Місяць: Вересень 2026

Бібліотека – це значно більше, ніж полиці з книгами. Це простір, де зустрічаються покоління, народжуються нові думки, відкривається світ і зберігається те, що не можна втратити – наша історія, культура та українське слово. У книгах живуть історії наших родин і громад, пам’ять про минуле, традиції та звичаї рідного краю. Саме через книгу ми пізнаємо себе, краще розуміємо свою історію та відкриваємо нові горизонти. Сьогодні, в умовах війни, бібліотеки продовжують залишатися важливими осередками життя. Вони працюють із дітьми та молоддю, підтримують людей, проводять культурні й просвітницькі заходи, допомагають тим, хто шукає опору, і відкривають читачам багатство української книги. Щиро дякуємо бібліотекарям за щоденну працю, професіоналізм і любов до своєї справи. За те, що зберігаєте книги, а разом із ними – пам’ять, знання та культурний зв’язок між поколіннями. Нехай у бібліотеках завжди буде багато читачів, нехай кожна книга знаходить свого читача, а кожна дитина відкриває для себе чарівний світ літератури. Бережімо книги.[…Читати далі…]

Згадаймо кожного, хто мужньо захищав нашу свободу та мирне майбутнє. 🇺🇦 Нехай їхній подвиг назавжди залишиться у наших серцях. Схилимо голови у хвилині мовчання та віддамо шану Героям. 💙💛

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру – одного з найтрагічніших символів Голокосту та нацистських злочинів у роки Другої світової війни. 85 років тому, 29–30 вересня 1941 року, в окупованому Києві нацисти вбили у Бабиному Яру майже 34 тисячі євреїв. Масові розстріли в цьому місці продовжувалися і надалі. Жертвами нацистського терору стали також роми, військовополонені, підпільники, пацієнти психіатричної лікарні та інші люди, переслідувані окупаційним режимом. Бабин Яр назавжди залишився місцем скорботи та нагадуванням про страшні наслідки людиноненависницької ідеології, нетерпимості й знецінення людського життя. Зберігати пам’ять про ці злочини – наш обов’язок перед загиблими та майбутніми поколіннями. Схиляємо голови у пам’ять про невинно вбитих. Пам’ятаємо. Не забуваємо. 🕯️

28 вересня 2026 року на платформі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України відбулася зустріч у форматі «Діалог з громадами», під час якої обговорили перші результати реалізації реформи шкільного харчування. Одним із ключових питань зустрічі стало забезпечення учнів 1–11 класів гарячим харчуванням. Учасники обговорили результати першого місяця впровадження реформи, практичний досвід регіонів і територіальних громад, а також подальшу взаємодію між органами державної влади та місцевого самоврядування. До обговорення долучилися: голова (начальник) Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації Василь САМОКИШ, перший заступник голови (начальника) Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації Тетяна ДОМЧИНСЬКА, заступник голови (начальника) Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації Олег ПРИСЯЖНЮК та голови територіальних громад Білгород-Дністровського району. Під час зустрічі особливу увагу приділили обміну практичними напрацюваннями та успішними рішеннями громад у сфері організації шкільного харчування. Проведення таких зустрічей сприяє відкритому діалогу між державою та громадами, обміну досвідом і напрацюванню ефективних рішень, спрямованих на те, щоб кожна дитина мала доступ до якісного,[…Читати далі…]

15 вересня у пресцентрі УНІАН відбувся круглий стіл «Цифровізація охорони праці: відкритий діалог бізнесу та держави». Участь у заході взяли представники Держпраці, Мінекономіки, бізнесу та професійної спільноти. Учасники обговорили можливості та законодавчі виклики переходу процесів охорони праці й документообігу в цифровий формат. Держпраці підтримує цифровізацію та наголошує на її перевагах для бізнесу й державного контролю. За словами директора департаменту з питань безпеки праці Держпраці Олександра Ігнатова, електронні документи спрощують перевірку та дають працівникам можливість підтверджувати свої права. Представники бізнесу відзначили, що цифровізація допомагає економити час, зменшувати кількість помилок і ризиків та централізувати процеси охорони праці. Водночас подальший розвиток цифрових рішень потребує узгодженої роботи держави, роботодавців і розробників платформ. Окремо учасники обговорили проєкт єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій», яка має стати основою цифрової взаємодії у сфері охорони праці. Проєкт передбачає цифровізацію дев’яти груп процесів – від атестації робочих місць і навчання до технічних оглядів, експертних обстежень та обліку нещасних випадків. Організатори заходу[…Читати далі…]

Психологічно безпечне робоче середовище – це те, що створюється щоденними діями. Сучасні умови праці можуть супроводжуватися підвищеним рівнем стресу, емоційним напруженням та ризиком професійного вигорання. Тому турбота про психосоціальне благополуччя працівників має стати невід’ємною складовою відповідального підходу роботодавця. Психосоціальна підтримка – це не лише допомога у складній ситуації. Насамперед це профілактика, своєчасне виявлення проблем та створення умов, у яких працівник відчуває повагу, підтримку і безпеку. Що може зробити роботодавець? визначити основні психосоціальні ризики на робочому місці; врахувати потреби працівників під час планування заходів підтримки; розробити та впровадити Політику психосоціальної підтримки; передбачити конкретні заходи у Плані її реалізації; навчання з питань управління стресом; профілактики вигорання та конструктивної комунікації; формувати культуру взаємоповаги та взаємопідтримки; забезпечити можливість безпечно й конфіденційно повідомити про проблему; регулярно оцінювати результати та вдосконалювати заходи відповідно до актуальних потреб колективу. Важливо: психосоціальна підтримка – це системна робота, а не разова акція. Вона допомагає не лише підтримувати працівників у складні[…Читати далі…]