьогоднішньому темпі та стилі життя, у нас майже відсутнє право бути оффлайн. Тож інколи нам потрібен час для відновлення внутрішнього ресурсу, час для себе та справжніх моментів у нашому житті Ігнорувати повідомлення деколи — це про турботу про себе. Це той час, який ми можемо побути наодинці зі своїми думками або насолодитися тим, що відбувається тут і зараз. А не у світі віртуальної комунікації. Рішення відкласти відповідь не робить тебе поганою чи безвідповідальною людиною. Пам’ятай про це, щоб ділитися своєю енергією, коли дійсно хочеш та можеш. Та не вимагати повідомлень негайно від інших  Джерело: Ти як?

Не термін, не визначення і не аксіома. Стійкість — це більше.У ЧОМУ СТІЙКІСТЬ? У неї різні обличчя, імена та прояви: для когось це незламність духу, для інших — витримка у складних обставинах. Вона у щоденній праці, у взаємопідтримці чи вірі в краще майбутнє. Ось така вона, стійкість у розумінні українців. *Усі слова стійкості знайшлися під час опитування у межах заходу «Осмислення. Цінності та історії стійкості». Він проводився в нагоди місяця обізнаності про ментальне здоров’я. #ТиЯк

 Ініціатива об’єднала 120 учасників з різних куточків України, які спробували себе в ролі телеведучих, радіоведучих, блогерів, аніматорів. Маленькі українці долучилися до групових майстер-класів та індивідуальних занять з акторської, журналістської та сценарної майстерностей, ораторського мистецтва, блогінгу, взяли участь у креативних групових воркшопах з ART-творчості, операторської майстерності, анімації та психотренінгах. Результатом проєкту стало створення шести різнопланових аудіовізуальних творів з перекладом на українську жестову мову. Докладніше https://ucf.in.ua/news/9082024 #bezbariernist#безбарєрність#barrierfree