Безбар’єрність

Це формат з високою інтенсивністю відновлення: — щонайменше 3 години реабілітаційних занять щодня — робота одразу з кількома фахівцями протягом дня — інтенсивність коригується, якщо стан пацієнта цього потребує, і це обов’язково фіксується — тривалість курсу — стільки, скільки цього потребує досягнення цілей реабілітації, але мінімум — від 14 до 21 дня Як потрапити на безоплатну реабілітацію в стаціонарі? — за направленням лікуючого лікаря (хірурга, ортопеда, травматолога тощо) — шляхом переведення з іншого відділення або медзакладу Важливо: послуга є безоплатною лише в тих медзакладах, які мають договір з НСЗУ за відповідним пакетом. Пацієнт може вибрати медзаклад для проходження реабілітації на сайті НСЗУ (в розділі з картою надавачів послуг) або за телефоном контакт-центру: 1677. У безоплатну стаціонарну реабілітацію входить: — комплексне реабілітаційне обстеження — індивідуальний реабілітаційний план (ІРП) — постійний моніторинг стану та коригування ІРП — лабораторні й інструментальні обстеження — консультації лікарів інших спеціальностей — реабілітація за кількома напрямами одночасно[…Читати далі…]

Безбар’єрне обслуговування створює умови, за яких усі відвідувачі можуть отримувати послуги на рівних умовах, без обмежень і дискомфорту. Це стосується людей з інвалідністю, літніх громадян, батьків із дітьми, а також усіх, хто потребує додаткової уваги та підтримки. Основні принципи безбар’єрного обслуговування включають: • Ввічливість і повагу – будь-яка взаємодія з відвідувачем має проходити коректно, без поспіху та нетерпимості. • Зрозумілу комунікацію – інформація про послуги, правила та умови обслуговування має бути зрозумілою та доступною для всіх. • Доступний простір – приміщення, проходи, зони обслуговування та входи повинні бути зручними для пересування людей із різними потребами. • Індивідуальний підхід – персонал має орієнтуватися на потреби конкретного відвідувача, допомагати, не порушуючи його самостійності, та забезпечувати комфортну взаємодію. Впровадження таких правил сприяє створенню дружнього та безпечного середовища, де кожен відвідувач відчуває увагу, підтримку та може брати активну участь у житті громади. Це також підвищує довіру до закладів і сервісів, робить їх більш відкритими[…Читати далі…]

А все, щоб тримати тебе під токсичним контролем. Така поведінка має назву вісхолдинг, або буквально «тримання тебе у підвішеному стані», і в каруселі можеш знайти ознаки, що це вона Гортай та поділися, чи доводилося тобі мати справу з такими мовчунами?

Але якщо їх не бачиш, подивися в каруселі Можливо, надихнешся і згадаєш той самий випадок, як тобі вдалося відстояти свої межі, проявити ініціативу чи підтримати іншу людину добрим вчинком. Це ж великий привід для гордості, порадій за себе

Одним із ключових заходів стало онлайн-навчання «Безбар’єрність: філософія суспільства без обмежень». Учасники ознайомилися з базовими поняттями безбар’єрності, визначенням цільових аудиторій, нормативно-правовим регулюванням, видами бар’єрів та практичними шляхами їх подолання. «Важливо розуміти, що безбар’єрність вона не створюється одним якимось документом, вона формується щоденними управлінським діями, тобто як ми плануємо послуги, як ми пишемо інформацію, як ми організовуємо подію або як ми даємо сервіси. Саме тому навчання в якому ви сьогодні берете участь, воно є інструментом для застосування в реальній практиці», – зазначила Тетяна Ломакіна – радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності. На серію онлайн-навчань зареєструвалися понад 3 тисячі учасників — представники закладів культури, амбасадори безбар’єрності та медіа. До заходу також долучилася Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Вона зазначила, що тема безбар’єрності є надзвичайно важливою для сфери культури, адже саме вона формує цінності суспільства, культуру взаємоповаги та прийняття різноманіття. У межах серії[…Читати далі…]

Пам’ятайте, що, перш за все, навіть, коли ми говоримо про діагнози і травми, ми говоримо про людей. На основі матеріалів «Довідника безбар’єрності» в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів».⁩

Формування безбар’єрного простору передбачає не лише фізичну доступність, а й культуру поваги та гідної комунікації з ветеранами та людьми, які повернулися з війни. Безбар’єрна комунікація – це передусім етичні підходи у спілкуванні, визнання унікального досвіду кожної людини та недопущення стигматизації. Йдеться про коректну мову, уважність до потреб співрозмовника, уникнення узагальнень і навішування ярликів, а також готовність слухати й чути. Важливо будувати взаємодію на засадах партнерства та рівності, не зводячи людину виключно до її військового досвіду. Ветерани й ветеранки, люди, які повернулися з війни, мають різні професії, компетенції, плани та прагнення, тому підтримка їхньої реінтеграції має враховувати індивідуальні потреби й поважати особисті кордони. Коректна комунікація також передбачає використання нейтральної та шанобливої лексики, відмову від дискримінаційних формулювань, дотримання принципів конфіденційності та недопущення поширення чутливої інформації без згоди людини. Такий підхід сприяє формуванню довіри, соціальній згуртованості та створенню безпечного середовища. Формування культури безбар’єрної взаємодії є складовою комплексної державної політики підтримки ветеранів та важливим[…Читати далі…]

Безбар’єрність починається з щоденної взаємодії між людьми. Саме взаємна повага, тактовність і відчуття захищеності у спілкуванні формують середовище, у якому кожен може почуватися впевнено та брати активну участь у житті суспільства без перешкод. Коректна комунікація передбачає уважність до слів і дій, відмову від стереотипів та упереджених суджень. Недискримінаційний підхід означає рівне ставлення до всіх незалежно від віку, статі, стану здоров’я, соціального статусу чи інших ознак. Важливо не робити припущень щодо можливостей людини та поважати її особисті межі. Окремою складовою безбар’єрного простору є допомога без нав’язування. Перш ніж підтримати, варто запитати, чи це доречно, і діяти лише після згоди. Такий підхід дозволяє людині самостійно визначати свої потреби та сприяє формуванню довіри у суспільстві. Створення безбар’єрного середовища – це комплексний процес, який охоплює не лише фізичну доступність, а й розвиток культури взаємоповаги, безпечного спілкування та рівних можливостей для кожного. Нагадаємо, що з ініціативи першої леді України Олена Зеленська у межах ініціативи «Без[…Читати далі…]

Нагадай собі у День закоханих: найважливіша любов — та, що до себе. Адже як тільки ти будеш обирати себе, свої межі, свої радості, і любов до інших стане щирою та справжньою. Знаєш, що для тебе означає «любити себе»?

Незалежно від того, які великі, маленькі, гучні, непомітні, приховані прояви твоїх почуттів — без них нічого не складеться. І саме по собі теж не складеться. Тож дій — надсилай сьогодні валентинку людині, якій так любиш готувати, писати, телефонувати, приносити, пам’ятати, турбуватися, обіймати, бути поруч, навіть якщо на відстані

У такі часи книжка може стати добрим порадником: вказати напрямок, підказати дієвий спосіб самодопомоги або ж допомогти віднайти нові сенси через рефлексію. Добірка «Подорож до себе із “Ти як?”» містить перелік книжок, заснованих на науково обґрунтованих підходах, але адаптованих до реального життя. Ці книги не розкажуть, «як правильно», і не дадуть готових рецептів. Натомість можуть стати тобі опорою у пошуку власних відповідей і зробити перший крок у найважливішій мандрівці. Добірку створено у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олена Зеленська, разом із Факультет Психології КНУ імені Тараса Шевченка