якщо сусід\-ка довго не йде додому, шукаючи будь-який привід залишитися з тобою… якщо одногрупник\-ця постійно озирається, лякається, перевіряє телефон і перебуває в напрузі. Усе це може свідчити про домашнє насильство. Його можна побачити у неочевидних речах — у постійних нав’язливих дзвінках, страху говорити в присутності партнера/-ки, батьків, коли людина уникає компанії, хоча раніше обожнювала їх, або шукає дивні виправдання у звичних ситуаціях. І тоді, може бути достатньо просто звернути увагу і сказати: «Я помітив/ла, що останнім часом ти став\-ла відстороненим\-ою, замкненим\-ою, виглядаєш сумним\-ою. Якщо маєш потребу з кимось поділитися, я готовий\-а вислухати». «Я хвилююся за тебе, у тебе все в порядку?» «Ти можеш поділитися зі мною тим, що тебе хвилює. Це залишиться між нами». Або спитати «Ти як?» — іноді прості питання допомагають відчути підтримку та світло надії там, де навколо була темрява та безвихідь
Читати далі