Безбар’єрність

У сфері інклюзивної освіти надзвичайно важливо використовувати правильні та коректні формулювання. Відповідно до прийнятих норм, правильно говорити – дитина з особливими освітніми потребами (ООП). Натомість некоректними є вислови: «особлива дитина», «інклюзивна дитина», «дитина з інклюзією» чи зменшувальні форми на кшталт «інклюзятко». Такі слова можуть ненавмисно створювати стигматизацію або підкреслювати відмінність дитини замість її потреб у підтримці. Фахівці наголошують: кожна людина – унікальна та має власні індивідуальні потреби. Комусь потрібна тиша для концентрації, комусь – музика, хтось має харчові обмеження чи алергії. У контексті освіти поняття «особливі освітні потреби» означає необхідність додаткової підтримки в навчальному процесі. Дитиною з ООП вважається людина до 18 років, яка потребує такої підтримки. Це можуть бути: діти з інвалідністю; діти з родин, що опинилися у складних життєвих обставинах; безпритульні діти; діти, які живуть із ВІЛ/СНІД; діти-сироти; діти з дислексією (порушення, за якого людині важко читати), дисграфією (порушення, за якого людині складно писати) чи дискалькулією (порушення, виражене[…Читати далі…]

Сьогодні світ відзначає День неквапливості — дозволь і ти собі уповільнитися. Спробуй випити каву чи чай повільніше та усвідомлено, пройтися (навіть по квартирі) без поспіху, пообідати без телефона із зосередженням на їжі та її смаках. Візьми це за звичку: коли відчуваєш навіть найменше перевантаження, зупинися на мить, щоб обрати для себе спокійніший темп. Адже коли справ стає забагато, сил на головне — подбати про свою безпеку — меншає. Сповільняйся там, де безпечно, щоби зберегти свої сили для найважливішого.

Мозок постійно працює на максимумі, намагаючись прорахувати кожен наступний крок у потоці новин, відключень світла чи обстрілів. І часто, намагаючись вберегтися від хаосу навколо, ми потрапляємо у пастки, які забирають лише більше сил. Проте вміння справлятися з труднощами починається не з подолання обставин, а з турботи до себе. Коли ти визнаєш свою втому і не дуже вдалий день, просто завари чай та вчасно відклади телефон. Гортай карусель, щоб розпізнати дії, які непомітно «з’їдають» твої ресурси

Знаємо, що це буває складно. Тому зібрали цілу карусель рекомендацій, як здобути таку корисну навичку. Бракує лише твого досвіду — пиши, як відмовляти, щоб залишатися в злагоді із собою

Коли йдеться про безбар’єрність у сфері охорони здоров’я, у фокусі зазвичай перебуває пацієнт. Водночас у дитячій реабілітації саме сім’я є щоденним партнером мультидисциплінарної команди та тим середовищем, у якому триває відновлення після завершення реабілітаційних втручань. На цьому наголошує амбасадор безбар’єрності від Міністерства охорони здоров’я України, фізичний терапевт Сергій Худа. За його словами, сім’ї, які проходять шлях реабілітації разом із дитиною, раніше стикалися не лише з емоційним навантаженням, а й із низкою організаційних викликів: складними маршрутами, нестачею інформації, потребою самостійно координувати допомогу, поєднувати процес відновлення з навчанням і вирішенням соціальних питань. Безбар’єрний підхід у дитячій реабілітації передбачає, що сім’я має право на: зрозумілу та своєчасну інформацію про стан дитини, її реабілітаційний прогноз і подальші кроки; передбачуваний маршрут допомоги без необхідності самостійно шукати рішення; повагу до власного досвіду та партнерську взаємодію з фахівцями; доступ до освітніх і соціальних можливостей для дитини; узгодженість дій між різними системами підтримки. Нагадаємо, саме «Розвиток системи реабілітаційної[…Читати далі…]

 Про те, як коректно спонукати людину з бойовим досвідом відвідати фахівця із ментального здоров’я, йдеться в одинадцятому епізоді освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», доступному на платформі Дія.Освітаhttps://osvita.diia.gov.ua/…/people-with-war-experience… та YouTube-каналі «Ти як?» https://www.youtube.com/watch?v=MsSSfh0n9yk У цій серії пояснюється, чим відрізняється психолог від психіатра, а також куди та як звернутися по допомогу, і чому це – прояв сили, а не слабкості.  Якщо ознаки «післявоєнних» реакцій – порушення сну, сильне нервування, тривожність через спогади, очікування небезпеки, перепади настрою чи нав’язливі думки – тривають понад місяць, це сигнал, що людині потрібна професійна допомога.  Коли йдеться про військовий досвід, ветерани та ветеранки зазвичай найбільше довіряють побратимам і посестрам. Тому важливо, щоб саме такі люди були поруч, підтримали та порадили звернутися до фахівця після травматичних подій. Така порада сприймається з більшою довірою й часто стає першим кроком до одужання. Дізнатися, де отримати якісну психологічну допомогу офлайн чи онлайн, можна на платформі «Ти як?» https://howareu.com  Освітній серіал створений з[…Читати далі…]

За час впровадження Національної стратегії безбар’єрності вже зроблено важливі кроки, але ми добре розуміємо: жодні показники не замінять живого досвіду людей на ринку праці та в бізнесі. Щодня багато людей стикаєтеся з реальними бар’єрами — під час пошуку роботи, створення власної справи чи розвитку команди. Тому нам важливо почути історії здолання барʼєрів, думки та практичний досвід, щоб побачити те, а яким чином можна вплинути на покращення ситуації на на рівні нормотворення. Долучайтеся до онлайн-обговорення «Безбар’єрне працевлаштування та зайнятість: виклики і рішення», яке відбудеться 23 лютого 2026 року о 16:00. Реєстрація відкрита до 21 лютого 2026 року, 19:00, усі зареєстровані учасники отримають запрошення із посиланням на Zoom на вказану пошту: https://forms.gle/B48gJVMy55dVDH6X7 До участі запрошуємо представників організацій громадянського суспільства, бізнесу, торгівельних мереж і виробників товарів, підприємців, роботодавців, HR-спеціалістів, фахівців з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, батьків маленьких дітей, людей старшого віку, молодь та всіх, хто цікавиться темою доступності на робочому місці. Національна стратегія[…Читати далі…]

За час реалізації Національної стратегії з безбар’єрності відбулися важливі зміни та поліпшення. Державні органи та громади виконують заплановані кроки. І дуже важливо вивчати, аналізувати й поширювати позитивні практики з різних громад, водночас не закриваючи очі на наявні проблеми. Чи зручно вам отримувати публічні, адміністративні чи соціальні послуги? Як враховуються потреби людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку, батьків із дітьми в ЦНАПі, лікарні, в поліцейській станції, у центрі правничої допомоги? Чи достатньо поваги та чутливої комунікації у спілкуванні? Запрошуємо долучитися до публічного обговорення «Безбар’єрні публічні послуги: виклики і рішення», щоб разом чесно поговорити про те, що вже працює, а що потребує змін. Онлайн-зустріч відбудеться 24 лютого 2026 року о 16:00. Реєстрація відкрита до 22 лютого 2026 року, 19:00, усі зареєстровані учасники отримають запрошення із посиланням на Zoom на вказану електронну пошту. Зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/jJx8hwHQ98ESh3FZ9 До участі запрошуємо представників громадських організацій, фахівців соціальної, медичної та освітньої сфер, людей з[…Читати далі…]

Це формат з високою інтенсивністю відновлення: — щонайменше 3 години реабілітаційних занять щодня — робота одразу з кількома фахівцями протягом дня — інтенсивність коригується, якщо стан пацієнта цього потребує, і це обов’язково фіксується — тривалість курсу — стільки, скільки цього потребує досягнення цілей реабілітації, але мінімум — від 14 до 21 дня Як потрапити на безоплатну реабілітацію в стаціонарі? — за направленням лікуючого лікаря (хірурга, ортопеда, травматолога тощо) — шляхом переведення з іншого відділення або медзакладу Важливо: послуга є безоплатною лише в тих медзакладах, які мають договір з НСЗУ за відповідним пакетом. Пацієнт може вибрати медзаклад для проходження реабілітації на сайті НСЗУ (в розділі з картою надавачів послуг) або за телефоном контакт-центру: 1677. У безоплатну стаціонарну реабілітацію входить: — комплексне реабілітаційне обстеження — індивідуальний реабілітаційний план (ІРП) — постійний моніторинг стану та коригування ІРП — лабораторні й інструментальні обстеження — консультації лікарів інших спеціальностей — реабілітація за кількома напрямами одночасно[…Читати далі…]

Безбар’єрне обслуговування створює умови, за яких усі відвідувачі можуть отримувати послуги на рівних умовах, без обмежень і дискомфорту. Це стосується людей з інвалідністю, літніх громадян, батьків із дітьми, а також усіх, хто потребує додаткової уваги та підтримки. Основні принципи безбар’єрного обслуговування включають: • Ввічливість і повагу – будь-яка взаємодія з відвідувачем має проходити коректно, без поспіху та нетерпимості. • Зрозумілу комунікацію – інформація про послуги, правила та умови обслуговування має бути зрозумілою та доступною для всіх. • Доступний простір – приміщення, проходи, зони обслуговування та входи повинні бути зручними для пересування людей із різними потребами. • Індивідуальний підхід – персонал має орієнтуватися на потреби конкретного відвідувача, допомагати, не порушуючи його самостійності, та забезпечувати комфортну взаємодію. Впровадження таких правил сприяє створенню дружнього та безпечного середовища, де кожен відвідувач відчуває увагу, підтримку та може брати активну участь у житті громади. Це також підвищує довіру до закладів і сервісів, робить їх більш відкритими[…Читати далі…]