День українського політв’язня: відзначають пів століття, актуальний і досі
Українські політв’язні ціною власного життя та свободи відстоювали проукраїнську позицію у комуністичних таборах й в’язницях. Багато людей і сьогодні є бранцями новітнього кривавого російського режиму
12 січня, в Україні відзначають день українського політв’язня, який 1975 році запровадив В’ячеслав Чорновіл. Таку дату нині вже покійний політик обрав не випадково – 12-14 січня 1972-го радянська влада провела наймасштабніші репресії проти українських дисидентів. Масові затримання та арешти були помстою за їх боротьбу за незалежність України.
Вертеп як привід до арештів
51 рік в тому КДБ розпочав в Україні операцію “Блок” – масову хвилю репресій проти української інтелігенції. Тоді одночасно заарештували більшість відомих представників національно-демократичного руху. А всього впродовж 1972 року було заарештовано 89 дисидентів, т зв. “шістдесятників”, до кінця 1974 року – 193 особи. Саме тоді були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба у Києві, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець (а згодом і Ігор Калинець) – у Львові.
Заарештованих представників інтелігенції звинувачували в “українському буржуазному націоналізмі” та поширенні самвидаву. Більшість із них отримали великі тюремні терміни, деяких помістили до психіатричних лікарень.
Розпочалося все із різдвяного вертепу. 1972 рік українська інтелігенція зустріла різдвяною колядою у Львові. Серед колядників — Ірина Калинець, Михайло Горинь, Стефанія Шабатура та інші українські митці. Долучився до вертепу й Василь Стус, який прибув до Львова із лікування в Моршині. А ініціатором була учасниця правозахисного руху лікар Олена Антонів, колишня дружина В’ячеслава Чорновола. Репетиції відбувались у її помешканні на вулиці Спокійній.
З вертепом ходили в новорічну ніч, аби зайвий раз не наражатися на переслідування влади. Заходили з вертепом до знаних людей (наприклад, до Романа Іваничука, Ростислава Братуня, Миколи Петренка та ін.). Зібрані гроші за коляду учасники вертепів планували скерувати на допомогу тодішнім політичним ув’язненим та їхнім рідним і на випуск “Українського вісника”. Та вже незабаром зібрані 250 рублів знадобились для оплати роботи адвокатів на судових процесах.
Сьогодення
Нині російська влада нічим не відрізняється від своїх попередників. Вона повністю наслідує методи боротьби з інодумцями. Під час тимчасової окупації Криму і деяких регіонів сходу та півдня країни, проти українців і кримських татар ФСБ запустило цілу спецоперацію – “знешкодження”. Путінський режим садить за ґрати митців, громадських активістів, правозахисників і усіх решту, то не погоджується з ідеєю “руского міра”.
Представники правоохоронних органів РФ, окупаційної влади РФ на окупованих територіях застосовують тортури, психологічний тиск, фальсифікацію доказів та інші незаконні методи слідства. Жертв позбавляють права на захист, а судові процеси не відповідають стандартам справедливого правосуддя.
За інформацією Коаліції громадських організацій зареєстровано 127 осіб позбавлених волі з політичних мотивів у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України.
Як зазначала матір політв’язнів Узеіра і Теймура Абдуллаєвих – Діляра Абуллаєва, “Всі жертви політичних переслідувань “винуваті” лише в одному – відсутності лояльності до окупаційної влади, яка в якості покарання фабрикує на них кримінальні справи та звинувачує в тероризмі”.
Нагадаємо, перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, зазначала, що окупаційна влада винесла вироки кримським політв’язням, а загальний термін ув’язнення їх уже становить понад 1300 років на сьогодні понад 140 громадян України залишаються незаконно заарештованими Росією за політично мотивованими звинуваченнями, і ця кількість продовжує зростати.
Юридичного шляху уникнути переслідування путінським режимом фактично немає. У 2015 році вдалося домовитися про передачу Туреччині політв’язня, заступника голови меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Втім зазвичай політичних в’язнів звільняють хіба що завдяки обмінам на російських колаборантів і військових злочинців. Так, у 2016 році був звільнений Геннадій Афанасьєв, який нещодавно загинув захищаючи батьківщину в лавах ЗСУ. Того ж року повернулася в Україну Надія Савченко. 7 вересня 2019 року вийшли на волю Олег Сенцов, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Олександр Кольченко та інші.