Іноді, щоби помітити недоліки – потрібен сторонній погляд. Бо складно побачити щось нове там, де буваєш щодня. Особливо у невеличких громадах, де ЦНАП, сільська рада, громадський центр, пошта чи бібліотека – найбільші осередки активного громадського життя.
Безбар’єрність та суспільство рівних можливостей – це коли той самий центр адміністративних послуг однаково доступний і у великому місті, і у віддаленій громаді. Пандус під нормативним кутом нахилу, таблички шрифтом Брайля, які дійсно легко читаються, паперові рушники замість гучних сушарок у вбиральнях – це не про велике фінансування. Це про бажання створити комфорт та зручність для усіх.
Не просто сьогодні виправити, а саме – навчити у майбутньому самостійно аналізувати, що не так з фізичною доступністю та як зробити середовище безбар’єрним.
Більш детально за посиланням нижче
https://www.facebook.com/photo?fbid=858434399731332&set=pcb.858437323064373