Пам’ятайте, що, перш за все, навіть, коли ми говоримо про діагнози і травми, ми говоримо про людей. На основі матеріалів «Довідника безбар’єрності» в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Читати далі
Для кого ця програма? Дана програма не передбачає компенсації за вже знищене чи пошкоджене майно — вона створена для того, щоб бізнес міг заздалегідь долучитися до механізму часткової компенсації можливих майбутніх збитків та страхових платежів за воєнні ризики Коли починає діяти програма? Програма починає діяти з 1 січня 2026 року (після введення в дію постанови КМУ №1541 від 28.11.2025). На яке майно поширюється програма? Майно бізнесу, розташоване на територіях підвищеного ризику (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області), крім окупованих територій, яке було пошкоджене або знищене внаслідок воєнних ризиків (ракети, БПЛА, артилерія, ППО/ПРО, вибухи, пожежі тощо). Які збитки покриваються програмою? Компенсація поширюється не лише на нерухомість, а й на виробниче обладнання – будь-яку машину, апарат, інструмент, пристрій або устаткування, що належать суб’єкту господарювання на праві власності та використовуються (використовувалися до пошкодження/ знищення) ним в основній діяльності під час виконання робіт, виготовлення продукції, надання послуг. Чи компенсуються вже наявні[…Читати далі…]
Читати даліУ зв’язку з ухваленням урядових змін ЕКА, як адміністратор Програми, оновило – інформацію та форми заяв в розділі «Питання–відповіді» www.eca.gov.ua/pk, – онлайн-форму подання заявки в частині компенсації втрат за пошкоджене майно pk.eca.gov.ua. Що змінилось? – компенсація тепер поширюється не лише на нерухоме майно, а й на виробниче обладнання; – для подання заявки більше не потрібен звіт про оцінку майна — підприємець самостійно зазначає суму ймовірних збитків (оцінка знадобиться у разі фактичного пошкодження або знищення майна); – чітко визначено перелік воєнних ризиків, у разі настання яких надається компенсація — не лише прямі влучання, а й шкода від ударних хвиль, падіння БПЛА, КАБів, уламків та іншого опосередкованого впливу озброєння; – ліміт компенсації — до 10 млн грн за майно або до 1 млн грн компенсації страхової премії — застосовується до кожної юридичної особи окремо, а не до групи пов’язаних осіб. Механізм поширюється на майно, пошкоджене або знищене з 1 січня 2026 року.[…Читати далі…]
Читати далі
Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба. Тризуб має тисячолітню історію, починаючи з князівського роду Рюриковичів. Цікавим фактом є те, що з часів Української Народної Республіки Тризуб був затверджений Державним Гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії. Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності. І сьогодні він на наших знаменах і зброї – як символ[…Читати далі…]
Читати далі
Формування безбар’єрного простору передбачає не лише фізичну доступність, а й культуру поваги та гідної комунікації з ветеранами та людьми, які повернулися з війни. Безбар’єрна комунікація – це передусім етичні підходи у спілкуванні, визнання унікального досвіду кожної людини та недопущення стигматизації. Йдеться про коректну мову, уважність до потреб співрозмовника, уникнення узагальнень і навішування ярликів, а також готовність слухати й чути. Важливо будувати взаємодію на засадах партнерства та рівності, не зводячи людину виключно до її військового досвіду. Ветерани й ветеранки, люди, які повернулися з війни, мають різні професії, компетенції, плани та прагнення, тому підтримка їхньої реінтеграції має враховувати індивідуальні потреби й поважати особисті кордони. Коректна комунікація також передбачає використання нейтральної та шанобливої лексики, відмову від дискримінаційних формулювань, дотримання принципів конфіденційності та недопущення поширення чутливої інформації без згоди людини. Такий підхід сприяє формуванню довіри, соціальній згуртованості та створенню безпечного середовища. Формування культури безбар’єрної взаємодії є складовою комплексної державної політики підтримки ветеранів та важливим[…Читати далі…]
Читати далі
Шлях до ЄС: що стоїть за процесом вступу України; Європейський парламент проголосував схвалення кредиту в розмірі 90 млрд євро Україні на 2026-2027 роки; ЄС передав Києву 500 генераторів для тепла і водопостачання. Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/gtmKX5EP Офіс Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Читати далі
Безбар’єрність починається з щоденної взаємодії між людьми. Саме взаємна повага, тактовність і відчуття захищеності у спілкуванні формують середовище, у якому кожен може почуватися впевнено та брати активну участь у житті суспільства без перешкод. Коректна комунікація передбачає уважність до слів і дій, відмову від стереотипів та упереджених суджень. Недискримінаційний підхід означає рівне ставлення до всіх незалежно від віку, статі, стану здоров’я, соціального статусу чи інших ознак. Важливо не робити припущень щодо можливостей людини та поважати її особисті межі. Окремою складовою безбар’єрного простору є допомога без нав’язування. Перш ніж підтримати, варто запитати, чи це доречно, і діяти лише після згоди. Такий підхід дозволяє людині самостійно визначати свої потреби та сприяє формуванню довіри у суспільстві. Створення безбар’єрного середовища – це комплексний процес, який охоплює не лише фізичну доступність, а й розвиток культури взаємоповаги, безпечного спілкування та рівних можливостей для кожного. Нагадаємо, що з ініціативи першої леді України Олена Зеленська у межах ініціативи «Без[…Читати далі…]
Читати далі
Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці – Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушення прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Значення Революції Гідності. Повалення режиму Януковича, за якого зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу утвердити незворотність європейського шляху України: у 2014 році підписано Угоду про асоціацію з ЄС, 11 червня 2017 року Євросоюз запровадив для громадян України безвізовий режим. А за вісім років після Євромайдану, 23 червня 2022 року, Україна отримала статус кандидата на членство[…Читати далі…]
Читати далі
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” від 11 лютого 2015 року № 69/2015 на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави. 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. 20 лютого 2026 року минає 12 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 11 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація[…Читати далі…]
Читати далі
Це про свободу. Про вибір. Про гідність. До Дня Героїв Небесної Сотні у 2026 році розпочинається інформаційна кампанія, покликана нагадати про подвиг майданівців, які ціною власного життя відстояли право України бути вільною. В її основі — новий візуальний образ, створений українським графіком, нині військовослужбовцем Олександром Ком’яховим на замовлення Національного музею Революції Гідності. Композиція відсилає до одного з найвідоміших символів перемоги над нацизмом — світлини встановлення прапора на Іодзімі. У сучасному українському прочитанні замість прапора — дерев’яні щити майданівців, підняті у вирішальний момент боротьби. Цей образ нагадує: свобода ніколи не дається легко, але вона варта найвищої ціни. Кампанія має на меті не лише вшанувати Героїв Небесної Сотні, а й утвердити значущість їхнього подвигу в сьогоднішній боротьбі українців за незалежність. У межах ініціативи також відбудеться традиційний флешмоб у соціальних мережах під хештегом #ЦеПроСвободу — заклик ділитися спогадами та роздумами про Революцію Гідності, формуючи живу національну пам’ять.
Читати далі
Т.в.о. начальника управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тетяна ПОНОМАРЕНКО здійснила робочий виїзд до Саратської селищної ради. В ході виїзду була проведена зустріч з Саратським селищним головою Вікторією РАЙЧЕВОЮ, під час якої розглянуті питання щодо готовності додаткових місць для розміщення евакуйованого населення, роботи Комісії для вирішення житлового питання окремим категоріям ВПО, згідно постанови КМУ N 1176, надання адміністративних послуг та послуг у сфері соціального захисту громадян. Зустріч пройшла у діловій атмосфері й конструктивному діалозі.
Читати далі