Кажуть, щоб щось змінити, починати варто тут і зараз — варіант «з понеділка» не працює. Тож пропонуємо просто зараз прогортати свій словниковий запас та викинути з нього зайве Пам’ятайте: психічні недуги не мають бути прикметниками у повсякденних розмовах — так ми підживлюємо стигму та формуємо хибні уявлення про ментальне здоров’я.
Читати далі
«Це швидке прийняття рішень. Це надмірна пересторога, яка потрібна в бою, щоб відчувати ворога, але зайва у цивільному житті. Це очікування якихось несподіваних серйозних подій і постійне напруження, сканування простору. Це непереносимість гучних звуків, яскравого світла. Це сприйняття життя у чорно-білому кольорі: є наказ – є його виконання, є друзі – є вороги. «Половинчастих» ситуацій не існує, а несправедливість і подвійні стандарти викликають особливе подразнення та агресію. Всі ці речі в мирному світі є ворогами. Вони не допомагають, а тільки шкодять», – зазначила у прямому ефірі на сторінці ГО Безбар’єрність та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Ксенія Возніцина, неврологиня, директорка Центр психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України. Ці бойові навички настільки швидко та міцно закарбовуються в стиль поведінки, що переключитися одразу досить важко. І зазвичай перший місяць після повернення надскладний, зазначають фахівці. Звісно, набагато легше адаптуватися, маючи підтримку родини. Але навіть самотня людина може допомогти собі сама. Ось кілька порад […Читати далі…]
Читати далі
В умовах війни маємо особливо дбати про дитячу психіку. Неважливо, що саме пережила дитина: евакуацію, постріли чи звуки сирен — усе це для неї може стати травматичним досвідом. Дистанційне навчання чи новий колектив — речі, які раніше здавалися нормою, зараз мають неабиякий вплив. За словами психотерапевтки Вікторії Горбунової, фахівці умовно ділять такий досвіт на дві категорії — на травми з великої «Т» і травми з малої «т». Одні здаються більш серйозними, інші — простішими. Але усі можуть відбиватися на майбутньому людини. Коли вже роки потому вона згадуватиме ті чи інші події дитинства, мозок може повертати відчуття тіла та настрій з конкретної ситуації Чи є це вироком на все життя? Ні. І про це говоримо у сьогоднішньому пості.
Читати далі
Через повномасштабну війну (а до цього – Covid-19) багато українських шкіл перейшли дистанційне навчання. Новий формат спричинив нові проблеми, до того ж дуже специфічні та не одразу помітні Онлайн-заняття передбачають сидіння перед комп’ютерним монітором або екраном телефона чи планшета. І це, за словами психотерапевтки Вікторії Горбунової, дуже впливає на ментальне здоров’я дітей. «Фізично учні мало рухаються. Це шкодить зору, розвитку мозку, відбивається на психічному стані. Між уроками діти не виходять на перерву, а перемикаються на ігри чи ще щось на тому ж гаджеті. Таке зняття напруги призводить до виснаження дитини. А ще ж треба домашні завдання робити, на тому ж комп’ютері. Для відпочинку та прогулянок зовсім не лишається часу. І це дуже серйозні виклики вже не тільки для фізичного, а й ментального здоров’я», – зазначила в прямому ефірі на сторінці ГО Безбар’єрність та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA докторка психологічних наук, голова Національного комітету EuroPsy, психотерапевтка Вікторія Горбунова.[…Читати далі…]
Читати далі
а як би не качало з боку в бік, важливо усвідомити, що різкі перепади настрою — це нормально (і точно краще, ніж завмерти в одній емоції). Вони з’являються через тривалий стрес, виснажливе відчуття небезпеки. Звісно, все це помножується на два, коли ще починаємо хвилюватися за близьких, роботу чи домашні клопоти, яким ні кінця ні краю. Не варто соромитися, коли «штормить». Навіть якщо здається, що на гойдалці лише ви. Визнайте свої емоції, дайте собі час. Подихайте, оберіть найбільш комфортну вправу для заспокоєння та повертайтеся до неї щодня. Вірте, що ви вищі за страх, гнів чи тривогу. А ще — спробуйте приділяти собі трохи більше часу: малюйте, танцюйте, читайте, спілкуйтеся з друзями, дивіться кіно і забігайте в ці вихідні на Кураж. 2-3 вересня шукайте на локації Куража #емоційнігойдалки. Викладайте фото, відео, додавайте хештег. Нас усіх гойдає.
Читати далі
Новий розділ «Довідника безбар’єрності» (https://bf.in.ua) – про взаємодію з людьми, які мають бойовий досвід – створюється разом з людьми, які цей досвід пронесли крізь себе. Упорядницею стала Ірина Лоюк, керівниця ГО Простір Можливостей. Напередодні разом з партнерами та стейкхолдерами у сфері психосоціальної підтримки ветеранів обговорювали, які питання потрібно розкрити, аби розділ став у нагоді широкому колу читачів. І самим захисникам та захисницям. І їхнім сім’ям. Роботодавцям. Представникам органів влади та місцевого самоврядування. Соціальним і медичним працівникам. Кожному, хто вдома, на вулиці, на роботі взаємодіє з людьми, які мають бойовий досвід. Медіаторами зустрічі стала ГО «Безбар’єрність» та Координаційний центр з психічного здоров’я при КМУ, який здійснює супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олена Зеленська. Нагадаємо, Координаційний центр спільно з ГО «Безбар’єрність» у межах проєкту з VISA розробив one pager з переліком організацій, які мають напрацьовані програми щодо взаємодії з ветеранами. Якщо ви роботодавець, який обирає взаємодію з повагою до[…Читати далі…]
Читати далі
Радянське та пострадянське виховання лишили нам страх і недовіру до всього, що має частинку «психо-». Та часи змінюються, і сьогодні ми вчимося піклуватися про ментальне (психічне) здоров’я так само, як і про фізичне. Звикаємо до того, що всі наші емоції нормальні, що плачуть не лише діти й жінки, що звернутися по допомогу до спеціаліста — не соромно. Вирішили завести словник ментального здоров’я, щоб краще орієнтуватися в темі без складних наукових термінів, які лякають. Давайте почнемо з головного: «психо-» — це не жахастик від Альфреда Гічкока
Читати далі
Людина, яка переживає обстріл рідної домівки, зазнає сильного стресу, і не завжди помічає, як опиняється на вулиці босоніж чи без речей першої необхідності. Справа рятувальників — відвести постраждалих на безпечну відстань, переконатися, що ніхто не опинився під завалами. А от перші слова підтримки, склянка води чи теплий одяг будуть доречними (а подекуди й рятівними) навіть від незнайомців. Варто лише пам’ятати кілька простих порад, якими ділиться психологиня Тетяна Єрмолаєва
Читати далі
Вільне волевиявлення є чи не головною основою будь-якого сучасного суспільства, і ми добре бачимо, чим відрізняються країни, де у людей є можливість впливати на керівництво громад, регіонів та держави в цілому, і де така можливість втрачена. Та, на жаль, деяких суспільні групи під час виборів стикаються з тим, що вони не можуть самостійно проголосувати чи для цього їм потрібна допомога близьких. Деякі виборчі дільниці розташовані так, що туди складно дістатися людям на кріслах колісних, літнім людям складно розрізнити дрібний шрифт, а люди, які не бачать, взагалі мають покладатися на допомогу інших, що спотворює ідею таємних виборів. Тож в межах реалізації Стратегії безбар’єрності Центральна виборча комісія – Central Election Commission of Ukraine розробила проєкт “Доступ до волевиявлення для людей з інвалідністю”, мета якого — зробити так, щоб виборці, які раніше не могли провести волевиявлення та заповнити виборчий бюлетень без допомоги третіх осіб, набули такої можливості. Для цього виборчі дільниці мають відповідати двом критеріям: бути[…Читати далі…]
Читати далі
Буває, що у відповідь хочеться кричати. Гнів, страх, розпач переростають в агресію, і контролювати цей клубок емоцій стає надзвичайно важко: ми буквально відчуваємо бажання трощити меблі, жбурляти речі, навіть робити комусь боляче. У такі миті часто засуджуємо себе, адже звикли вважати такі емоції негативними. Насправді ж бажання копнути стільця так само свідчить про тривалий стрес і втому. Зробімо її разом: Повторюйте цю вправу, доки не відчуєте, що напруга зникла.
Читати далі
Людина, яка має психологічні проблеми, може не усвідомлювати цього або ж просто з різних причин не звертатися до фахівця. Допомогти наважитися на цей крок можуть близькі. Але вкрай важливо зробити це у такий спосіб, щоб не відлякати людину та досягти успіху. Зібрали для вас поради, як підготуватися до такої розмови: Оберіть місце та час. Поговоріть із людиною наодинці в зручному місці й у час, коли вона максимально розслаблена та спокійна. Говоріть прямо. Намагайтеся тактовно описати, що саме вас непокоїть, наводьте конкретні приклади. Будьте терплячими та не засуджуйте. Розкажіть, що ви любите та поважаєте цю людину і вас хвилює, що вона страждає та не може жити повноцінним життям. Допоможіть знайти фахівця. Детально вивчіть питання, підшукайте варіанти, які можуть підійти вашій близькій людині, та запропонуйте їх. Запропонуйте іншу практичну допомогу: допомогти з хатньою роботою, посидіти з дітьми, поки він/вона буде у психолога, або просто піти разом до спеціаліста. Нагадуємо, що номери «гарячих[…Читати далі…]
Читати далі