Безбар’єрність

У межах формування безбар’єрного середовища важливо використовувати коректну та поважну мову у спілкуванні. Однією з тем, на які звертає увагу «Довідник безбар’єрності», є правильне вживання термінів щодо людей із порушеннями слуху. Зокрема, коректними вважаються формулювання «людина з порушеннями слуху», «людина з повною або частковою втратою слуху», а також «нечуюча людина». Натомість слова «глухий» та «глухонімий» є некоректними та можуть сприйматися як образливі. Люди з повною втратою слуху, зокрема внаслідок травми, стану здоров’я чи вікових змін, зберігають здатність мовлення. Навіть діти, які народжуються з порушеннями слуху, можуть навчитися говорити, хоча їхня вимова може відрізнятися від вимови людей, які мають слух. Саме тому використання терміна «глухонімий» є неправильним. У спільноті людей з порушеннями слуху існують різні погляди на використання слова «глухий»: частина людей вважає його припустимим, інша – ні. Тому найкраще використовувати нейтральне та універсальне формулювання «людина з порушеннями слуху». Водночас у медіа та повсякденному мовленні досить поширеним є термін «нечуючий». Попри[…Читати далі…]

Освітня безбар’єрність означає створення умов, за яких кожна людина має можливість навчатися та розвиватися незалежно від віку, стану здоров’я, місця проживання чи життєвих обставин. Йдеться про доступ до якісної освіти без перешкод та дискримінації. Цей напрям є важливою складовою Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року. Її мета — забезпечити рівні можливості для здобуття освіти, професійного розвитку та навчання впродовж життя. Освітня безбар’єрність передбачає: доступність закладів освіти та навчальних матеріалів; інклюзивні та сучасні формати навчання; можливості для перекваліфікації та підвищення кваліфікації; підтримку учнів і студентів з різними освітніми потребами. Особливо важливо це для дітей і молоді з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та всіх, хто прагне отримати нові знання або змінити професію. На Одещині розвиток безбар’єрної освіти допомагає створювати рівні можливості для навчання та самореалізації. Важливим елементом підтримки дітей є і забезпечення безкоштовного шкільного харчування, адже в Україні поступово розширюється державна програма, яка передбачає безоплатні гарячі обіди для[…Читати далі…]

Може здаватися, що ніхто вже й не пам’ятає — той день, коли ви ухвалили важливе рішення стати на захист країни. Дванадцять років тому, 22-го, місяць тому чи вчора. Але ваша добра воля велика й помітна. Вона нагадує про справжні цінності не лише у День українського добровольця. Дякуємо, що стали за нас. Будемо поруч та підтримкою завжди

Його не варто боятися, а краще — познайомитися ближче, щоб поступово і з турботою повернути собі нічний відпочинок. А Всесвітній день сну може стати хорошою нагодою для початку: гортай карусель та дізнайся, як налагодити спання (наскільки це можливо за сьогоднішніх умов). І — спати собі на здоров’я У тебе як із цим?

Якщо весь день пройшов за комп’ютером та спілкуванням з людьми, а вечір за гортанням стрічки соцмереж, твій мозок продовжує роботу на високих обертах, просто тепер обробляючи вже іншу інформацію. Тоді як насправді йому потрібна тиша та спокій від контенту. Пам’ятай: усе навколо стає кращим, коли ти відпочиваєш Гортай карусель, щоб знайти собі швидкий та корисний рецепт для відновлення у різних ситуаціях

Цей напрям є одним із ключових у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року. Економічна безбар’єрність передбачає рівний доступ до працевлаштування, можливості навчатися, перекваліфіковуватися, розвивати бізнес та отримувати необхідну підтримку. Особливо важливо це для ветеранів, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, молоді, батьків із маленькими дітьми та людей старшого віку. Водночас інклюзивний ринок праці вигідний і роботодавцям, адже розширює доступ до талантів та підсилює команди. На Одещіні відбуваються зустрічі у межах платформи «Діалоги влади та бізнесу». Мета платформи — забезпечити безбар’єрне бізнес-середовище, де підприємці можуть отримувати важливу інформацію, ставити запитання та впливати на прийняття рішень органів влади. Розвиток безбар’єрного простору в Україні реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного середовища, ініційованої першою леді Оленою Зеленською. #безбарєрність#barrierfree#bezbariernist#безПерешкод#БезбарєрністьЦеКолиМожеш

Про коректну комунікацію, зокрема з людьми, які значно вищі чи нижчі за середній зріст, розповідає «Довідник безбар’єрності» https://bf.in.ua/…/liudy-iaki-znachno-vyshchi-abo…. Ось кілька порад від фахівців. Обережно робіть компліменти. Наче позитивні вислови на кшталт «Ти такий високий, це так круто» чи «Ти така мініатюрна, пощастило» можуть мати зворотний ефект – викликати у людини відчуття, що її оцінюють лише за зовнішністю. Краще відзначити риси характеру, навички, внесок у спільну справу. Не акцентуйте увагу на відмінностях. Люди зі значно більшим або меншим за середній зростом можуть відчувати незручності в транспорті, громадських місцях чи під час вибору одягу. Тому жарти чи коментарі про зріст часто звучать образливо або виснажливо для співрозмовника. Подбайте про фізичний комфорт під час взаємодії. Коли ви спілкуєтеся стоячи, варто подумати, як зробити розмову зручною для обох. Це може бути зміна позиції (наприклад, присісти поруч із низькою людиною), вибір іншого місця чи просто уточнення: «Як тобі буде краще спілкуватися?». Уникайте стереотипів і узагальнень.[…Читати далі…]

Стандарт охоплює понад 100 термінів, що стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми та інших груп, які можуть стикатися з упередженнями у суспільстві. Де застосовуватиметься новий стандарт? Його норми є обов’язковими для: офіційної документації правничої та наукової літератури сфери освіти державного управління Водночас стандарт рекомендовано використовувати у медіа та публічних комунікаціях. Чому це важливо? Запровадження безбар’єрної термінології — це не лише про слова. Це про зміну підходу до комунікації та повагу до гідності кожної людини. Створення стандарту стало продовженням ініціативи «Без бар’єрів», започаткованої Олена Зеленська. У межах презентації також оголошено старт навчально-інформаційної програми щодо використання недискримінаційної мови, до якої долучаться державні органи, громади, експерти та громадський сектор. Безбар’єрна мова — це ще один крок до формування суспільства, у якому повага та рівність починаються зі слова. #bezbariernist#безбарєрність#barrierfree #BarrierFree

Якщо людина через стан здоров’я не може самостійно звернутися до бюро правничої допомоги, юристи системи безоплатної правничої допомоги можуть надати консультацію за місцем її проживання або перебування. Фахівці виїжджають, зокрема: у віддалені населені пункти; до військових шпиталів; у будинки-інтернати для людей похилого віку та осіб з інвалідністю. У 2025 році юристи надали 443 адресні правничі консультації. Найчастіше звертаються з питань: отримання грошової допомоги у зв’язку з пораненням; направлення на ВЛК та виплат під час лікування; скасування судових наказів щодо боргів за комунальні послуги; представництва інтересів у суді; отримання обмежувального припису. Щоб отримати допомогу, залиште заявку за номером — 0 800 213 103 (дзвінки в межах України безкоштовні). Фахівці зафіксують звернення та погодять час візиту юриста. Також отримати консультацію можна дистанційно: Telegram — LegalAidUkraineBot Facebook — Ukraine.Legal.Aid Instagram — ualeagalaid Кампанія «Безбар’єрність — це коли можеш» реалізується в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Докладніше: https://is.gd/faWdjM Безоплатна правнича[…Читати далі…]

На цьому наголошує Сергій Худа — фізичний терапевт Дитячої лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова та амбасадор безбар’єрності від МОЗ України. За його словами, бар’єри для дітей виникають не лише у фізичному просторі. Часто вони пов’язані зі складними маршрутами отримання допомоги, роз’єднаністю сервісів та надмірним навантаженням на сім’ю, яка змушена самостійно координувати підтримку. Саме тому окремим орієнтиром розвитку — каже Сергій Худа — має стати системний фокус на дитині та її родині. Безбар’єрний підхід щодо дітей передбачає: узгоджену взаємодію між медичною, освітньою та соціальною системами; безперервність підтримки дитини на різних етапах зростання; зрозумілі та передбачувані маршрути отримання допомоги для сім’ї; ccпосилення спроможності батьків як повноправних партнерів команди; доступність послуг у громаді, наближених до місця проживання. Нагадаємо, що «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» є флагманським проєктом МОЗ, що реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. Ключове повідомлення у межах реалізації проєкту: «Безбар’єрність[…Читати далі…]

«Ти як?» спільно з Yakaboo зібрали добірку книжок, написаних жінками для жінок. Це історії-опори, які стануть підтримкою та компанією, що розділить з тобою і сум, і радість, навіть у найважчі часи. Обирай собі історію, і нехай час за читанням стане ще однією важливою формою турботи про себе.