Автор: m-editor

Українські політв’язні ціною власного життя та свободи відстоювали проукраїнську позицію у комуністичних таборах й в’язницях. Багато людей і сьогодні є бранцями новітнього кривавого російського режиму 12 січня, в Україні відзначають день українського політв’язня, який 1975 році запровадив В’ячеслав Чорновіл. Таку дату нині вже покійний політик обрав не випадково – 12-14 січня 1972-го радянська влада провела наймасштабніші репресії проти українських дисидентів. Масові затримання та арешти були помстою за їх боротьбу за незалежність України. Вертеп як привід до арештів 51 рік в тому КДБ розпочав в Україні операцію “Блок” – масову хвилю репресій проти української інтелігенції. Тоді одночасно заарештували більшість відомих представників національно-демократичного руху. А всього впродовж 1972 року було заарештовано 89 дисидентів, т зв. “шістдесятників”, до кінця 1974 року – 193 особи. Саме тоді були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба у Києві, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець (а згодом і Ігор[…Читати далі…]

Під час засідання Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів про пріоритети Уряду на 2023 рік. Окремим пріоритетом Прем’єр визначив розвиток державної ветеранської політики. “Шостий пріоритет — ветеранська політика. Формула державної ветеранської політики проста. Це можливості і повага для ветеранів. У 2023 році плануємо затвердити Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя та план заходів щодо її реалізації. Стратегія базуватиметься на 4 ключових потребах: економічна незалежність, кошти, житло та медичні послуги. Можливість військової кар’єри, перенавчання, підтримка ветеранського бізнесу”, – розповів Денис Шмигаль. “Забезпечення ветеранів житлом, зокрема через компенсацію відсоткової ставки на іпотеку та фінансовий лізинг. Трирівнева система безоплатної психологічної допомоги ветеранам. Все це має бути реалізоване вже цього року. Наші ветерани – це наша гордість. І держава буде створювати для них найкращі можливості”, – наголосив Прем’єр-міністр України.

Ветеранська політика цьогоріч визначена одним із ключових напрямків роботи Уряду. Шляхи її реалізації було обговорено сьогодні під час наради з представниками міністерств і парламенту. Про це на своєму офіційному Telegam-каналі повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Основа державної політики в цій сфері — створення можливостей для людей, що повертаються з війни. Розглянули питання реалізації ключових потреб: економічної незалежності (продовження військової кар’єри, перенавчання, підтримка у працевлаштуванні, підтримка ветеранського бізнесу), житла та медичних послуг, – йдеться у повідомленні Прем’єр-міністра. – Маємо зробити так, щоб ветерани отримували всі державні послуги максимально просто й швидко. Тому дав завдання Мінветеранів, Мінсоцполітики разом із Міноборони створити необхідні для цього механізми». Нагадаємо, під час засідання Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів про пріоритети Уряду на 2023 рік. Окремим пріоритетом Прем’єр визначив розвиток державної ветеранської політики.

Після повернення до цивільного життя ветерани і ветеранки мають отримати від держави інструменти для розвитку, бути залученими до формування громадянської ідентичності та національно-патріотичного виховання. Про це розповіла міністерка у справах ветеранів України Юлія Лапутіна в інтерв’ю Армія FM. Вона зазначила, що окремим пріоритетом Уряду на 2023 рік є ветеранська політика. І вже цього року планується затвердити Стратегію переходу від військової кар’єри до цивільного життя та план заходів щодо її реалізації. «Головний підхід – це людиноцентричність. Створенням системи переходу від військової кар’єри до цивільного життя ми хочемо змінити підхід до людини не тільки після завершення служби, а й під час її несення. Створити такі умови, щоб Захисник чи Захисниця плавно, без зайвих стресів переходили до цивільного життя. Над цим ми працюємо з іншими відомствами, зокрема, з силовим блоком», – зазначила Юлія Лапутіна. «Ветеранська політика – це елемент безпекової політики. Ми хочемо, щоб ті, хто має бойовий досвід [по поверненню до цивільного життя] зміцнювали[…Читати далі…]

Статус учасника бойових дій зможуть отримувати цивільні особи, які від початку повномасштабного наступу рф стали на захист України, але не вступили до офіційних військових формувань чи правоохоронних органів. Відповідний законопроєкт (реєстр.№ 7322), який був розроблений за безпосередньої участі фахівців Мінветеранів, 12 січня Верховна Рада України конституційною більшістю голосів прийняла у другому читанні та в цілому. “За” проголосували 310 народних депутатів України.   Ухваленими змінами до чинного законодавства надається можливість визнати учасниками бойових дій осіб, які не встигли вступити до ЗСУ, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби або інших утворених відповідно до законів України військових формувань чи правоохоронних органів, однак брали безпосередню участь у бойових діях. Документ також визначає коло осіб, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Як зазначили фахівці Мінветеранів, ухвалення даного закону є вкрай важливим, особливо в частині врегулювання прецедентів щодо надання відповідних[…Читати далі…]

Гуманітарний штаб, що функціонує при Саратській селищній раді  днями отримав гуманітарну допомогу для потреб мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб. Одна частина вантажу складається з продуктів харчування, отриманих за програмою Організації Об’єднаних Націй – «Спільний продуктовий набір», а саме: Рис – 1350 кг; Борошно 2250 кг; Олія соняшникова  – 450 пляшок по 0,85 л; Горох – 900 кг. Відповідно до цієї програми, до отриманих продуктів харчування громади на вибір додають від себе: консерви, цукор, чай, каву, печиво, солодощі, крупи тощо. Окрім цього, Саратська селищна громада отримала 2 генератори по 5 кВТ та засоби гігієни.

Урядова програма щодо виплати компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб продовжить діяти у 2023 році. Кабмін доповнив джерела фінансування програми – відтепер така компенсація буде здійснюватися за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття й інших джерел, не заборонених законодавством. Сума компенсації роботодавцю становитиме 6700 гривень (розмір мінімальної заробітної плати). Ці кошти держава виплачує за кожну працевлаштовану внутрішньо переміщену особу впродовж 2 місяців. Передбачається, що витрати Фонду у 2023 році складуть 308,2 мільйона гривень при прогнозованому працевлаштуванні 23 тисяч ВПО. Для порівняння, торік було профінансовано виплати на загальну суму майже 200 мільйонів гривень за працевлаштування понад 16 тисяч внутрішніх переселенців. Нагадаємо, Уряд запровадив програму стимулювання підприємців брати на роботу ВПО у квітні 2022 року. Мета програми – пришвидшити адаптацію людей, які змушені були переїхати з небезпечних регіонів, і підвищити рівень зайнятості серед населення.

Не підходь! Не чіпай! Не панікуй! «Правило трьох Не» — головний меседж навчального відеоролику Саме такі прості правила є базою для мінної безпеки та збереження багатьох життів. Коротка та зрозуміла відеоінструкція наочно ілюструє, як треба і не треба діяти, якщо ви натрапили на вибуховий предмет. Ну, а наступним кроком, звісно, має бути повідомлення ДСНС про вашу смертоносну знахідку. Зробити це можна за номером 101 або у мобільному застосунку «Розмінування України».

Сьогодні Міністерство енергетики України передало черговий вантаж гуманітарної допомоги ДТЕК Одеські електромережі, а саме 52 одиниці енергетичного обладнання та матеріалів. Їх буде використано для відновлення електричних мереж Одеської області та поновлення електропостачання.  «Це трансформатори, генератори, ізолятори та інше обладнання загальною вагою близько 5 тон, необхідне для відновлення пошкоджених мереж розподілу електроенергії», – зазначив Міністр енергетики України Герман Галущенко. Герман Галущенко нагадав, що з березня 2022 року Україна отримує допомогу від міжнародних партнерів у вигляді обладнання і матеріалів та здійснює розподіл з урахуванням потреб енергетичних компаній.

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1081 і від 2 вересня 2015 р. № 728» від 6 січня 2023 р. № 15, якою унормовано хто з військовослужбовців має право на отримання житла чи грошової компенсації за нього Так, новою редакцією п. 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081 передбачено наступне:  «військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров’я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв’язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за[…Читати далі…]

Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроект (реєстр. номер 5742), норми якого удосконалюють порядок укладення договорів міжмуніципального співробітництва. Це сприятиме налагодженню партнерства територіальних громад у воєнний та післявоєнний періоди. «Досвід громад з різних регіонів демонструє, що співробітництво дає змогу ефективно та швидше розв’язувати місцеві проблеми. А це так важливо особливо сьогодні — в період збройної агресії росії. Прийняття цього Закону удосконалює правове поле для співробітництва громад, що дозволить їм реалізовувати спільні проекти для відновлення їх територій та подальшого розвитку, приєднуватись до вже успішного співробітництва інших громад. А також сприятиме наданню якісних освітніх, медичних, культурних, житлово-комунальних та інших публічних послуг жителям», — зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода. Відтак законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» щодо: запровадження процедури приєднання територіальних громад до вже організованого співробітництва за спрощеною процедурою; визначення нового типу договору про співробітництво територіальних громад з поєднанням кількох форм співробітництва;[…Читати далі…]