Безбар’єрність

Це питання адресували учасникам заходу «Осмислення. Цінності та історії стійкості», який відбувся у межах «Місяця обізнаності про ментальне здоров’я», що відзначається щороку майже у всьому світі протягом травня. Це була велика розмова про те, чи все ми, українці, про себе знаємо? Як нація, і кожен про себе, як індивідуальність. З чого складається наша стійкість? Чи є в неї межа? Чим наповнюємося, коли хочемо бути стійкими? Для того, аби спільно визначити формулу української стійкості разом зібралися провідні вітчизняні та іноземні науковці, філософи, культурологи, освітяни вищої школи, представники сфери мистецтва, креативних індустрій, медійники, керівництво обласних військових адміністрацій, регіональні координатори. Люди, які генерують сенси та впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я Ти як? на місцях. Захід пройшов за участю першої леді Олена Зеленська. Від Одещини взяли участь заступник голови ОДА Дмитро Радулов та регіональна координаторка програми ментального здоров’я “Ти як?” Анна Велічко. «Дуже важливо, щоб кожен українець відповів собі на це питання. Сам провів[…Читати далі…]

Вона складається з багатьох речей: великих і маленьких. Це і зручність наших міст, і коректне спілкування з людиною незалежно від її особистих рис, і турбота про психічне здоров’я. Це доступна освіта, культура та працевлаштування для людей будь-якого віку. Та усі ці напрями об’єднує головна ідея — людина у центрі. #безбарєрність

Про те, як змінюються військові після повернення з фронту та чому до подібних прохань треба ставитися з розумінням, дружина ветерана Тетяна Пономарь розповідає у новому освітньому серіалі «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» на платформі Дія.Освіта.  Освітній серіал є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» (https://bf.in.ua) – гіда з коректної комунікації, створеного за ініціативою першої леді Олена Зеленська. Героями серіалу стали люди з бойовим досвідом і члени їхніх родин, які діляться різними життєвими ситуаціями. А запрошені українські експерти пояснюють, як правильно у подібних випадках вчиняти та які помилки у комунікації та взаємодії можуть спричинити дискомфорт.  «Чоловік отримав опіки, досить тяжкі травми. Були проблеми зі сном, особливо в перший місяць. Однієї ночі у шпиталі він накрився ковдрою і стався флешбек тієї ситуації, коли він отримав поранення. Після цього я запропонувала чоловіку зустрітися з психологом. І він прислухався та погодився. Бо протягом двох років, що він був на фронті, ми завжди ділилися думками та почуттями. І зараз[…Читати далі…]

Щоб нам всім бути ефективними, працювати задля перемоги та процвітання України – маємо бути сильними. А для цього в суспільстві має сформуватись культура піклування про ментальне здоров’я. Над цим глобальним завданням працюємо в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, що реалізується за ініціативи першої леді України Олена Зеленська. Щоби кожен українець міг легко отримати необхідну психологічну підтримку, торік ми провели масштабне навчання і тепер послугу можна отримати безпосередньо у сімейного лікаря. Наразі така допомога доступна безоплатно у 982 медзакладах «первинки».  Йдеться про діагностику психічного стану, поради щодо підтримки ментального здоровʼя чи направлення до іншого спеціаліста, наприклад, невролога, психолога чи психіатра, якщо виникне така потреба. Але щоб якісні послуги з психологічної допомоги були доступними людям у кожній громаді важлива консолідація зусиль центральної та місцевої влади, громадянського суспільства та представників сфери охорони здоров’я. Школа «Усвідомлене лідерство у сфері ментального здоровʼя-2024» – один з майданчиків. Міністр Viktor Liashko мав нагоду поспілкуватись з учасниками Школи: керівниками медичних[…Читати далі…]

 Перевірте свій психологічний стан через діагностичну систему MARTA: https://marta.mva.gov.ua. Пройшовши анонімне тестування, ви зможете зрозуміти, що відчуваєте та якої психологічної підтримки можете потребувати. На https://marta.mva.gov.ua/recommendations/categories сну, зменшення тривоги тощо. Користуйтеся: https://marta.mva.gov.ua/recommendations/categories Цей інструмент розробило Мінветеранів для ветеранської спільноти.  Гаряча лінія кризової підтримки для ветеранів і їхніх родин від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Щоб поговорити з кваліфікованим психологом, телефонуйте: 0 800 33 20 29. Лінія доступна щодня та цілодобово.  Нещодавно ми відкрили відновлений Центр соціально-психологічної реабілітації у Бородянці. І наразі працюємо над розширенням кількості такого план центрів. Докладніше: https://mva.gov.ua/…/centri-socialno-psihologichnoyi…  До уваги фахівців, які хочуть надавати послуги психологічної підтримки для ветеранів. Ми впровадили безоплатну психологічну допомогу для ветеранів та їхніх родин безпосередньо у громадах. Мінветеранів відшкодовуватиме вартість наданих послуг спеціалізованим закладам різних форм власності, які надають послуги з психологічної допомоги. Щоб стати надавачем — перейдіть за посиланням: https://lnnk.in/aLox З березня ми почали наповнення реєстру надавачів психологічних послуг. Сьогодні до нього вже включено 11 суб’єктів та 32 фахівця.  А ще рекомендуємо[…Читати далі…]

  Тоді чому й досі на адресу жінки, яка самостійно виховує дитину, ми чуємо «мати-одиначка»? Та й «батько-одинак» звучить не краще. Ці принизливі терміни асоціюються з фінансовими труднощами, відсутністю підтримки, проблемами із вихованням і зрештою – таврують людину як ту, яку покинули саму з дитиною / дітьми. Йдеться про повагу насамперед  Відчуйте різницю між грубим «одиначка / одинак», коли акцент робиться на відсутності партнера. І шанобливим «мати / батько, які піклуються про дитину самостійно», коли на перший план незалежно від статусу і обставин виходять сила та досягнення людини.  Час руйнувати упередження. Бо й досі вважається чимось незвичним і неправильним сам факт існування одинокої матері або одинокого батька (такі варіанти формулювань, до речі, хоч і не найбільш коректні, але допустимі). А насправді причин, чому жінки та чоловіки виховують дітей самостійно, безліч: втрата партнера, самостійне усиновлення тощо. Більше про толерантне спілкування у «Довіднику безбар’єрності» (https://bf.in.ua) – посібнику з нової етики взаємодії, створеному у[…Читати далі…]

  Про те, що усі люди, зокрема й з інвалідністю, мають бути видимими. Що кожна людина – цінна. Про потреби і те, що у різних людей вони різні, і це варто поважати. Про працездатність людини як умову для відновлення країни. Людина – у центрі всього. А безбар’єрність як підхід, запропонований ініціативою першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів». Коли кожен із нас, незалежно від статі, віку, стану здоров’я може бути активним, навчатися, працювати, отримувати послуги. Ощадбанк та Visa – учасники спільноти «Бізнес без бар’єрів» – створили майданчик, де були   акумуляція сенсів – для кого, для чого, і що таке безбар’єрність особисто для мене;  розмова про болі – що не виходить і чому (чесно ділилися і бізнеси, і держава, і громадський сектор);  алгоритми дій для тих бізнесів, хто лише «приглядається» до безбар’єрності та планує інтегрувати її у стратегію свого розвитку. Кожен із понад 200 учасників форуму мав нагоду ознайомитися із кейсами спільноти «Бізнес без бар’єрів»[…Читати далі…]

Турбота про ментальне здоровʼя наших дітей – це необхідний фундаментальний процес. На базі Одеського фахового коледжу міжнародного гуманітарного університеру відбувся захід під назвою «Стійкість молоді – сила нації!». Це подія, яка має мету привернути увагу молоді до важливості піклування про ментальне здоровʼя своє, рідних і близьких.  Урочисто відкрив захід заступник голови Одеської обласної державної адміністрації – Дмитро Радулов.  Регіональна координаторка Всеукраїнської програми з ментального здоровʼя «Ти як?» – Анна Велічко, під час відкриття зазначила, що: «Сучасна молодь має великий потенціал, запал та енергію, котрі, саме у молодому віці, потрібно спрямовувати у правильне русло. Одне із головних-це піклування та підтримка свого ментального здоров’я». Розпочався фестиваль із патріотичної руханки на подвірʼї коледжу. І далі вже молодь могла по черзі обирати активності, котрі були приготовані для них фахівцями-психологами Центру ментального здоров’я, а саме ігри-квести, арт-терапевтичні практики. Підтримку в організації забезпечили БФ «Вітри Змін», молодіжний БФ «НЕКСТ», Регіональне представництво «Спів Дія», Червоний хрест та представники[…Читати далі…]

Жінки рятують життя, мінують та розміновують, керують підрозділами, нищать ворога і повертаються додому ветеранками. Їхній досвід вартий поваги і вони так само потребують нашої підтримки у відновленні. Зібрали коротку пам’ятку про взаємодію з ветеранками та контакти фондів і організацій, які можуть допомогти психологічно, фізично чи юридично.

То чому ж ми дозволяємо собі називати так людину, яка втратила руку? Перша леді України Олена Зеленська у своєму Telegram-каналі нагадує, є хороше правило толерантного спілкування: коли ви не впевнені, що не образите людину словом або звертанням, приміряйте їх на себе. І серцем відчуєте відповідь. Некоректно: безногий, безрукий, одноногий, однорукий, ампутант, людина з ампутацією, інвалід-ампутант. Людина з ампутованими кінцівками – тільки таке визначення допустиме. І якщо у певному випадку необхідно акцентувати, про які саме кінцівки йдеться, то так варто і сказати: людина з ампутованою ногою / рукою. Але, як і в усіх інших випадках, коли говоримо про інвалідність, дотримуємося принципу «Спочатку людина». На перше місце ставимо особистість, і лише потім згадуємо її риси чи ознаки, якщо про них варто згадати. Інші правила безбар’єрної мови зібрані у «Довіднику безбар’єрності» – гіді з толерантної комунікації.