Майже однаково ми називаємо ayva (айву), alça (аличу), incir (інжир), nektarin (нектарин), п’ємо qave (каву) і çay (чай). А ще спільним для нас є біль систематичних утисків наших мов імперіалістичною політикою росії. Кримськотатарську мову позбавили статусу державної після ліквідації Кримського ханства російською імперією 1783 року — першої анексії півострова державою-окупанткою. Українська мова ж пройшла випробування заборонами циркуляра та указу, впровадженнями правопису, який штучно зближував її з російською, та подальші наративи, що знищували авторитет рідної мови українців. Срср приніс Криму “культурну революцію”, а точніше — її знищення. 1928 року більшовики зібрали і спалили старовинні рукописи, а також численні нові книги, видані кримськотатарською мовою. Російський вандалізм не знає меж і сьогодні, втілюючись терористичними актами влучання ракет у театри, музеї, святині, друкарні, де українські книги знищуються десятками тисяч. 1938 рік ознаменувався штучним переходом кримськотатарської мови на кириличну графіку, вигідну для асиміляційної політики росії. Нині, в тимчасово окупованому Криму використання латинки є забороненим. У[…Читати далі…]
Читати далі