Чому людині з бойовим досвідом надважливо отримати підтримку родини?

Бо саме родина найпершою зустрічає ветерана / ветеранку та може надати найбільший ресурс для відновлення. А якщо близькі не готові прийняти його / її зміни, то на яку допомогу сподіватися від інших?

Насправді, чекати рідну людину з фронту – завдання складне. Страх утрати, постійна тривога накопичуються та можуть формувати травматичний досвід. А коли близький нарешті повертається додому – то все не закінчується, адже й тут він ще якийсь час продовжує «воювати». Сім’я може полегшити цей процес адаптації, якщо заздалегідь опанує правила спілкування.

💬 «Важливо розповісти ветерану, що змінилось вдома, поки він був відсутній. Можливо, дитина ходить в іншу школу, спеції тепер стоять в іншій шухляді, а дружина / чоловік лягає спати о 21 замість 23. Після повернення ветерана його партнерка або партнер хоче відпочити, але йому це так само потрібно. Кожен очікує на розслаблення, і всім треба час», – пояснює Наталія Умеренкова, очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців.

Більше таких рекомендацій для взаємодії з повагою до гідності та досвіду кожної людини 👇🏼

📕 У спеціальному розділі «Довідника безбар’єрності» – «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» 📲https://bit.ly/3JKOTal

🎥 Та у створеному на його основі однойменному освітньому серіалі, який можна переглянути на Дія.Освіта – https://bit.ly/3UYvZSK або на YouTube Ти як? – https://bit.ly/4aZfBZ0

Проєкт реалізовано у межах ініціативи першої леді Олена Зеленська.

А ось кілька загальних рекомендацій, спрямованих на покращення сімейного мікроклімату 👇🏼

🔼 Треба прийняти людину «іншою». Усвідомити зміни, які відбулися або відбудуться після повернення із зони бойових дій.

💬 «Не можна кричати на військового, постійно йому дорікати – ти поганий і так далі. І так само не можна йому створювати ідеальні умови: все, ведмедику мій, буду тебе оберігати зі всіх сторін», – розповідає в одному з епізодів серіалу Данило Кравець, військовослужбовець, звільнений з полону.

🔼 У сім’ї має панувати атмосфера довіри. Дуже важливо зберігати спокій, проявляти терпіння та повагу.

💬 «Упродовж майже двох років, що чоловік був на фронті, ми завжди ділилися своїми думками, почуттями та відчуттями. І після його повернення наші відносини не змінилися. Можна навіть сказати, що вони стали ще ближчими, теплішими, ріднішими, ніжнішими. Бо цінність життя після перенесеного зросла і ми цінуємо кожну хвилину, що спілкуємося одне з одним», – говорить Тетяна Пономарь, дружина ветерана.

🔼 Не залучайте захисника / захисницю до роботи з фахівцем з ментального здоров’я, якщо він / вона до цього не готові.

💬 «Звернення до психолога – це прояв сили. Цьому є п’ять причин. Перша – лише сильна людина може попросити про допомогу. Друга – сила в дії, втіленні рішення в реальність, як-от пошук фахівця. Третя сила – почати, зустрітись з проблемами, а не уникати їх. Четверта – прийти на консультацію. І п’ята сила – не відступитись, коли на консультації доведеться розбирати щось болісне та важке. Це все – прояви сили», – пояснює Родіон Григор’ян, військовий психолог.

🔼 Окреслюйте власні кордони та не переходьте особисті межі учасників війни.

💬 «Обійми – щирий спосіб самовираження. Але він може бути нетактовним і недоречним, тому ніколи не робіть цього зненацька. Спитайте, чи не проти захисник / захисниця обійнятись, не підходьте ззаду, не кричіть. Попередньо перевірте, чи людина не зайнята, і чи це взагалі доречно», – наголошує Katerina Timakina, старша фахівчиня з психічного здоровʼя Veteran Hub.

🔼 Слід створити умови та сприяти тому, щоб людина із бойовим досвідом знайшла власний спосіб адаптації до мирного життя. І бути готовими, що пріоритети можуть змінитися, адже учасники війни часто роблять переоцінку свого життя і сімейних стосунків.

💬 «У нас після того, як я повернувся і почав більше часу проводити з родиною, наприклад, двійня народилася», – ділиться Дмитро Кулібаба, військовослужбовець 114 бригади ТРО.

❗ Важливо! Є наслідки бойового досвіду, які серйозно впливатимуть на родинний затишок. Це проблеми зі сном, алкоголем, контролем, в інтимних стосунках або сімейне насилля. Вони не обов’язково можуть виникнути, але якщо вже з’явилися – треба діяти. Як саме – гортайте картинки у цьому дописі, вони точно стануть у пригоді.

🎥 Освітній серіал «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» створено з ініціативи Міністерство цифрової трансформації України у межах комунікаційної кампанії «Ти як?»Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олени Зеленської. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційний центр КМУ / Mental Health UA, ГО «Безбар’єрність» та компанії Visa – учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».

#bezbariernist#безбарєрність#barrierfree

#бізнесбезбарєрів

Перейти до вмісту