Новини

Тетяна наголосила, що за кожною цифрою стоїть конкретна людина, яка платить таку ціну за свою громадянську позицію. «Це (кількість порушень стосовно кримськотатарського народу) пов’язано з тим, що кримськотатарський народ – найбільш незручний народ для російської федерації в окупованому Криму. Адже ще 2014 року він чітко заявив про свою позицію, що Крим – це Україна. Зараз більшість кримських татар ведуть соціально активне життя. Вони відвідують суди, вони підтримують своїх співвітчизників. Вони висвітлюють порушення прав людини у своїх соцмережах. На жаль, за це вони платять таку ціну», – розповіла Савчук. У Криму російські силовики затримують, заарештовують і відправляють людей за ґрати за звинуваченнями КК росії в екстремізмі, тероризмі, державній зраді та дискредитації армії. Останній пункт з’явився 2022 року цілеспрямовано для переслідування за антивоєнну позицію, зазначила Тетяна Савчук. «Російські силовики вдосконалили схему з притягнення кримчан до відповідальності саме за «дискредитацію». Вони створюють спеціальні пабліки, Telegram-канали і шукають різні відео, порушення цієї статті, і[…Читати далі…]

Відеоробота на старовинну кримськотатарську народну пісню Arafat Dağından, що походить з Акмєсджіта (Сімферополя), отримала звання «Кліп року» на церемонії Megogo Music Awards 2024. У відео відображені відсилки як до історії кримськотатарського народу, так і до особистої історії Джамали. Те, що ця відеоробота так чесно, так щиро конкурувала з абсолютними поп-хітами, відео на які знімали теж круті режисери — це неймовірна подія. «Це подія не лише для мене, а мені здається, взагалі для української музики, тому що це пісня кримськотатарською мовою, й це пісня, у якій не записано жодного штучного інструменту, ще й на 6.28 хв. Так що це дійсно абсолютна подія. Дякую всій команді, яка працювала над створенням», – поділилася співачка у своєму Instagram. Переможців премії визначали за змішаною формулою: донати слухачів (25%), їхні голоси (25%) та оцінки журі (50%), які конвертувалися у 10-бальну систему. Нагадаємо, що зйомка кліпу тривала 27 годин без перерви під керівництвом режисера Германа Ненова. Також[…Читати далі…]

Після окупації Криму у 2014 році російська федерація веде цілеспрямовану кампанію знищення історичної пам’яті та культурної ідентичності півострова. Ці дії спрямовані на стирання згадок про корінні народи України та нав’язування імперського наративу. Нещодавно окупанти заявили, що хочуть змінити гімн Криму. Музичний супровід планують залишити незмінним, однак слова гімну хочуть переписати, стерши все, що пов’язане з минулим півострова. Сьогоднішній гімн «не вписується у пропагандистський наратив росії». Нагадаємо, що раніше окупаційна влада взагалі активно обговорювала ідею перейменування Криму на «Тавриду». Підконтрольні Кремлю чиновники висловлювали різні думки щодо цього, проте ця ініціатива залишилася лише на рівні обговорення. Такі дії є черговою спробою просунути фальшивий імперський наратив. Після окупації Криму у 2014 році, російська федерація продовжує практику своїх попередників та займається знищенням історичних топонімів на півострові і перейменовуванням різних вулиць, площ, закладів на честь «російських героїв». Наприклад, у грудні 2022 року у Сімферополі вулиці у трьох мікрорайонах отримали імена кримчан – «героїв спеціальної військової[…Читати далі…]

Усиновлення є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також, особи, які не перебувають у шлюбі, за умови, що вони є громадянами України.

18 грудня фахівці юридичного відділу апарату Білгород-Дністровської районної державної адміністрації взяли участь в засіданні круглого столу «Право на горе в часи війни: де межа між приватністю та суспільним інтересом у висвітленні воєнних злочинів» (дистанційно). Спікерами заходу були відомі правозахисниці, адвокатки, зокрема голова Медійної ініціативи за права людини, директорка Школи права Українського Католицького Університету, адвокатка потерпілих Скнилівської трагедії, керівниця Центру права, етики та цифрових технологій й доцентка кафедри прав людини та юридичної методології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. У ході дискусії розглянули наступні питання: недопущення ретравматизації потерпілих при неконтрольованому поширенні інформації про особисті трагедії; юридичний вимір в контексті захисту права на приватне життя жертв війни. Обговорювали кейси «M.L. проти Словаччини», 64159/17 [2021], «Путісін проти України», 16882/03 [2013] та інші.

Діти потребують родини! І вони готові відкрити свої серця для нових батьків, які подарують їм родину, тепло, затишок, відчуття безпеки й любові та підтримають їх в усіх починаннях. Давайте разом подаруємо їм щасливе дитинство та допоможемо знайти нову родину. У разі виявлення бажання взяти дитину, яка залишилася без батьківського піклування, стати кандидатами (том) в устиновлювачі, батьки-вихователі, прийомні батьки можуть звертатися до Служби у справах дітей Білгород-Дністровської райдержадміністрації, за адресою: вул. Грецька, 24, каб. 48 або за телефоном: (04849)2-83-66.

Наразі за нашими даними зниклими в окупованому Криму вважаються: Абдураманов Різван, Алієв Арсен, Алієв Сервер, Аляутдінов Марсель, Апселямов Ескендер, Аріпов Шевкет, Арісланов Мухтар, Бондарець Іван, Ващук Валерій, Ганієв Руслан, Джеппаров Іслям, Зінедін Сейран, Ібрагімов Ервін, Іслямов Джевдет, Каплієнко Максим, Клапова Катерина, Костенко Федір, Солієв Фархад, Суюнов Арсен, Терехов Арлен, Черниш Василь, Шаймарданов Тимур, Шевкетов Марлен та Шемшедінов Ісмаїл. На жаль, підконтрольна Кремлю де-факто кримська влада створює лише видимість розслідування цих випадків, не дивлячись на те, що відповідно до Резолюції ГА ООН A/RES/71/205 Росія названа державою-окупантом і на неї покладено відповідальність за дотримання прав людини на цій території. Співробітники та експерти КРЦ неодноразово на міжнародних майданчиках ООН, ОБСЄ, ПАРЄ інформували міжнародне співтовариство про ці кричущі факти порушення прав людини. Ми засуджуємо арешти, затримання та викрадення людей, які використовуються в Криму як спосіб тиску і залякування корінного кримськотатарського народу і проукраїнських активістів. КРЦ вкотре підкреслює про важливість розповсюдження інформації про викрадення людини[…Читати далі…]

Це рішення — ще один крок до справедливості, але наша боротьба триває. Світ повинен засудити цей злочин, щоб подібне ніколи не повторилося. Особливо це важливо зараз, коли росія продовжує свої злочини, зокрема проти кримськотатарського та українського народів. Нагадаємо, що на сьогодні, окрім України, ще 6 країн визнали Депортацію кримськотатарського народу актом геноциду (Литва, Латвія, Канада, Польща, Естонія та Чехія). Продовжуємо працювати далі, аби весь світ визнав депортацію актом геноциду. Безкарність породжує нові злочини, тож маємо діяти разом!