Безбар’єрність

Бо сьогодні наче і все добре, а на завтра — почуваєшся, як вичавлений лимон чи каструля, якій от-от зірве кришку. І це нормально, що не завжди буває весело і приємно. Головне — помічати свій стан, називати його, проживати і намагатися зрозуміти, що саме викликає такі почуття І не кажи, що на твій стан не впливають взаємини! Краще зізнайся собі чесно, що з каруселі переживаєш найважче?

Деякі такі випадки можуть траплятися одинично, коли у когось із вас поганий день чи ви втомлені, і разом ви можете розв’язати проблемну ситуацію. Але якщо вони постійно повторюються, це можуть бути токсичні або аб’юзивні стосунки . Токсичні стосунки часто є «лайтовою» версією аб’юзивних і їхніми першими «дзвіночками». Аб’юзивні стосунки завжди про владу, контроль та шкоду. Їх не можна змінити, а варто завершувати (може знадобитися безпечний план виходу з таких стосунків). Якщо ти зараз у дуже некомфортних взаєминах, спробуй поглянути на них крізь приклади в каруселі. Пам’ятай, що твої почуття важливі і ти заслуговуєш на класні стосунки без «прапорців», «дзвіночків» та «гойдалок». Довіряй собі та ухвалюй найкраще для тебе рішення! Обіймаємо

Тоді чому не всіх дивує, коли для людини на кріслі колісному встановлюють автомобільний пандус? Адже сама назва буквально кричить, для чого він. Доволі часто помилки під час розбудови безбар’єрного середовища полягають не у відсутності рішень, а у хибному розумінні їхнього призначення. Елементи доступності з’являються, але вони не працюють. І хоча формально норма виконана, на практиці простір залишається недоступним. З подібними кейсами команда ГО Безбар’єрність регулярно стикається під час співпраці з бізнесом, громадами та усіма, хто прагне розбудовувати безбар’єрне середовище. Попри те, що в Україні діють чіткі державні будівельні норми (ДБН), їх часто неправильно трактують у ході капітальних ремонтів чи переоблаштування просторів. Ось кілька типових прикладів Використання тих самих автомобільних пандусів, про які йшлося на початку, залишається однією з найбільш поширених помилок. Їх часто встановлюють біля входів до будівель або у місцях з різкими перепадами висоти. Проте тимчасові металеві чи гумові конструкції для коліс авто не відповідають вимогам ДБН щодо допустимого[…Читати далі…]

Їх ще називають дофаміновими, бо вони працюють, як якорі, що допомагають триматися у важкий день І ні, це не означає, що треба купувати речі, щоб покращувати свій стан Часто такі дофамінові штучки дрібні, придбані випадково або знайдені серед сімейних реліквій, але вайбові й дорогі серцю. Маєш такі? Розкажи про них

Бо коли ми дуже втомлені або виснажені (як-от через відсутність світла і тепла), можемо дратуватися й злитися на тих, хто поруч. Це не робить тебе поганою людиною і не означає, що твої стосунки з партнером/-кою погані. А лише сигналізує про те, що тобі треба уважніше потурбуватися про себе зараз Та чесно сказати про свій стан партнерові/-ці, адже вас у стосунках двоє

Тож всі, хто був там, знають: підтримка дорослих мегаважлива. У День ментального здоров’я підлітків пропонуємо нагадати собі, як воно, і пошукати правильні способи бути поруч. У каруселі зібрані матеріали з платформи «Ти як?», що допоможуть підліткам потурбуватися про себе. І дорослим — піклуватися про близьких, майже дорослих дітей Гортай

 Фізичні параметри не є сталими: зріст може візуально відрізнятися через підбори, а вага тіла – коливатися протягом усього життя. Часом ми потребуємо більше простору навколо, бо змушені скористатися милицями або в руках – важка валіза.  Навіть упродовж одного дня людина може відчувати себе інакше: прокидатися сонною, на роботі бути зосередженою, а ввечері – розслабленою.  Насправді безбар’єрність стосується кожного, адже від 30% до 50% українців постійно або тимчасово належать до маломобільних груп. Про людське різноманіття, напрями безбар’єрності та типові помилки в облаштуванні доступного середовища говорила експертка ГО Безбар’єрністьSvitlana Hnatiuk під час Всеукраїнської серії онлайн-навчань. Тренінги з безбар’єрності відбулися у співпраці з Міністерство культури України та UNICEF Ukraine за сприяння Радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.  Онлайн-навчання «Безбар’єрність: філософія суспільства без обмежень» було присвячене загальним аспектам безбар’єрності, зокрема фундаментальним поняттям, визначенню цільових аудиторій, нормативно-правовому регулюванню, видам бар’єрів та шляхам їх подолання. На цей тренінг зареєструвалось понад 3 тис. учасників, серед яких – представники закладів сфери[…Читати далі…]

За підтримки Одеської ОВА у місті Південне відбувся черговий захід з адаптивних видів спорту для Захисників. Це черговий практичний крок у розвитку безбар’єрного середовища, де спорт є інструментом відновлення, спілкування та повернення до активного життя. Учасники мали змогу спробувати себе в різних видах активностей, поспілкуватися з тренерами та фахівцями, а також долучитися до просторів психологічної й творчої підтримки. Унікальність заходу полягає у свободі вибору: кожен ветеран самостійно визначав комфортний для себе формат участі та рівень фізичного навантаження, а дружини ветеранів мали можливість долучитися до занять з арт-терапії, спрямованих на емоційне відновлення та підтримку. Програма включала майстер-класи з: дзюдо хокею на траві піклболу настільного тенісу петанку ⛂го волейболу корнхолу та бочча Одеська ОВА дякує тренерам, фахівцям і партнерам за професійну роботу та щиру залученість. Саме такі ініціативи формують у громадах простір довіри, підтримки та нових можливостей для наших Захисників. Продовжуємо розширювати мережу адаптивного спорту на Одещині! Там, де він справді потрібен.[…Читати далі…]

Як допомогти пройти шлях відновлення Чому досвід полону не можна узагальнювати і як уникнути стигматизації Про міфи й реальність, повернення відчуття безпеки та надання фахової допомоги – у новому освітньому серіалі «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону» на платформі Дія.Освітаhttps://osvita.diia.gov.ua/…/do-no-harm-support-after… «Полон – це втрата власного світу, у якому все мало сенс. У примусовій ізоляції людина не контролює ні своє тіло, ні час, ні простір. Її життя звужується до кількох метрів відстані до стіни, залізних дверей чи бетонної підлоги. Світло – коли дозволять. Вода – коли дадуть. Кількість їжі зведена до мінімуму, а позбавлення цього мінімуму стає формою покарання», – пояснює в одній із серій військова психологиня та логотерапевтка Olena Nagorna. Освітній серіал є частиною інфобоксу про взаємодію зі звільненими з полону, створеного у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська. Ознайомитися із матеріалами інфобоксу можна на платформі «Ти як?» https://howareu.com/…/vzaiemodiia-zi-zvilnenymy-z… Людина з досвідом[…Читати далі…]

Сьогодні День компліменту, тож не жалкуй добрих слів для себе чи близьких людей. Але чесно і щиро — так вони мають подвійну силу робити світ гарнішим. Що скажеш?

Гортай карусель, щоб не чекати, коли люди стануть зручними, дні — продуктивними, а світ — передбачуваним та ідеальним. Дай собі спокій, приймаючи кілька простих і чесних речей