ЗВЕРНЕННЯ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО НАПРИКІНЦІ 132-ГО ДНЯ ВІЙНИ
Українці! Українки!
Всі наші захисники й захисниці!
Вночі 5 липня майже по всій території нашої держави була оголошена повітряна тривога. До цього в столиці та в деяких областях тривоги не було вже певний час, і дехто почувався навіть особливо тривожно через таку незвичну тишу. Щось додумував, чогось боявся, шукав якихось пояснень, ніби окупанти до чогось готуються… Насправді не варто себе накручувати. Не варто шукати логіки в діях терористів. Російська армія не робить жодних пауз. У неї одне завдання – забрати життя в народу, залякати людей, щоб навіть кілька днів без повітряної тривоги вже відчувалися як частина терору. І от сьогодні ввечері Київ і знову майже вся Україна – з повітряною тривогою. На цю годину є удари по Хмельниччині: жертви, поранені – зараз уточнюються.
Наше з вами завдання – триматися, берегти себе, зокрема берегти свої емоції, максимально допомагати обороні країни, захищати державу, скільки буде потрібно для нашої перемоги.
Окупанти знову били по Сумщині, по Миколаєву й області, по Дніпропетровщині. Частину ракет вдалося збити нашим протиповітряним силам. І ми жодного дня не скорочували й не будемо скорочувати нашу дипломатичну активність, щоб отримати для України сучасні й достатні протиракетні системи.
Це завдання-максимум для нашої держави – вже цього року дати базову безпеку для українців, базовий захист від ракетних ударів. Але виконання цього завдання залежить не лише від нас, а й від розуміння партнерами наших фундаментальних потреб.
Говорив сьогодні з Премʼєр-міністром Британії Борисом Джонсоном. Подякував йому за розширення безпекової допомоги нашій державі ще на сто мільйонів фунтів – це на додачу до пакету оборонної підтримки на мільярд фунтів, про який було оголошено нещодавно. Це дуже відчутна допомога для нас.
Обговорили також з Борисом систему гарантій безпеки для України, яку ми розробляємо, яка має працювати довгостроково для наших людей.
Взяв участь разом з президентками Молдови й Греції у форматі спеціальної конференції видання The Economist. Це вже 26-й такий щорічний захід, і цьогоріч на ньому «Україна» й «безпека», звичайно, були головними словами. Для чого нам це потрібно? Наша держава потребує вже зараз визначеності з безпековим простором. Ми працюємо дуже активно над тим, щоб усі наші партнери і у Європі, і на інших континентах розуміли наше бачення безпекових гарантій.
Сьогодні ж підбивали підсумки двох місяців роботи державної благодійної платформи United24. За цей час завдяки участі людей із десятків країн вдалося зібрати на потреби України понад два мільярди гривень. Це не тільки допомога нашим оборонцям, а й внески на розмінування, на гуманітарні потреби.
Я особисто подякував за приєднання до роботи United24 як амбасадора Лієву Шрайберу, дуже відомому актору. Він – співзасновник доброчинної організації BlueCheck, яка профінансувала програми з психологічної підтримки та евакуації понад двадцяти тисяч дітей-сиріт з інтернатів та дитячих будинків Харківської, Дніпропетровської, Чернігівської, Одеської областей. Організація Лієва допомагає й родинам переселенців у Львові. Тепер він разом з Андрієм Шевченком, з Еліною Світоліною працюватиме на гуманітарному напрямку.
І ще одне – дуже важливе. Сьогодні в суспільстві було багато суперечок щодо рішення Генштабу Збройних Сил України про затвердження порядку отримання якихось дозволів для військовозобов’язаних, призовників і резервістів. Я бачу, що є різні оцінки такого рішення, є нерозуміння й навіть обурення в суспільстві. Я доручив міністру оборони, начальнику Генерального штабу, Головнокомандувачу Збройних Сил доповісти мені всі деталі під час завтрашнього чергового засідання Ставки Верховного Головнокомандувача – одним з пунктів порядку денного. Я обіцяю народу розібратися з цим.
І прошу надалі Генеральний штаб не ухвалювати без мене подібних рішень.
Слава Україні!