Безбар’єрність

Існує як мінімум шість важливих кроків, які варто врахувати на самому початку.  Не хочете набивати шишки, а щоб все одразу «запрацювало»? Вивчайте кейси бізнесів, які вже мають досвід у реалізації безбар’єрних рішень та проєктів. Не знаєте, як краще, аби комфортно було всім? Запитайте у співробітників, клієнтів. Залучайте фахівців, зокрема й представників громадянського суспільства, громадські організації. Ми переконані, що вони з радістю відгукнуться і зможуть надати потрібну експертизу. Бізнеси, що хочуть зробити безбар’єрність частиною своєї стратегії розвитку і інтегрувати її принципи у корпоративну культуру, можуть знайти відповіді на свої запитання у розділі «Бізнес без бар’єрів» на порталі Дія.Бізнес. Рік тому, у лютому, його було презентовано на Diia Summit. Коли через кілька тижнів після запуску розділу почалася повномасштабна війна, його було доповнено спеціальною сторінкою – «Бізнес без бар’єрів» у воєнний час». У ньому учасники спільноти, українські та міжнародні компанії, діляться своїми великими добрими справами задля підтримки наших бійців, наших людей, і нашої[…Читати далі…]

Наша експертка Nina Matsiuk розповіла про усі тонкощі такої комунікації на тренінгу для партнерської організації Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” – юристів і юристок лінії правової допомоги «ЮрФем: підтримка» та учасниць Академії правозахисниць ЮрФем (навчальна гендерно-правова програма для юристок та адвокаток).  Звісно ж, ділимося лінком на основне джерело знання про безбар’єрну комунікацію – «Довідник безбар’єрності» (https://bf.in.ua). Враховуючи специфіку роботи учасників тренінгу, зосередили увагу ще й на таких питаннях:  чому простір правової допомоги повинен бути інклюзивним  як принципи безбарʼєрності впливають на доступ до такої допомоги  як зробити правову допомогу безбар’єрною і чому це важливо Щиро тішимось, що організації, які працюють з людьми, обирають безбар’єрність ціннісним підходом до своєї діяльності.  «Довідник безбар’єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олена Зеленська. Це гід з толерантної комунікації, де немає місця дискримінаційним чи стереотипним висловлюванням стосовно різних людей. #bezbariernist#безбарєрність#barrierfree

Справжньою революцією для всіх сфер життя в Україні є постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2023 р. № 152 “Деякі питання забезпечення умов безбар’єрності, енергоефективності та вимог цивільного захисту”. Прийняття постанови — важливий етап та ще одне підтвердження, що Україна, як і весь цивілізований світ, рухається в сторону безбар’єрності, поваги до людини та відкритості до її потреб. https://www.kmu.gov.ua/…/deiaki-pytannia-zabezpechennia… #bezbariernist#безбарєрність#barrierfree

Кожен і кожна зараз у тих обставинах, які важко осягнути розумом. Бо насамперед вони ранять душу  Що із цим робити? Де віднайти джерело сили? Як перестати чути свист ракет, коли небо чисте? Як не соромитися пожалітись, бо «комусь зараз ще гірше»? Як не боятися у себе самого запитати: «Чуєш, а ти як?» Не ігноруй себе. Не відкладай себе до перемоги. Це відповідально, не давати стресу перемогти. А зізнатися собі, що «я не ок і мені важко» – не слабкість, а мужність. Додайте до своєї аптечки самодопомоги анімаційні відеоролики, які разом із потужною творчою командою створено в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олена Зеленська. За посиланням – перший відеоролик, який присвячений природі стресу і його ролі в нашому житті https://bit.ly/3Zt3m1n  Цикл відеороликів створено ГО «Безбар’єрність» спільно з Міністерство охорони здоров’я України за підтримки World Health Organization (WHO). Наразі доступні чотири епізоди, в роботі – ще чотири   Всі серії мають субтитрування та[…Читати далі…]

Останніми роками з’явилось багато освітніх матеріалів, присвячених безбар’єрності та спілкуванню з повагою до людей з інвалідністю. Адже дуже часто люди, які в своєму житті не мали досвіду спілкування з людьми на кріслі колісному, з людьми, які мають порушення слуху чи зору, можуть просто не знати, як коректно звертатись, коли можна запропонувати допомогу та в якому форматі. Та й взагалі – як взаємодіяти з людьми з різними формами порушень функціонування. Більше інформації в матеріалі Радниці – уповноваженої Президента України з безбар’єрності Тетяни Ломакіної #bezbariernist#безбарєрність#barrierfree

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури вже напрацювало план впровадження безбар’єрних рішень. Його метою є 100-відсоткова відповідність відновлених об’єктів нормам і стандартам доступності. Одним з ключових інструментів стане прийнята напередодні постанова Кабінету Міністрів щодо забезпечення умов безбар’єрності, енергоефективності та вимог цивільного захисту. Відповідні рішення Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков презентував у рамках засідання Ради безбар’єрності. Воно відбулось 15 лютого за участі Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та Першої леді Олени Зеленської. «На сьогодні переважна більшість об’єктів фізичного оточення не є адаптованими для користування маломобільними групами населення. За нашими оцінками, тільки 20% об’єктів фізичного оточення і 30% споруд цивільного захисту є безбар’єрними або частково безбар’єрними. Війна тільки загострює ці системні проблеми. Для їхнього вирішення команда Мінінфраструктури вже напрацювала деталізований план дій. Ми комплексно підходимо до питань відбудови і вже зараз закладаємо необхідні умови, зокрема приймаючи необхідні нормативно-правові акти. Йдеться про вдосконалення будівельних норм та стандартів,[…Читати далі…]

За цей рік усі ми відчули фізичні бар’єри війни. Майже кожен особисто стикнувся з евакуацією, зі всіма незручностями вокзалів, транспорту, високих поверхів. І всі ми відчуваємо безліч невидимих бар’єрів війни. Це може бути брак інформації, неможливість працювати чи вчитися, економічна невпевненість.  Узяла участь у засіданні Ради безбар’єрності, на якому затверджували проєкт Плану заходів на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Відповідно до представленого документу заплановано 472 різноманітні проєкти з безбар’єрності, до виконання яких залучено 20 міністерств. Профільні міністерства реалізовуватимуть вісім флагманських проєктів.  Розповіла про безбар’єрні проєкти воєнного часу, якими особисто опікуюся. Про новий розділ порталу «Дія» під назвою «Дія. Безбар’єрність», де доступною мовою пояснюється, як оформити інвалідність, знайти житло на новому місці після евакуації, отримати гуманітарну допомогу тощо. Про доповнений «Альбом безбар’єрних рішень» – практичний посібник, який, дуже сподіваюся, стане настільною книгою для кожного, хто проєктує та відбудовує країну.[…Читати далі…]

Тут є кілька об‘ємних гідів, що детально розбирають основні питання: Студенти, пенсіонери, майбутні мами, військовозобов’язані переселенці – до якої соціальної групи ви б не належали – на «Дія.Безбар’єрність» кожен знайде відповіді на свої запитання. «Дія. Безбарʼєрність» створено у межах ініціативи «Без бар’єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, а також Швеції. Аналітичну допомогу надавала громадська організація «Безбар’єрність».

Тут є кілька об‘ємних гідів, що детально розбирають основні питання: Студенти, пенсіонери, майбутні мами, військовозобов’язані переселенці – до якої соціальної групи ви б не належали – на «Дія.Безбар’єрність» кожен знайде відповіді на свої запитання. «Дія. Безбарʼєрність» створено у межах ініціативи «Без бар’єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, а також Швеції. Аналітичну допомогу надавала громадська організація «Безбар’єрність».

Щоб облаштувати дійсно комфортні місця для перебування людей, необхідно розуміти, для кого вони створюються.  Незалежно від статі, віку, стану здоров’я чи витривалості – в екстрених ситуаціях ми всі вразливі. Тим паче серед тих внутрішньо переміщених громадян, які залишаються в прихистках, багато представників маломобільних груп населення: батьків з маленькими дітьми, людей з інвалідністю чи тимчасовими травмами, людей старшого віку. Є й ті, хто втратив дім чи роботу, чи і те, і інше. Є ті, хто не може орендувати власне житло, хто поки перебуває в скрутному становищі. Місце, що прийме і прихистить українців, які через повномасштабну війну були вимушені покинути рідні домівки, має бути максимально зручним для них.  Для облаштування прихистків важливо обирати такі будівлі, що мають безбар’єрний вхід – ними часто стають хостели, готелі, інтернати, школи. Тому в першому розділі Альбому безбар’єрних рішень, який дає рекомендації для доступних ганків та подвір’їв, є поради і для облаштування вхідних груп прихистків. Розділ поділяється на[…Читати далі…]