Безбар’єрність

Національний онлайн-кінотеатр SWEET.TV за підтримки Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олена Зеленська — провів анкетування серед дружин і партнерок військовослужбовців. Його результати — у каруселі Дізнайся про виклики, з якими стикаються жінки, що чекають, що заважає їм говорити про свій досвід, що допомагає триматися — і як багато значать увага та розуміння. Що можна зробити уже зараз? Поширити інформацію про можливості підтримки для жінки, яка чекає безкоштовна гаряча лінія для військових і їхніх родин від ГО «Громадський рух “Жіноча сила України”» https://pidtrymka.in.ua : 0 800 33 27 20 (щодня з 10:00 до 20:00). групи психологічної підтримки для дружин, партнерок, матерів і дітей військових на сайті ГО «Громадський рух “Жіноча сила України”» https://pidtrymka.in.ua. матеріали для піклування про ментальне здоров’я та плекання стійкості, перелік онлайн- та офлайн-надавачів послуг із ментального здоров’я — на платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Будь поруч

Доступність — це не про нашвидкуруч зроблені поруччя та пандуси чи формальне виконання вимог «для звіту», а про повагу, свідоме проєктування кожного метра простору, якість та універсальність. Усі елементи будівель мають проектуватися так, щоб ними могли користуватися всі групи людей без додаткових пристосувань: ті, хто пересуваються на кріслі колісному, батьки із дитячими візками, люди старшого віку, з порушенням зору чи слуху. Доступна будівля повинна відповідати таким ознакам: зручний вхід — рівний або з пандусом; широкі двері — від 90 см, щоби вільно проходили крісло колісне або візок; вільний простір усередині — коридори шириною від 1,5 м, повороти з радіусом не менш ніж 1,5 м; доступні санвузли — із достатньою площею для маневру, поручнями та умивальником на зручній висоті; вказівники та інформація — таблички зі шрифтом Брайля, контрастне маркування початку та кінця сходів, тактильні смуги; ліфт або підйомник — якщо будівля має кілька поверхів; акустичний комфорт, щоб люди з порушенням слуху[…Читати далі…]

А ще причини, які вказують на необхідність подбати про ментальне здоров’я та ідеї, як це корисно зробити. Адже твоє самопочуття важливіше за будь-які дедлайни чи роботу

На одну хвилину ніхто нікуди не запізниться, затори не стануть довшими, бізнес не втратить кошти. А ти зробиш одну маленьку та дуже цінну дію. Шануй себе і шануй тих, хто загинув.

Вони у твоїх руках Покажи іншим, що ти бачиш турботу в моментах. А ми покажемо їх і іншим, а інші — ще іншим… Щоб простягнути руки підтримки тим, кому вона потрібна зараз

Пиши назву кольору в коментарях

Саме про це говорили на організованій ГО Безбар’єрність онлайн-зустрічі спільноти «Бізнес без бар’єрів», яка об’єднала бізнес, державні інституції та громадський сектор.  Було презентовано результати опитування, проведеного Координаційний центр КМУ / Mental Health UA спільно із Державна служба України з питань праці серед 856 роботодавців, за підсумками якого 96% компаній визнають ментальне здоров’я важливим.  «Бізнеси спільноти – невід’ємна частина екосистеми Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська. Це і про навчання, і про ментальне здоров’я у корпоративних політиках, і психологи, які працюють в компаніях», – наголосила Оксана Збітнєва, керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, голова ГО «Безбар’єрність». Бізнеси поділилися власними кейсами: ЛУН – тим, як робити ставку на культуру довіри, гнучкості й відкритих стосунків. У компанії – повага до відпочинку, гнучкий графік, «ментал хелс» лікарняні, ритуали вдячності й постійна робота з обізнаністю. Там робота – це не джерело стресу, а безпечне місце і база для розвитку. ПриватБанк презентував комплексну програму, що включає індивідуальну психологічну допомогу, профілактику[…Читати далі…]

«Уже 35 років пересуваюся на кріслі колісному й добре знаю всі труднощі та перешкоди, з якими стикаються люди з інвалідністю». «Я знаю, за яку країну воював. Це країна, у якій немає бар’єрів, зручна для всіх верств населення. Чому я? Тому що кожен має почати із себе. Втратити ногу не означає перестати боротися». «У мене донька з інвалідністю, Ми пройшли довгий шлях навчання та працевлаштування. Були першими в інклюзивному навчанні та майже першими в ЗВО. Своїм досвідом завжди ділюся з батьками. Всім розповідаю, що немає меж ні в чому, тому що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, але й про все, що нас оточує». Це цитати з анкет українців – громадських діячів, жителів міст і сіл, представників бізнесу, державних установ, жінок і чоловіків, ветеранів і цивільних, які вирішили спробувати себе в новій якості – амбасадорів й амбасадорок безбар’єрності. Сімдесят людей зібралися в Києві на першу зустріч спільноти в межах[…Читати далі…]