Безбар’єрність

Коли йдеться про безбар’єрність у сфері охорони здоров’я, у фокусі зазвичай перебуває пацієнт. Водночас у дитячій реабілітації саме сім’я є щоденним партнером мультидисциплінарної команди та тим середовищем, у якому триває відновлення після завершення реабілітаційних втручань. На цьому наголошує амбасадор безбар’єрності від Міністерства охорони здоров’я України, фізичний терапевт Сергій Худа. За його словами, сім’ї, які проходять шлях реабілітації разом із дитиною, раніше стикалися не лише з емоційним навантаженням, а й із низкою організаційних викликів: складними маршрутами, нестачею інформації, потребою самостійно координувати допомогу, поєднувати процес відновлення з навчанням і вирішенням соціальних питань. Безбар’єрний підхід у дитячій реабілітації передбачає, що сім’я має право на: зрозумілу та своєчасну інформацію про стан дитини, її реабілітаційний прогноз і подальші кроки; передбачуваний маршрут допомоги без необхідності самостійно шукати рішення; повагу до власного досвіду та партнерську взаємодію з фахівцями; доступ до освітніх і соціальних можливостей для дитини; узгодженість дій між різними системами підтримки. Нагадаємо, саме «Розвиток системи реабілітаційної[…Читати далі…]

 Про те, як коректно спонукати людину з бойовим досвідом відвідати фахівця із ментального здоров’я, йдеться в одинадцятому епізоді освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», доступному на платформі Дія.Освітаhttps://osvita.diia.gov.ua/…/people-with-war-experience… та YouTube-каналі «Ти як?» https://www.youtube.com/watch?v=MsSSfh0n9yk У цій серії пояснюється, чим відрізняється психолог від психіатра, а також куди та як звернутися по допомогу, і чому це – прояв сили, а не слабкості.  Якщо ознаки «післявоєнних» реакцій – порушення сну, сильне нервування, тривожність через спогади, очікування небезпеки, перепади настрою чи нав’язливі думки – тривають понад місяць, це сигнал, що людині потрібна професійна допомога.  Коли йдеться про військовий досвід, ветерани та ветеранки зазвичай найбільше довіряють побратимам і посестрам. Тому важливо, щоб саме такі люди були поруч, підтримали та порадили звернутися до фахівця після травматичних подій. Така порада сприймається з більшою довірою й часто стає першим кроком до одужання. Дізнатися, де отримати якісну психологічну допомогу офлайн чи онлайн, можна на платформі «Ти як?» https://howareu.com  Освітній серіал створений з[…Читати далі…]

За час впровадження Національної стратегії безбар’єрності вже зроблено важливі кроки, але ми добре розуміємо: жодні показники не замінять живого досвіду людей на ринку праці та в бізнесі. Щодня багато людей стикаєтеся з реальними бар’єрами — під час пошуку роботи, створення власної справи чи розвитку команди. Тому нам важливо почути історії здолання барʼєрів, думки та практичний досвід, щоб побачити те, а яким чином можна вплинути на покращення ситуації на на рівні нормотворення. Долучайтеся до онлайн-обговорення «Безбар’єрне працевлаштування та зайнятість: виклики і рішення», яке відбудеться 23 лютого 2026 року о 16:00. Реєстрація відкрита до 21 лютого 2026 року, 19:00, усі зареєстровані учасники отримають запрошення із посиланням на Zoom на вказану пошту: https://forms.gle/B48gJVMy55dVDH6X7 До участі запрошуємо представників організацій громадянського суспільства, бізнесу, торгівельних мереж і виробників товарів, підприємців, роботодавців, HR-спеціалістів, фахівців з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, батьків маленьких дітей, людей старшого віку, молодь та всіх, хто цікавиться темою доступності на робочому місці. Національна стратегія[…Читати далі…]

За час реалізації Національної стратегії з безбар’єрності відбулися важливі зміни та поліпшення. Державні органи та громади виконують заплановані кроки. І дуже важливо вивчати, аналізувати й поширювати позитивні практики з різних громад, водночас не закриваючи очі на наявні проблеми. Чи зручно вам отримувати публічні, адміністративні чи соціальні послуги? Як враховуються потреби людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку, батьків із дітьми в ЦНАПі, лікарні, в поліцейській станції, у центрі правничої допомоги? Чи достатньо поваги та чутливої комунікації у спілкуванні? Запрошуємо долучитися до публічного обговорення «Безбар’єрні публічні послуги: виклики і рішення», щоб разом чесно поговорити про те, що вже працює, а що потребує змін. Онлайн-зустріч відбудеться 24 лютого 2026 року о 16:00. Реєстрація відкрита до 22 лютого 2026 року, 19:00, усі зареєстровані учасники отримають запрошення із посиланням на Zoom на вказану електронну пошту. Зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/jJx8hwHQ98ESh3FZ9 До участі запрошуємо представників громадських організацій, фахівців соціальної, медичної та освітньої сфер, людей з[…Читати далі…]

Це формат з високою інтенсивністю відновлення: — щонайменше 3 години реабілітаційних занять щодня — робота одразу з кількома фахівцями протягом дня — інтенсивність коригується, якщо стан пацієнта цього потребує, і це обов’язково фіксується — тривалість курсу — стільки, скільки цього потребує досягнення цілей реабілітації, але мінімум — від 14 до 21 дня Як потрапити на безоплатну реабілітацію в стаціонарі? — за направленням лікуючого лікаря (хірурга, ортопеда, травматолога тощо) — шляхом переведення з іншого відділення або медзакладу Важливо: послуга є безоплатною лише в тих медзакладах, які мають договір з НСЗУ за відповідним пакетом. Пацієнт може вибрати медзаклад для проходження реабілітації на сайті НСЗУ (в розділі з картою надавачів послуг) або за телефоном контакт-центру: 1677. У безоплатну стаціонарну реабілітацію входить: — комплексне реабілітаційне обстеження — індивідуальний реабілітаційний план (ІРП) — постійний моніторинг стану та коригування ІРП — лабораторні й інструментальні обстеження — консультації лікарів інших спеціальностей — реабілітація за кількома напрямами одночасно[…Читати далі…]

Безбар’єрне обслуговування створює умови, за яких усі відвідувачі можуть отримувати послуги на рівних умовах, без обмежень і дискомфорту. Це стосується людей з інвалідністю, літніх громадян, батьків із дітьми, а також усіх, хто потребує додаткової уваги та підтримки. Основні принципи безбар’єрного обслуговування включають: • Ввічливість і повагу – будь-яка взаємодія з відвідувачем має проходити коректно, без поспіху та нетерпимості. • Зрозумілу комунікацію – інформація про послуги, правила та умови обслуговування має бути зрозумілою та доступною для всіх. • Доступний простір – приміщення, проходи, зони обслуговування та входи повинні бути зручними для пересування людей із різними потребами. • Індивідуальний підхід – персонал має орієнтуватися на потреби конкретного відвідувача, допомагати, не порушуючи його самостійності, та забезпечувати комфортну взаємодію. Впровадження таких правил сприяє створенню дружнього та безпечного середовища, де кожен відвідувач відчуває увагу, підтримку та може брати активну участь у житті громади. Це також підвищує довіру до закладів і сервісів, робить їх більш відкритими[…Читати далі…]

А все, щоб тримати тебе під токсичним контролем. Така поведінка має назву вісхолдинг, або буквально «тримання тебе у підвішеному стані», і в каруселі можеш знайти ознаки, що це вона Гортай та поділися, чи доводилося тобі мати справу з такими мовчунами?

Але якщо їх не бачиш, подивися в каруселі Можливо, надихнешся і згадаєш той самий випадок, як тобі вдалося відстояти свої межі, проявити ініціативу чи підтримати іншу людину добрим вчинком. Це ж великий привід для гордості, порадій за себе

Одним із ключових заходів стало онлайн-навчання «Безбар’єрність: філософія суспільства без обмежень». Учасники ознайомилися з базовими поняттями безбар’єрності, визначенням цільових аудиторій, нормативно-правовим регулюванням, видами бар’єрів та практичними шляхами їх подолання. «Важливо розуміти, що безбар’єрність вона не створюється одним якимось документом, вона формується щоденними управлінським діями, тобто як ми плануємо послуги, як ми пишемо інформацію, як ми організовуємо подію або як ми даємо сервіси. Саме тому навчання в якому ви сьогодні берете участь, воно є інструментом для застосування в реальній практиці», – зазначила Тетяна Ломакіна – радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності. На серію онлайн-навчань зареєструвалися понад 3 тисячі учасників — представники закладів культури, амбасадори безбар’єрності та медіа. До заходу також долучилася Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Вона зазначила, що тема безбар’єрності є надзвичайно важливою для сфери культури, адже саме вона формує цінності суспільства, культуру взаємоповаги та прийняття різноманіття. У межах серії[…Читати далі…]

Пам’ятайте, що, перш за все, навіть, коли ми говоримо про діагнози і травми, ми говоримо про людей. На основі матеріалів «Довідника безбар’єрності» в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів».⁩

Формування безбар’єрного простору передбачає не лише фізичну доступність, а й культуру поваги та гідної комунікації з ветеранами та людьми, які повернулися з війни. Безбар’єрна комунікація – це передусім етичні підходи у спілкуванні, визнання унікального досвіду кожної людини та недопущення стигматизації. Йдеться про коректну мову, уважність до потреб співрозмовника, уникнення узагальнень і навішування ярликів, а також готовність слухати й чути. Важливо будувати взаємодію на засадах партнерства та рівності, не зводячи людину виключно до її військового досвіду. Ветерани й ветеранки, люди, які повернулися з війни, мають різні професії, компетенції, плани та прагнення, тому підтримка їхньої реінтеграції має враховувати індивідуальні потреби й поважати особисті кордони. Коректна комунікація також передбачає використання нейтральної та шанобливої лексики, відмову від дискримінаційних формулювань, дотримання принципів конфіденційності та недопущення поширення чутливої інформації без згоди людини. Такий підхід сприяє формуванню довіри, соціальній згуртованості та створенню безпечного середовища. Формування культури безбар’єрної взаємодії є складовою комплексної державної політики підтримки ветеранів та важливим[…Читати далі…]