Критичність по-новому: БІЗНЕСУ ДОВЕДЕТЬСЯ ДОВОДИТИ, ЧОМУ БЕЗ НЬОГО ДЕРЖАВА НЕ ОБІЙДЕТЬСЯ

💁🏻‍♂️ Підприємство може справно платити податки, мати сотні працівників і виконувати державні контракти – але цього вже може бути недостатньо для збереження статусу критично важливого. Держава перебудовує систему критичності та бронювання: з’явився Координаційний центр, переглядаються галузеві й регіональні критерії, а від бізнесу вимагатимуть обґрунтовувати наслідки зупинення його роботи. Що змінюється – розповідаємо в цьому дописі.

❓ Що змінилося?

📃 Постанова №1328 набрала чинності 27 жовтня 2026 року та внесла зміни до чинної системи визначення критично важливих підприємств.

Основні нововведення:

▪️ галузеві та регіональні критерії критичності переглядають і погоджують заново;

▫️ у процедурі з’явився Координаційний центр з організації бронювання;

▪️ підприємство має доводити не лише формальну відповідність критеріям, а й реальне значення своєї безперервної роботи для держави.

Мінекономіки повідомляє, що близько 90% державних органів, включно з усіма міністерствами та ОВА, уже переглянули свої критерії 🔍

❓ Чи скасовують усі чинні статуси?

НІ ❌ Нова система не означає автоматичного анулювання критичності чи бронювань. Однак раніше наданий статус може бути переглянутий, якщо змінилися критерії або правова підстава, на якій його отримало підприємство.

❓ Що робитиме Координаційний центр?

Центр бере участь у:

➖ погодженні галузевих і регіональних критеріїв;

➖ розгляді звернень щодо визначення підприємств критично важливими;

➖ підготовці рекомендацій щодо скасування вже наданого статусу;

➖ погодженні збільшення обсягів бронювання у передбачених випадках.

Формально остаточне рішення й надалі ухвалюватиме відповідний орган влади або ОВА, але він має враховувати рекомендації Центру.

❓ Скільки може тривати процедура?

☝🏻 Постанова передбачає окремі строки:

▪️ 7 робочих днів – попередній розгляд звернення;

▫️ до 1 місяця – рекомендації Координаційного центру;

▪️ 3 робочі дні – рішення уповноваженого органу після отримання рекомендацій.

При цьому місячний строк обчислюється не від моменту звернення підприємства, а від моменту отримання матеріалів Центром. Тому подаватися «в останній день» стає особливо ризиковано.

❓ Що тепер потрібно доводити?

❗️❗️❗️ За роз’ясненням Мінекономіки, БІЗНЕС МАЄ ОБҐРУНТУВАТИ, ДО ЯКИХ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ПРИПИНЕННЯ ЙОГО РОБОТИ.

Зокрема, йдеться про:

➖ шкоду обороноздатності;

➖ порушення життєзабезпечення населення;

➖ негативний вплив на критичну інфраструктуру;

➖ загрозу макрофінансовій стійкості.

Тобто одного формального показника «сплачуємо багато податків» може бути недостатньо.

❓ Які сфери визначені критичними?

🏭 Серед основних напрямів Мінекономіки називає оборону, енергетику, аварійно-рятувальну діяльність, промисловість, будівництво, агровиробництво, логістику, ІТ, зв’язок, банківську сферу, медицину та роздрібну торгівлю. Перелік може розширюватися.

❗️ Зараз варто:

▫️ перевірити, чи зберіг чинність критерій, за яким отримано критичність;

▪️ з’ясувати, чи зареєстровані нові критерії відповідного органу;

▫️ перевірити строки критичності та бронювань;

▪️ підготувати докази реальної ролі підприємства;

▫️ окремо описати наслідки можливої зупинки роботи;

▪️ не відкладати повторне підтвердження статусу на останні дні.

Отже, тепер бізнесу фактично потрібно не просто зібрати довідки, а переконливо відповісти на головне запитання: що саме втратить держава, якщо це підприємство завтра зупиниться?

Перейти до вмісту