Коли зайти або вийти з будинку незручно, то й бажання щось планувати зменшується – бо від початку доводиться долати бар’єри.
Висвітлити абсолютно усі перепони неможливо, але є типові ситуації, які роблять простори недоступними для різних людей. ГО «Безбар’єрність» надає кілька таких прикладів з неправильного облаштування вхідної групи 
У дворах немає захисту над дощоприймачами, а на ґанках – дірки на місцях, де колись були решітки для чищення взуття. Це підступні пастки для всього, що має колеса: самокатів, велосипедів, дитячих візочків, крісел колісних тощо. А отже – дискомфорт для усіх.
Незручні та занадто круті для підйому пандуси. А поручнів уздовж або взагалі немає, або вони розміщені тільки з одного боку. Чи є, але короткі та не доходять до нижчої висоти, що дуже незручно для людей на кріслах колісних. Також часто замість суцільних пандусів монтують окремі подвійні рейки. Усі, хто хоч раз спробували потрапити у такі рейки колесами, точно знають – рухатися ними просто неможливо.
Двері з високим порогом – ще одна додаткова перешкода. Як і звужений прохід: якщо ширина дверного отвору менше за нормовану, то людина на кріслі колісному просто не зможе потрапити всередину.
Входи до будинків, східці у підвальні приміщення та приямки – особливо незручні зони для людей з порушеннями зору. А якщо немає попереджувальної тактильної плитки чи інших засобів застереження, то ще й особливо небезпечні.
Комунікація теж може стати бар’єром. Люди з порушеннями слуху не почують відповіді у домофон. Людям з порушеннями зору складно користуватися такими пристроями, бо кнопки з цифрами та їхнє розміщення завжди відрізняються. Навіть у спілкуванні з консьєржем бувають незручності – заважати можуть погане освітлення або висока щільність скла між кімнатою працівника та ґанком.
Правильні рішення для облаштування зручних просторів шукайте в Альбомі безбар‘єрних рішень 
https://bit.ly/4aDVQoY
Альбом створено у межах ініціативи першої леді Олена Зеленська. Проєкт реалізовано Безбар’єрність спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія GIZ Ukraine за фінансування Урядів Німеччини (Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiw) та Швейцарії (Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні).
Розробник Альбому безбар’єрних рішень – урбан-бюро Big City Lab.