Рідна людина, близький друг, колега по роботі, сусід із будинку. В усіх зараз хтось боронить Україну або повернувся з війни.
Усі ми змінюємося. Під впливом часу, набутого досвіду, сторонніх факторів. І те, що ці зміни інші іноді не хочуть прийняти, дратує. Ну правда ж? Що має знати суспільство про колишніх військових? Що їхні зміни набагато складніші, значно серйозніші, а бажання отримати теплу підтримку, розуміння та дружнє плече не менше, ніж у цивільних. І завдання українців – знати й розуміти, як створити сприятливі умови для захисників / захисниць у поверненні до цивільного життя. «Треба уважно слухати і всі думки ветеранів сприймати такими, які вони є. Тобто, у тих словах ніколи у житті не буде підтексту. Хлопці, що прийшли із фронту, говорять те, що вони дійсно думають», – впевнена Тетяна Пономарь, дружина ветерана. Універсальної формули допомоги не існує. Як усі люди різні, так і варіанти відновлення: комусь хочеться побути наодинці, відпочити та подумати, для іншого важливо не сидіти на місці та активно спілкуватися. Однак кожному й кожній потрібно дати можливості відновитися тим[…Читати далі…]
Читати далі