Автор: y-editor

Щороку 22 червня український народ відзначає День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Згідно з указом Президента України від 17 листопада 2000 року, день встановлено з метою: «…всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…». Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі. Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часом вбивати інших українців. У розгромі нацизму брали участь українські солдати в лавах Радянської армії (понад 6 млн), вояки УПА (понад 100 тис.). Друга світова війна для України не обмежувалася лише[…Читати далі…]

Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) у разі наявності у них понад вісім років страхового стажу.  Крім того, допомога по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої зарплати незалежно від тривалості набутого страхового стажу виплачується:  громадянам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;  одному з батьків або особі, яка їх замінює, що доглядають хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;  ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;  членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;  особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань;  донорам, які мають право на пільгу;  реабілітованим особам, жертвам репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового[…Читати далі…]

Незнайомці у телефонній розмові представляються правоохоронцями, лікарями чи навіть родичами тих, кому дзвонять, повідомляють про наявність у рідних проблем, вирішити які можливо тільки фінансово. Телефонують зазвичай на стаціонарний номер телефону та частіше людям похилого віку. Адже такою категорією людей аферистам найлегше вдається маніпулювати, особливо їхніми почуттями та емоціями. Саме в цьому стані шахраї намагаються вплинути на прийняття термінових рішень. Найголовніше, що аферисти говорять – не класти слухавку, тим самим, не даючи змоги зателефонувати рідним, і перевірити чи дійсна інформація, яку вони повідомляють. Зловмисники не дозволяють людині вийти зі стресу. Як правило, телефонують зловмисники, які перебувають на окупованих територіях або знаходяться у місцях позбавлення волі. За грошима приїжджають спільники аферистів, так звані «кур’єри», які у подальшому, як правило, переказують кошти на рахунки організаторів. Що робити, якщо ви все таки стали жертвою шахраїв? Необхідно звернутись до найближчого відділення поліції або зателефонувати на спецлінію 102.

Громадські організації «Невидима» та «Голос ромні» запрошують жінок пройти курси перекваліфікації. Учасниці з-поміж ВПО, з інвалідністю, з сільської місцевості, одинокі або багатодітні матері, а також ромські жінки матимуть можливість здобути нові професії. Про це повідомляє Дія.Бізнес. Пропонується безоплатно пройти один тип курсу та навчитися нових спеціальностей: • крій та шиття (Київ, 1 липня – 14 жовтня, один раз на тиждень); • перукарська майстерність (Київ, 3 липня – 9 серпня, тричі на тиждень); • манікюр (Ірпінь, навчання триватиме три дні в серпні); • пекарство (Київ, серпень – жовтень). Жінки отримають професійні набори для початку роботи та консультації з працевлаштування. А також матимуть змогу пройти курси з SMM та української мови, щоб рекламувати свій майбутній бізнес. Найбільш вмотивовані отримають можливість позмагатися за мінігранти для розвитку своєї справи. Щоб взяти участь, необхідно до 25 червня 2023 року заповнити цю гугл-форму – https://docs.google.com/…/1FAIpQLSdfo0…/viewform Ініціатива впроваджується за підтримки ООН Жінки в Україні й за фінансування Жіночого фонду[…Читати далі…]

Станом на 1 квітня 2023 року в обласному реєстрі осіб, яким призначено грошову компенсацію на придбання житла, перебуває 118 сімей. У цьому році передбачено виділити 1 мільярд 734 мільйони гривень для фінансування цієї програми з бюджету країни.  “У єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, перебуває 41158 ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. А саме — 5732 особи з інвалідністю внаслідок війни. В цю категорію входять ветерани АТО/ООС та російсько-української війни – 665 осіб. 24765 учасників бойових дій, 4118 учасників війни, 6528 членів сімей загиблого (померлого) ветерана війни, або 791 родини”, – зазначила директорка департаменту соціальної та сімейної політики Одеської ОВА Тетяна Дементьєва під час брифінгу. Також, в рамках цієї програми, з бюджету виділять 100 мільйонів гривень грошової компенсації особам, які брали участь у бойових діях на території інших держав та членам їх родин.

Це основоположний документ для здорового та успішного функціонування держави, який є невід’ємною складовою української національної та громадянської ідентичності. В рамках проекту “Єдина Україна” Міністерство молоді та спорту України спільно з Українським інститутом національної пам’яті проводить лекцію до Дня Конституції України. Лекція: “Традиції українського конституціоналізму 27 червня 15:00 Спікер: Марія Тахтаулова, кандидатка історичних наук, начальниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті ZOOM-посилання https://us02web.zoom.us/j/83841623777… Партнер проекту: Український інститут національної пам’яті https://t.me/uinp_gov

На сьогоднішній день український агропромисловий комплекс масово використовує пестициди та агрохімікати у своїй роботі. Вони допомагають позбавити врожай від шкідників та покращують розвиток рослин. Але, на жаль, агрохімікати погано впливають на робітників агросфери. Для того, щоб зберегти здоров’я працівників, підприємства мають дотримуватись основних правил техніки безпеки при роботі зі шкідливими речовинами. Переглянувши відеолекцію ви дізнаєтесь: з чого слід починати роботи, які засоби індивідуального захисту повинні бути у працівників, кого слід інформувати про початок робіт, основні заходи безпеки і можливі наслідки при її невиконанні. Відео https://www.facebook.com/GUDERGPRACY/videos/1647203382462977

Відповідь: Відповідно до вимог п. 4.1.1. Правил експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.1-1.07-01) під час обслуговування електроустановок повинні застосовуватись засоби захисту від ураження електричним струмом (електрозахисні засоби) від впливу електричного поля, а також засоби індивідуального захисту. Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові. До основних ізолювальних електрозахисних засобів, які повинні застосовуватись в електроустановках до 1000В включно відносяться ізолювальні штанги, ізолювальні кліщі, електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, інструмент з ізолювальним покриттям. До додаткових електрозахисних засобів, які повинні застосовуватись в електроустановках до 1000В включно відносяться діелектричне взуття, діелектричні килими, ізолювальні підставки, ізолювальні накладки, ізолювальні ковпаки, сигналізатори напруги, захисні огородження (щити, ширми), переносні заземлення та інші засоби захисту. Крім наведених засобів захисту в електроустановках повинні застосовуватись також захисні каски – для захисту голови; захисні окуляри і щитки – для захисту очей і обличчя; протигази і респіратори – для захисту органів дихання; рукавиці – для захисту рук; запобіжні пояси та страхувальні канати.

20 червня під головуванням Начальника Одеської обласної військової адміністрації Олега КІПЕРА, за участю голови – начальника Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Василя САМОКИША в науковому центрі СФГ «Балкани»  пройшла обласна нарада, в рамках якої оголошено про старт  жнивної кампанії 2023 року. До заходу були запрошені голови та начальники відділів райдержадміністрацій, керівники і спеціалісти сільгосппідприємств, фермери, представники науки, керівники територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. У ході зустрічі гості мали змогу ознайомитись з демонстраційними ділянками СФГ «Родина», які розташовані на чотирьох полях поспіль вздовж автошляху М-15, Одеса-Рені, а також з сучасним науковим центром СФГ «Балкани». Голова ОВА Олег КІПЕР був запрошений урочисто відкрити старт жнивної кампанії. Після чого учасники взяли участь у профільній нараді з питань підготовки до збиральних робіт «Жнива – 2023» на базі наукового центру СФГ «Балкани». Керівник області заслухав доповіді кожного з голів районних військових адміністрацій щодо готовності усіх семи районів до збирання врожаю. В свою чергу очільник району[…Читати далі…]

Питання щодо поточного стану готовності захисних споруд цивільного захисту у Білгород-Дністровському районі, поточний стан справ та зміни в організації роботи з внутрішньо переміщеними особами, дотримання термінів розгляду документів щодо бронювання військовозобов’язаних відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 р. №400, стан відновлення пошкоджених об’єктів інфраструктури на території району,  про новели у чинному законодавстві України, а також інші актуальні питання  були розглянуті в ході  апаратної наради із керівниками структурних підрозділів райдержадміністрації, яка відбулась 21 червня поточного року. Нараду провів голова (начальника) Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації САМОКИШ Василь Петрович. За результатами апаратної наради були надані відповідні доручення.

Щоранку о 09:00 ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, щодня ми запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність України: всіх, хто воював, всіх військових, цивільних та дітей, всіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та в наслідок нападу російських військ на українські міста і села.