Безбар’єрність

Їх ще називають копінгами, але не всі вони корисні У каруселі розповідаємо, як розпізнати свої копінги та переосмислити ті, що вже не працюють Гортай

Влітку він особливо відчувається. Коли навколо тільки й розмов та публікацій з відпусток, може здаватися ніби усі, крім тебе, живуть на повну. Але це не так. Адже літо, як і життя, не про галочки і to-do списки. Можна трохи пригальмувати та перемкнутися з FOMO на JOMO. З англійської Joy of Missing out (JOMO) вчить отримувати задоволення від того, що ти свідомо відмовляєшся від можливостей на користь власному комфорту Адже так ти можеш сфокусуватися на собі та моменті, у якому перебуваєш — без потреби постійно гнатися за новими враженнями, речами чи успішним успіхом. У каруселі тобі приклад, як перемкнутися з FOMO на JOMO Розкажи, що тобі не страшно пропустити влітку

Краще витрати хвилинку і напиши, які поради «високоефективних людей» здаються тобі найсмішнішими. Разом посміємося в коментарях

Для 385 000 українців, що вчаться безбарʼєрності, вона тепла й міцна — як фліс. Це відчуття, коли тебе огортають турботою. Коли твої потреби бачать. Коли барʼєри не тиснуть. Саме таку повагу ми заклали в чотири короткі освітні серіали на платформі Дія.Освіта, створені в межах ініціативи першої леді Олена Зеленська:  Про мову без упереджень.  Про чутливість до досвіду війни.  Про державу, у якій є місце кожному без винятків.  Про розуміння своїх емоцій. 95 зі 100 користувачів проходять ці курси про людяність до кінця. Пишаємося та дякуємо! Зберігайте посилання на освітні серіали: osvita.diia.gov.ua/barrier-free-and-how-are-you Та пишіть у коментарях, як ви відчуваєте повагу, — нехай її буде ще більше.

У каруселі зібрані прості дії, які допоможуть підтримати дитину під час панічної атаки Якщо випадки паніки повторюються, варто звернутися до педіатра, сімейного лікаря або дитячого психіатра. Панічні атаки самі по собі не загрожують життю, але можуть бути сигналом, що дитина потребує додаткової підтримки.

Та сигнали бувають не лише на дорогах — їх подає й наше тіло та психіка. У моменти надмірного стресу та після нього важливо зчитати ці знаки: коли потрібно надати собі чи близьким допомогу коли варто звертати увагу на внутрішню напругу коли зʼявляються сили потроху рухатись далі На платформі «Ти як?» @howareu_program Всеукраїнської програми ментального здоров’я є орієнтири, які помічні у цьому — алгоритми самодопомоги під час кризи, після бурі та на шляху відновлення. Це техніки, які будуть корисними під час кризової ситуації та підтримають у відновленні, щоб турбота про себе стала звичкою. Їх можна знайти у розділі «Самодопомога» http://howareu.com/self-help?utm_source=facebook…, який постійно поповнюється ефективними інструментами для підтримки ментального здоров’я та плекання внутрішньої стійкості. Докладніше — у каруселі

Прийшли нагадати: Ви можете бути неідеальною людиною. Зі своїми недосконалостями та особливостями Гортайте карусель і дозвольте собі хоча б щось одне із цього переліку. Просто сьогодні. Ти як?Координаційний центр КМУ / Mental Health UA

Залишай настанови, які будуть корисними в будь-якому віці

Ще донедавна слово «безбар’єрність» для багатьох означало лише фізичну доступність: пандуси, підйомники, кнопки виклику в установах. Але сьогодні безбар’єрність — це значно більше. Це про можливість кожної людини, незалежно від віку, стану здоров’я, соціального статусу чи життєвих обставин, отримати необхідну інформацію, скористатися послугами, відчути повагу та гідне ставлення. Одним із важливих вимірів безбар’єрності є мова. Адже слова формують ставлення. Тому правильна комунікація — це не просто ввічливість. Це частина поваги до прав людини. У серії картинок нижче подаємо приклади того, як говорити коректно та без упереджень. Докладніше про правила безбар’єного спілкування — в Довіднику безбар’єрності: https://bf.in.ua/ Докладніше: https://is.gd/G6sQQS Ми в Телеграм: https://t.me/minjustofficial #безбарєрність#barrierfree#bezbariernist#коли_можеш

Майже в кожного з нас у колі рідних або знайомих є людина, яка нині боронить Україну або вже повернулася з війни. Один із найбільших викликів, із якими зіштовхуються Захисники та Захисниці після повернення – наслідки поранень і пережитого досвіду, зокрема набуті порушення зору, слуху, мовлення чи психічного здоров’я. У спілкуванні з такими людьми потрібно не ігнорувати, а навпаки враховувати ці особливості й вчитися правильно комунікувати з ними. Ось прості, але дуже важливі рекомендації з “Довідника безбар’єрності” – ініціативи й флагманського проєкту першої леді Олена Зеленська. Особливості спілкування з ветеранами/ветеранками, які мають порушення зору: при зустрічі обов’язково назвіть себе та людей, які з вами. Можете описати місце, де ви перебуваєте (якщо це буде доречно); можете запропонувати людині свою руку; завжди звертайтеся напряму до неї, а не до її супровідника; якщо ви читаєте для людини, яка погано бачить, спочатку розкажіть їй про те, що ви збираєтеся читати. Не пропускайте інформацію, якщо вас про[…Читати далі…]

Але, як і вдома, вона мине. І навіть на людях можна допомогти собі — способами, які зібрали в цій каруселі Пиши в коментарях, якщо знаєш інші речі, що працюють