РОЗПІЗНАТИ, ПІДТРИМАТИ, СПРЯМУВАТИ: ТРЕНІНГ З ПИТАНЬ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОГО НАСИЛЬСТВА

2 жовтня 2026 року начальник та головний спеціаліст відділу з питань координації та надання соціальних послуг та підтримки сім’ї управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації Жанна Хмілевська та Алла Кононенко взяли участь у одноденному тренінгу «Гендерно зумовлене насильство: розпізнавання, первинна підтримка та взаємодія у громаді», який реалізовано ГО «Жінки Бессарабії» за підтримки ГО «Десяте квітня» та Агентства ООН у справах біженців в Україні. Під час навчання учасники поглибили знання щодо розпізнавання ознак гендерно зумовленого насильства, надання первинної підтримки постраждалим, а також взаємодії з фахівцями та спеціалізованими службами. Особливу увагу було приділено принципам безпечної та екологічної допомоги. Йшлося, зокрема, про важливість не чинити тиску на постраждалу людину, не приймати рішення замість неї та не намагатися самостійно з’ясовувати обставини ситуації чи проводити власне «розслідування». Натомість важливо вислухати людину без осуду, поважати її вибір, дотримуватися її особистих меж та своєчасно скеровувати до відповідних фахівців. Важливо пам’ятати: допомогти – не означає[…Читати далі…]

Читати далі

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДИЛА ЄДИНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРИСЯЖНИМИ

Рада суддів України на засіданні 25 вересня 2026 року ухвалила рішення № 40, яким затвердила Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя. Документ спрямовано до місцевих загальних судів для застосування в роботі. З якою метою розроблено Положення Досі суди по-різному організовували залучення присяжних. Нове Положення встановлює єдині підходи до цього процесу. Воно визначає, як суд взаємодіє з органами місцевого самоврядування, територіальними управліннями Державної судової адміністрації України та роботодавцями осіб, які виконують обов’язки присяжних. Також документ має забезпечити присяжним належні організаційні умови для роботи. На яких засадах базується робота з присяжними Організація роботи ґрунтується на принципах законності, поваги до конституційної ролі присяжних, добровільності включення особи до списку, незалежності та неупередженості присяжних, недопустимості незаконного впливу на них, рівності громадян у здійсненні правосуддя, прозорості процедур і захисту персональних даних. Права та обов’язки присяжних Під час судового розгляду присяжний може досліджувати докази, робити нотатки, з дозволу головуючого ставити запитання учасникам процесу, а[…Читати далі…]

Читати далі

Прагнення захистити від труднощів іноді призводить до протилежного ефекту: ми обмежуємо самостійність людини й вирішуємо все за неї.

У рамках кампанії «Взаємодій на рівних», спрямованої на зменшення стигми, стереотипів та упереджень щодо людей з інвалідністю, підготовлено поради, як розпізнати цю межу у щоденному спілкуванні та навчитися підтримувати, не перебираючи контроль. ● Орієнтуйтеся на бажання людини, а не на власні побоювання. Замість «Я зроблю це сам(-а), бо тобі буде складно» запитайте: «Як ти хочеш це зробити і чи потрібна моя допомога?» ● Залишайте право на власні рішення. Бажання захистити людину від будь-яких труднощів зрозуміле. Але інвалідність не позбавляє права обирати, пробувати, змінювати рішення та здобувати власний досвід. ● Поважайте особисті кордони та приватність. Не контролюйте листування, особисті справи чи рішення людини без її згоди. Допомога не дає права втручатися в усі сфери життя людини з інвалідністю. ● Поважайте відмову від допомоги. Якщо у відповідь на пропозицію ви чуєте «Ні, дякую» – прийміть цю відповідь. Не наполягайте лише тому, що вам здається, ніби так буде «краще». ● Не вирішуйте за[…Читати далі…]

Читати далі

Межа між справжньою підтримкою та надмірною опікою буває дуже тонкою. Іноді, намагаючись проявити турботу, ми випадково ставимо людину в позицію слабшої або позбавляємо її права на самостійність.

У рамках кампанії «Взаємодій на рівних», спрямованої на зменшення стигми, стереотипів та упереджень щодо людей з інвалідністю, підготовлено поради, як підтримувати, не позбавляючи самостійності. ● Запитуйте, а не дійте за замовчуванням. Хочете піднести речі, відчинити двері чи допомогти з кріслом колісним? Спочатку запитайте: «Вам потрібна допомога?» ● Не позбавляйте права на самостійність. Навіть якщо виконання певної дії займає більше часу або вимагає значних зусиль, можливість зробити це самостійно повертає відчуття власної спроможності. Дозвольте людині спробувати, мати власний досвід і навіть припуститися помилки. ● Уникайте токсичного позитиву. Фрази на кшталт «Все буде добре!», «Головне – посміхатися!» або «Не сумуй, ти ж сильн-ий/а!» знецінюють реальний досвід. Іноді важливіше просто вислухати й визнати почуття людини, не намагаючись одразу їх «виправити». ● Відмовтеся від героїзації щоденного життя. Фрази «Ти для мене герой»!», «Я б так не зміг/ла!» створюють штучний п’єдестал. Захоплюйтеся конкретними досягненнями, а не самим фактом життя з інвалідністю. ● Слідкуйте за інтонацією[…Читати далі…]

Читати далі

Іноді ми так хочемо допомогти, що починаємо діяти раніше, ніж встигаємо запитати. І хоча наміри можуть бути найкращими, непрохана допомога здатна викликати дискомфорт, порушити особисті кордони або навіть бути небезпечною.

Тому просте правило – не припускайте, а запитайте. У рамках кампанії «Взаємодій на рівних», спрямованої на зменшення стигми, стереотипів та упереджень щодо людей з інвалідністю, підготовлено добірку ситуацій, коли це особливо важливо 1. Не відволікайте собаку-поводиря. Коли собака працює, вона допомагає людині безпечно орієнтуватися та пересуватися. Хочете погладити чи пригостити її – спочатку запитайте дозволу в людини. 2. Не допомагайте без згоди. Не беріться за крісло колісне й не підтримуйте людину під руку без попередження. Спочатку запитайте: «Вам допомогти?» Якщо так – уточніть, як саме. 3. Не торкайтеся людини з порушенням зору зненацька. Якщо хочете допомогти, привітайтеся, представтеся та запропонуйте підтримку. Якщо вона потрібна – дайте людині самій пояснити, як їй буде зручно. 4. Не поспішайте піднімати людину, якщо вона впала. Різкий рух може завдати болю або погіршити ситуацію. Якщо немає очевидної невідкладної загрози, запитайте: «Ви в порядку? Вам допомогти? Як саме?» 5. Не вирішуйте самостійно, яка локація чи маршрут[…Читати далі…]

Читати далі

ВІДПУСТКА ДЛЯ ДРУЖИН ВІЙСЬКОВИХ: за графіком чи у зручний час?

Дружини та чоловіки військовослужбовців в Україні мають право на щорічну відпустку у зручний для себе час – навіть якщо вона не збігається з графіком, затвердженим роботодавцем ЯКІ ПІЛЬГИ МАЮТЬ ДРУЖИНИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ? Законодавчі аргументи Стаття 10 Закону України «Про відпустки» прямо передбачає право на щорічну відпустку у зручний для дружини військового час. Стаття 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» гарантує, що відпустка може надаватися одночасно із відпусткою військовослужбовця. РОБОТОДАВЕЦЬ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАЦІВНИЦІ ВІДПУСТКУ ПОЗА ГРАФІКОМ, ЯКЩО ВОНА ПОДАСТЬ ВІДПОВІДНУ ЗАЯВУ РАХУЄМО ВСІ ДНІ ВІДПУСТКИ ВІЙСЬКОВИХ Як отримати відпустку у зручний час? Щоб скористатися правом на відпустку, дружина чи чоловік військовослужбовця мають: ЯКІ ГАРАНТІЇ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ У СПРОЩЕНИХ ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ ПІД ЧАС ВІЙНИ? ВАЖЛИВО Право на відпустку у зручний час поширюється ЛИШЕ НА ЩОРІЧНІ ВІДПУСТКИ (основні та додаткові). Інші види відпусток – соціальні, навчальні чи без збереження зарплати – надаються за загальними правилами. РОБОТОДАВЕЦЬ НЕ МАЄ[…Читати далі…]

Читати далі
Перейти до вмісту