Безбар’єрність

Інколи треба просто дозволити собі трохи подуркувати. Без поважних інструкцій, будь-де, так, ніби тобі знову сім. І стане краще

У гостях у подкасту «Простими словами» Елен Лангер, професорка психології, яка вже понад 40 років вивчає майндфулнес у повсякденному житті. У 1981 році вона стала першою жінкою на факультеті психології в Гарварді, а за роки наукової кар’єри видала 13 книжок, серед яких бестселери про усвідомленість «Mindfulness» і «The Mindful Body», що поки не перекладені українською. Гостя розповіла, чи можливо досягти стану усвідомленості без медитацій, які прості звички допомагають підвищувати усвідомленість протягом кожного дня і як це змінює нашу якість життя Слухайте подкаст на платформах: Apple podcasts https://podcasts.apple.com/lv/podcast/простими-словами/id1487856534 SoundClaud https://podcasts.apple.com/lv/podcast/простими-словами/id1487856534 Spotify https://open.spotify.com/show/0fEZ2xSCZFW3OfMMaeNo1x YouTube https://www.youtube.com/@user-prostymyslovamy The Village Україна

У цій великій книзі читаємо важливе нагадування: в Україні звернутися за допомогою може кожен. І для підтримки ментального здоров’я також. Якщо відчуваєш у цьому потребу, дай знати своєму сімейному лікареві. За спеціальною програмою ВООЗ, яку проходять медики, вони можуть виявляти проблеми з ментальним здоров’ям та підтримувати пацієнтів, які відчувають прояви стресу, депресії, безсоння та інших станів. А за необхідності — скеровувати їх до профільних фахівців. Пам’ятай, що поруч є ті, хто тобі допоможуть

У цьому дописі – про теми, що можуть стати тригером у спілкуванні з людьми, які мають бойовий досвід.  «Мене, наприклад, перше, що чіпляло – це те, що якось багато цивільних взагалі не усвідомлюють, що таке війна і який їм внесок треба робити. Або ставати військовим, або думати про те, як кожен твій день повинен наближати перемогу», – розповідає Дмитро Кулібаба, військовослужбовець 114 бригади ТРО.  Але не варто уникати спілкування з ветеранами. Навпаки, вони іноді дуже хочуть бути почутими. Треба тільки знати, які теми можуть стати чутливими для розмови: війна, політика, справедливість і несправедливість, почуття провини. А якщо людина із бойовим досвідом сама прагне підняти ці питання, то нагадайте собі: вона має право думати так, як їй краще, і немає потреби переконувати її у протилежному.  «Коли людина вже почала говорити – вислухайте настільки, наскільки ви би змогли. Якщо важко це чути, згадайте, що зазвичай допомагає вам впоратись зі складною інформацією. Розосередьте сприйняття,[…Читати далі…]

Безбар’єрність — це мозаїка у масштабі всього суспільства. Вона складається з багатьох речей: великих і маленьких. Це і зручність наших міст, і коректне спілкування з людиною незалежно від її особистих рис, і турбота про психічне здоров’я. Це доступна освіта, культура та працевлаштування для людей будь-якого віку. Та усі ці напрями об’єднує головна ідея — людина у центрі.

83% респондентів назвали її такою. Це дуже великий відсоток, велика свідомість. Нарешті. Якщо так багато людей усвідомлює безбар’єрність як цінність – ми на правильному шляху як суспільство», – зазначила перша леді Олена Зеленська. Дослідження громадської думки щодо питань безбар’єрності провів Центр соціальних змін і поведінкової економіки за підтримки UNICEF Ukraine і Експертної ради з комунікацій безбар’єрності. Денис Шмигаль Кабінет Міністрів України Тетяна Ломакіна #bezbariernist#безбарєрність#barrierfree

Ми не виходимо без документів навіть у магазин. Ми шукаємо запасний маршрут на випадок повітряної тривоги. Ми попереджаємо близьких куди йдемо та коли повернемося. Немає жодної сфери життя, якої б не торкнулися зміни. «Гайд безбар’єрних подій» створювався у ході повномасштабного вторгнення і регулярних ракетних обстрілів. Тож у ньому особлива увага приділена організації заходів у воєнний час. На першому місці, звісно, безпека. При виборі локації організатори мають перевірити наявність укриття поблизу. І подбати, щоб у разі повітряної тривоги люди чітко розуміли, куди їм прямувати. Навігація має бути зрозумілою абсолютно для усіх, а двері – відчинені одразу ж після увімкнення сирени. Не забуваймо про доступність. У гайді зібрані дані щодо ширини проходів, дверних порогів, кутів нахилу пандусу, а також рекомендації з облаштування вхідної групи. Це не просто квадратні метри. Це ретельно прорахований мінімальний простір, який знадобиться під час екстреної евакуації усіх учасників. Важливо, щоб обслуговуючий персонал спрямовував гостей, адже панічний натовп небезпечний сам[…Читати далі…]

Ти як, практикуєш? Бо доведено, якщо регулярно займатися йогою, можна підтримати своє тіло і ментальне здоров’я Адже вони нерозривно пов’язані, а йога: вчить нас розслаблятися, зменшує реакцію на стрес; дає змогу знайти гармонію між тілом та розумом; покращує здатність концентруватися; допомагає знизити рівень кортизолу; є одним із додаткових способів впоратися з депресивними проявами; збільшує рівень гормону мелатоніну, покращуючи наш сон; розвиває у нас почуття внутрішнього спокою; додає енергії. Переконливий список, чи не так? А ти практикуєш? Якщо так, додай нам аргументів, навіщо це робити

Що можна зробити? Для формування взаєморозуміння фахівцям усіх рівнів варто впроваджувати у відносинах із ветеранською спільнотою етичні кодекси поведінки. І почати з поваги до людей, які віддали частину себе для захисту Батьківщини. Дійсно щире ставлення має бути у словах і діях, незалежно від фізичного чи емоційного стану людини, яка повернулася з фронту. Рекомендації для взаємодії з повагою до гідності та досвіду кожної людини зібрані у спеціальному розділі «Довідника безбар’єрності» – «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» https://bit.ly/3JKOTal та у створеному на його основі однойменному освітньому серіалі, який можна переглянути на Дія.Освіта – https://bit.ly/3UYvZSK або на YouTube Ти як? – https://bit.ly/4aZfBZ0 Проєкт реалізовано у межах ініціативи першої леді Олена Зеленська. Під час спілкування з ветераном / ветеранкою варто врахувати, що їм часто притаманні замкнутість, бажання закритися від оточення. Ці люди не завжди довіряють тим, хто не пройшов через бойові дії. Сприяти діалогу та пошуку рішень можуть ветеранські спільноти. Тому важливо всіляко[…Читати далі…]

 Центр життєстійкості – це осередок, де кожен житель громади безкоштовно може знайти необхідну підтримку, а саме: проконсультуватися з психологом, долучитися до навчальних тренінгів та програм, відвідувати групи взаємодопомоги, волонтерити і робити свій внесок у життєстійкість громади. Відтепер таких просторів стало ще більше. 100 Центрів життєстійкості у різних регіонах України – це половина із запланованих до відкриття цьогоріч. У майбутньому, віримо, такі безбар’єрні та доступні кожному простори психосоціальної підтримки працюватимуть у кожній громаді. Пілотний проєкт Міністерства соціальної політики є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Першої леді Олена Зеленська.