Безбар’єрність

У 50 – пізно. Життєво-професійного досвіду набралося стільки, що він тисне на плечі та начебто заважає сприймати нововведення. Як результат – обом кандидатам різного віку у працевлаштуванні відмовляють. Що робити? Насамперед, усвідомити речі: Обидва приклади – це ейджизм, тобто дискримінація людини на підставі її віку. Це не тільки про роботу, це про будь-яку сферу життя. Зіткнутися з ейджизмом можна і у 30–35 років, хоча цей вік зазвичай не зараховують до «групи ризику». Ейджизм в Україні – заборонений. Закони треба знати, а свої права відстоювати. Згідно з опитуванням Work.ua, з п’яти респондентів – четверо мають досвід з дискримінацією через вік. А з упередженим ставленням так чи інакше стикалися 78% учасників дослідження. Інструкції на випадок різних ситуацій зібрані на порталі «Дія. Безбар’єрність у розділі» «Шукачам роботи». А корисна інформація щодо протидії ейджизму – у першому коментарі, як-от Як відстояти свої права? Чому важливо не соромитися, не боятися розголосу і куди звертатися зі[…Читати далі…]

Піклування про себе в турбулентний час – це свідомо. А головне – це ще й турбота про своє оточення. Міністерство соціальної політики України ділиться порадами від спеціалістів Центрів життєстійкості. Ці дієві техніки з курсу «Самодопомога Плюс» від партнерів проєкту – World Health Organization (WHO) – допомагають триматися на плаву. Нагадаємо, якщо ви живете у постійному стресі та потребуєте фахової допомоги спеціалістів, – ви можете звернутися до Центру життєстійкості у своїй громаді. Ці простори створені для того, щоб підтримати українців, допомогти знайти опору серед однодумців зі схожим досвідом і навчити психологічній стійкості Дізнатися, де вже працюють Центри життєстійкості, а де готуються до відкриття, ви можете за посиланням: bit.ly/3Yv8WT8 Проєкт реалізується Міністерством соціальної політики і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Першої леді Олена Зеленська. #тияк

дотримуйтесь принципу «спочатку людина». Перше і головне правило – «cпочатку має бути людина». Якщо не знаєте, як сказати правильно, починайте фразу з «людина з…», а далі зазначайте її риси чи стан здоров’я, якщо це потрібно. Наприклад, людина з інвалідністю, людина з ДЦП, людина з синдромом Дауна. Запитайте саму людину. Якщо ви не знаєте, як звернутися чи як правильно назвати певну ознаку людини у діалозі, запитайте саму людину, як вона хоче, щоб до неї звертались. Перепитати й уточнити не соромно, навпаки, — це прояв уваги й тактовності. Уникайте маскувальних слів. Евфемізми, або маскувальні слова, вживаються, коли ми не знаємо, як коректно говорити або намагаємося проявити своє поблажливе ставлення. І це може спричиняти непорозуміння, ображати чи вводити в оману. Варто уникати переносних значень та метафор, тому що вони викривляють життєву ситуацію людини, приховують чи прикрашають її. Завжди краще послуговуватися коректною термінологією. «Люди дощу», «сонячні діти» — це евфемізми, а от «люди з[…Читати далі…]

Це можливо, адже в Україні працює чатбот «Доступно!», який допомагає це зробити. Чатбот підказує розташування різних безбар’єрних об’єктів: закладів, де надають соціальні та адміністративні послуги, медичних та освітніх установ, зон відпочинку, укриттів тощо. Якщо поділитися своєю геолокацією або ввести назву населеного пункту вручну – чатбот запропонує найближчі безбар‘єрні об‘єкти. Платформу розроблено за сприяння Міністерство цифрової трансформації України, ГО «Український центр суспільних даних» та ГО «Доступно.ЮА» за участі ГО «ЛУН Місто» на основі відкритих даних місцевої влади і публічних даних громадського сектору за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS». Партнер проєкту — Фонд Східна Європа. За інформацією Міністерство соціальної політики України.

Обирати свій шлях, відчувати реальність, розкривати свій потенціал, не ставати заручником обставин радить Андрій Зелінський – письменник, викладач, політолог, голова Наглядової ради Українського ветеранського фонду, співзасновник Української академії лідерства, військовий капелан Української греко-католицької церкви. Він став героєм нового епізоду сезону «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Ініціативи першої леді Олена Зеленська. Цей епізод подкасту опубліковано в незвичному форматі – немає запитань ведучих, говорить лише спікер. Розповідає про власний досвід життя, погляди на стійкість, про свої джерела стійкості, чому став капеланом, що таке «цінності» і у чому наша сила. «Одне з найважливіших запитань, яке ми можемо поставити собі в житті, – це питання «НАВІЩО?» Навіщо мені цей бій? Навіщо я в цій халепі? Особливо в ситуаціях, коли я не можу вплинути на об’єктивний стан речей. Я не можу скасувати війну чи біль утрати. Я не можу реалізовувати якісь[…Читати далі…]

Економічна безбар’єрність — це коли всі громадяни, незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я, мають рівні умови для працевлаштування, отримання фінансових ресурсів і започаткування власного бізнесу. Важливість для ветеранів та ветеранок Професійна підтримка: Після звільнення зі служби ветерани та ветеранки заслуговують на гарантовані послуги з адаптації, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, працевлаштування в межах бюджетних програм Мінветеранів. Підтримка підприємництва: Гарантований доступ до можливості отримати фінансові ресурси та консультації для започаткування власного бізнесу та реалізації підприємницьких ідей ветеранів. До прикладу: Ініціатива з популяризації ветеранського бізнесу «Створено Захисниками», що сприяє популяризації та впізнаваності підприємництва, заснованого ветеранами або їхніми рідними: https://www.kmu.gov.ua/…/minveteraniv-perezapuskaie… Відшкодування від Український ветеранський фонд Мінветеранів за придбані товари для бізнесу: https://veteranfund.com.ua/projects/20000-2/ Конкурсні програми для ветеранського бізнесу від Український ветеранський фонд Мінветеранів: https://veteranfund.com.ua/contests/ Можливості дистанційної роботи: Створення комплексу заходів і практик для розвитку дистанційної роботи, які допоможуть працевлаштувати осіб з інвалідністю. Комплекс цих заходів, які Мінветеранів вже почало втілювати або готує[…Читати далі…]

Отримайте поради, які допоможуть вам діяти коректно та з повагою в інтерактивному симуляторі, що був створений до освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Наприклад: серед ночі ви прокидаєтеся від того, що ваш партнер, який повернувся з фронту, сильно штовхнув вас. Він теж прокинувся, але не усвідомлює, що знаходиться вдома, і продовжує «воювати», як це було у сні. Як діяти далі? на роботі колега ветеран або ветеранка починає жартувати на моторошні теми, такі як смерть, травми, війна. Як відреагувати? Симулятор запропонує декілька варіантів дій та надасть пояснення експертки, — це допоможе зрозуміти, як ваша поведінка зможе вплинути на вашу взаємодію з людину з досвідом війни. Пам’ятайте, що досвід кожної людини є унікальним та потребує індивідуального підходу. Якщо ви не впевнені, як діяти правильно, будьте щирими, толерантними та не бійтеся ставити питання. Більше інформації, що допоможе коректно взаємодіяти з ветеранами та ветеранками шукайте в освітньому серіалі «Люди з досвідом війни.[…Читати далі…]

Слова, які ми обираємо у повсякденному спілкуванні, мають велике значення, особливо коли йдеться про людей з інвалідністю. Використання коректної термінології у спілкуванні з людьми з інвалідністю дозволяє уникати стереотипів, дискримінації, підтримувати рівність і виявляти повагу до кожної особистості. МВС України пропонує приклади, які допоможуть спілкуватися більш коректно

Як ми говоримо про людей із захворюваннями? Чи не чіпляємо ярлики? Чи не віктимізуємо? Перше і головне правило нашої комунікації – не робити з ознаки (наприклад, хвороби чи діагнозу) головну визначальну рису людини. На картинках – наочні приклади того, як правильно і як некоректно висловлюватися про людей із захворюваннями. Центр життєстійкості – це місце без бар’єрів і статусів. Туди може прийти кожен житель громади за підтримкою та опорою. А щоб усі почувалися там безпечно і комфортно, важливо дотримуватися простих, але таких важливих принципів безбарʼєрності Нагадаємо, Програма життєстійкості Міністерство соціальної політики України є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Першої леді Олена Зеленська. #тияк

Чекаємо твою цифру у коментарях

Діти до 2 років можуть сприймати як норму усе, що відбувається навколо. А до 4 років вони повністю залежать від присутності дорослих та від того, як ті відчувають та реагують на потреби дітей. Уже зрозуміло, до чого ми ведемо. Надважливе завдання дорослих зараз — дбати не лише про фізичну безпеку дітей, а й про психологічну також. Знаходити пояснення та слова підтримки. Тож даємо підказку від психологині Світлани Ройз, що і як можна говорити про війну дітям різного віку та пояснюємо чому — у картинках  Хоч універсальних фраз та реакцій, на жаль, не існує, для дитини найважливіше пам’ятати, що ми в неї є. Відчувати нашу підтримку та турботу. Війна — велика, болісна частина нашого життя та життя наших дітей. Але в житті дитини мають бути й інші теми, пов’язані з радістю, розвагами, розвитком та творчістю. Пам’ятай про це. Та не забувай піклуватися про себе, щоб мати змогу дбати про своїх дітей