Було б дивно, якби на підземну парковку машини з’їжджали сходами, чи не так?

Тоді чому не всіх дивує, коли для людини на кріслі колісному встановлюють автомобільний пандус? Адже сама назва буквально кричить, для чого він. Доволі часто помилки під час розбудови безбар’єрного середовища полягають не у відсутності рішень, а у хибному розумінні їхнього призначення. Елементи доступності з’являються, але вони не працюють. І хоча формально норма виконана, на практиці простір залишається недоступним. З подібними кейсами команда ГО Безбар’єрність регулярно стикається під час співпраці з бізнесом, громадами та усіма, хто прагне розбудовувати безбар’єрне середовище. Попри те, що в Україні діють чіткі державні будівельні норми (ДБН), їх часто неправильно трактують у ході капітальних ремонтів чи переоблаштування просторів. Ось кілька типових прикладів Використання тих самих автомобільних пандусів, про які йшлося на початку, залишається однією з найбільш поширених помилок. Їх часто встановлюють біля входів до будівель або у місцях з різкими перепадами висоти. Проте тимчасові металеві чи гумові конструкції для коліс авто не відповідають вимогам ДБН щодо допустимого[…Читати далі…]

Читати далі

Є такі речі, на які глянеш, доторкнешся, понюхаєш — і вже на душі трохи приємніше.

Їх ще називають дофаміновими, бо вони працюють, як якорі, що допомагають триматися у важкий день І ні, це не означає, що треба купувати речі, щоб покращувати свій стан Часто такі дофамінові штучки дрібні, придбані випадково або знайдені серед сімейних реліквій, але вайбові й дорогі серцю. Маєш такі? Розкажи про них

Читати далі

Перш ніж думати, що зі стосунками щось не так, з’ясуй — як ти зараз?

Бо коли ми дуже втомлені або виснажені (як-от через відсутність світла і тепла), можемо дратуватися й злитися на тих, хто поруч. Це не робить тебе поганою людиною і не означає, що твої стосунки з партнером/-кою погані. А лише сигналізує про те, що тобі треба уважніше потурбуватися про себе зараз Та чесно сказати про свій стан партнерові/-ці, адже вас у стосунках двоє

Читати далі

Емоції, думки, твої почуття мають значення. Особливо, якщо ти у підлітковому віці

Тож всі, хто був там, знають: підтримка дорослих мегаважлива. У День ментального здоров’я підлітків пропонуємо нагадати собі, як воно, і пошукати правильні способи бути поруч. У каруселі зібрані матеріали з платформи «Ти як?», що допоможуть підліткам потурбуватися про себе. І дорослим — піклуватися про близьких, майже дорослих дітей Гортай

Читати далі

«Стандартної» людини не існує. Кожен із нас постійно змінюється: проходить етап дитинства, стає підлітком, дорослішає.

 Фізичні параметри не є сталими: зріст може візуально відрізнятися через підбори, а вага тіла – коливатися протягом усього життя. Часом ми потребуємо більше простору навколо, бо змушені скористатися милицями або в руках – важка валіза.  Навіть упродовж одного дня людина може відчувати себе інакше: прокидатися сонною, на роботі бути зосередженою, а ввечері – розслабленою.  Насправді безбар’єрність стосується кожного, адже від 30% до 50% українців постійно або тимчасово належать до маломобільних груп. Про людське різноманіття, напрями безбар’єрності та типові помилки в облаштуванні доступного середовища говорила експертка ГО Безбар’єрністьSvitlana Hnatiuk під час Всеукраїнської серії онлайн-навчань. Тренінги з безбар’єрності відбулися у співпраці з Міністерство культури України та UNICEF Ukraine за сприяння Радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.  Онлайн-навчання «Безбар’єрність: філософія суспільства без обмежень» було присвячене загальним аспектам безбар’єрності, зокрема фундаментальним поняттям, визначенню цільових аудиторій, нормативно-правовому регулюванню, видам бар’єрів та шляхам їх подолання. На цей тренінг зареєструвалось понад 3 тис. учасників, серед яких – представники закладів сфери[…Читати далі…]

Читати далі

Адаптивний спорт у місті Південне

За підтримки Одеської ОВА у місті Південне відбувся черговий захід з адаптивних видів спорту для Захисників. Це черговий практичний крок у розвитку безбар’єрного середовища, де спорт є інструментом відновлення, спілкування та повернення до активного життя. Учасники мали змогу спробувати себе в різних видах активностей, поспілкуватися з тренерами та фахівцями, а також долучитися до просторів психологічної й творчої підтримки. Унікальність заходу полягає у свободі вибору: кожен ветеран самостійно визначав комфортний для себе формат участі та рівень фізичного навантаження, а дружини ветеранів мали можливість долучитися до занять з арт-терапії, спрямованих на емоційне відновлення та підтримку. Програма включала майстер-класи з: дзюдо хокею на траві піклболу настільного тенісу петанку ⛂го волейболу корнхолу та бочча Одеська ОВА дякує тренерам, фахівцям і партнерам за професійну роботу та щиру залученість. Саме такі ініціативи формують у громадах простір довіри, підтримки та нових можливостей для наших Захисників. Продовжуємо розширювати мережу адаптивного спорту на Одещині! Там, де він справді потрібен.[…Читати далі…]

Читати далі

Звільнення з полону – це не кінець, а початок нової історії. Людина виходить із тиші в гучний світ, і знову вчиться бути в соціумі. Вона повертається не лише з ізоляції, а й до самої себе. Утім, за цей час в оточенні, ймовірно, багато чого змінилося.

Як допомогти пройти шлях відновлення Чому досвід полону не можна узагальнювати і як уникнути стигматизації Про міфи й реальність, повернення відчуття безпеки та надання фахової допомоги – у новому освітньому серіалі «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону» на платформі Дія.Освітаhttps://osvita.diia.gov.ua/…/do-no-harm-support-after… «Полон – це втрата власного світу, у якому все мало сенс. У примусовій ізоляції людина не контролює ні своє тіло, ні час, ні простір. Її життя звужується до кількох метрів відстані до стіни, залізних дверей чи бетонної підлоги. Світло – коли дозволять. Вода – коли дадуть. Кількість їжі зведена до мінімуму, а позбавлення цього мінімуму стає формою покарання», – пояснює в одній із серій військова психологиня та логотерапевтка Olena Nagorna. Освітній серіал є частиною інфобоксу про взаємодію зі звільненими з полону, створеного у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська. Ознайомитися із матеріалами інфобоксу можна на платформі «Ти як?» https://howareu.com/…/vzaiemodiia-zi-zvilnenymy-z… Людина з досвідом[…Читати далі…]

Читати далі

Підтримка дитини з інвалідністю та її родини — основа безбар’єрної держави.

Сьогодні відбулося перше в цьому році засідання Ради безбар’єрності за лідерства Першої леді Олена Зеленська та під головуванням Премʼєр-міністерки Юлія Свириденко. На засіданні було представлено сім нових флагманських проєктів, один з яких “Шлях дитини з інвалідністю” презентувала Iryna Tulyakova, голова Координаційного центру. Проєкт покликаний запровадити єдину логіку безперервної підтримки дитини з інвалідністю – від раннього виявлення до переходу в доросле життя. «Шлях дитини з інвалідністю» повʼязаний з іншими ініціативами міністерств, які сьогодні були представлені, зокрема: Міністр молоді та спорту Матвій Бідний ознайомив із проєктом «Хаби майбутнього», що спрямований на створення мережі хабів на базі молодіжних центрів, які допоможуть підліткам і молоді (14–35 років) подолати бар’єри в плануванні кар’єри та професійній самореалізації. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий розповів про основні завдання проєкту «КРОК. Комплексний розвиток, освіта і кар’єра». Він спрямований на створення умов для очного навчання та професійної інтеграції близько 10 тис. дітей із порушеннями розвитку. У фокусі Міністерство соціальної[…Читати далі…]

Читати далі

Коректна термінологія в інклюзивній освіті: чому важливо говорити «дитина з особливими освітніми потребами»

У сфері інклюзивної освіти надзвичайно важливо використовувати правильні та коректні формулювання. Відповідно до прийнятих норм, правильно говорити – дитина з особливими освітніми потребами (ООП). Натомість некоректними є вислови: «особлива дитина», «інклюзивна дитина», «дитина з інклюзією» чи зменшувальні форми на кшталт «інклюзятко». Такі слова можуть ненавмисно створювати стигматизацію або підкреслювати відмінність дитини замість її потреб у підтримці. Фахівці наголошують: кожна людина – унікальна та має власні індивідуальні потреби. Комусь потрібна тиша для концентрації, комусь – музика, хтось має харчові обмеження чи алергії. У контексті освіти поняття «особливі освітні потреби» означає необхідність додаткової підтримки в навчальному процесі. Дитиною з ООП вважається людина до 18 років, яка потребує такої підтримки. Це можуть бути: діти з інвалідністю; діти з родин, що опинилися у складних життєвих обставинах; безпритульні діти; діти, які живуть із ВІЛ/СНІД; діти-сироти; діти з дислексією (порушення, за якого людині важко читати), дисграфією (порушення, за якого людині складно писати) чи дискалькулією (порушення, виражене[…Читати далі…]

Читати далі
Перейти до вмісту