ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ
Осіннє внесення гербіцидів у посівах зернових
Протягом останніх років рівень потенційної забур’яненості орної землі істотно зріс. Бур’яни є конкурентами сільськогосподарських рослин у використанні факторів життя, тому наявність їх у культурних агрофітоценозах неприпустима. Вони дуже пристосовані до умов середовища, мають високу польову конкурентоспроможність. Шкода, яку завдають культурним рослинам бур’яни, дуже велика. Щорічні втрати врожаю зернових від негативної дії бур’янів (особливо — зимуючої популяції) сягають понад 30% від потенційного рівня.
Внесення гербіцидів восени — не є новацією. Його головною метою є зняття конкуренції бур’янів і збереження вологи та поживних речовин для культурних рослин. Що раніше ми захистимо культуру, яку вирощуємо, від бур’янів, то якісніші створимо для неї умови для формування високого врожаю.
На зернових культурах можуть вегетувати й шкодити понад 200 видів небажаної рослинності, проте масово поширені тільки декілька десятків. Засмічувачами посівів зернових культур, в основному, є дводольні бур’яни, представлені родинами амарантових, березкових, губоцвітих, гречкових, складноцвітих, шорстколистих тощо.
На озимих культурах найпоширеніші такі види:
дводольні зимуючі, озимі та дворічні: ромашка непахуча (Matricaria perforate), фіалка польова (Viola arvensis), підмаренник чіпкий (Galium aparine), сокирки польові (Consolida regalis), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), талабан польовий (Thlaspi arvense), зірочник середній (Stellaria media);
дводольні ярі: лобода біла (Chenopodium album), спориш (Polygonum aviculare), чистець однорічний (Stachus annua), паслін чорний (Solanum nigrum), гірчак розлогий (Polygonum lapathifolium), рутка лікарська (Fumaria officinalis), калачики непомічені (Malva neglecta), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus);
дводольні багаторічні: осот жовтий (Sonchus arvensis), березка польова (Convolvulus arvensis), осот рожевий (Cirsium arvense), кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis), подорожник великий (Plantago major);
злакові: пирій повзучий (Agropirum repens), вівсюг (Avena fatua).
Осіннє внесення гербіцидів забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи культури. Високий рівень осіннього забур’ янення озимих зернових культур призводить до зменшення коефіцієнта їхнього продуктивного кущіння. У таких умовах формується слабша коренева система, рослина входить у період зимового спокою ослабленою, містить меншу кількість цукрів, що підвищує ризик вимерзання. У рослин за сильного осіннього забур’янення закладається коротший колос із меншою кількістю колосків у ньому. Гербокритичний період для озимих зернових культур становить перші чотири тижні після сівби. Тому важливо знищити бур’яни на початку вегетації, тобто в ранній, найчутливішій, фазі їхнього росту й розвитку. А отже, що раніше буде проведене хімічне прополювання посівів (у більш ранній фазі розвитку культурних рослин), то вищим буде рівень ефективної дії гербіциду, й то менші непродуктивні втрати самого препарату.
Осіннє внесення гербіцидів забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи культури. Адже в цей час закладається морфотип рослини, що забезпечує максимальну реалізацію генетичного потенціалу врожайності сучасних інтенсивних сортів і дає змогу раціонально використати високовартісні мінеральні добрива, підвищити їхню ефективність. Вартість мінеральних добрив, що використовуються бур’янами в осінній і весняний періоди вегетації до внесення гербіциду, значно вища за вартість самого гербіциду. Бур’яни мають потужнішу кореневу систему, краще за зернові культури використовують елементи живлення, пригнічують рослини. За правильного добору й внесення гербіциду продовжується період його захисної дії й стримується розвиток бур’янів навесні. А це, своєю чергою, зменшує робоче навантаження завдяки уникненню потреби обробки полів у період масових польових робіт і водночас забезпечує чистоту озимини в період її весняного відростання.
У зв’язку зі зміною клімату в бік збільшення суми ефективних температур та появою гербіцидів нового покоління, здатних ефективно діяти на бур’яни за понижених позитивних температур повітря, заходи контролю бур’янів у посівах сільгоспкультур варто переносити на осінній період. Вітчизняні та зарубіжні дослідники відзначають, що за встановлення теплої, вологої й тривалої осені, якщо складаються хороші умови для проростання бур’янів, осіння обробка гербіцидами посівів зернових культур не поступається за ефективністю весняній.
Дослідженнями науковців установлено, що осіннє внесення має низку переваг, порівняно з весняними: ефективність вища або на рівні весняного строку застосування; менша залежність від несприятливих погодних умов; запаси вологи осінньо-зимового періоду підвищують ефективність ґрунтової дії препаратів і прискорюють їхню детоксикацію; час для застосування збільшується до 30–40 діб (осінь+весна) замість 10–12 (навесні); знижується рівень екологічної небезпеки (нижча інтенсивність випаровування за температури 5–10°С, менший ризик знесення препарату на сусідні поля); знижується ризик післядії у сівозміні через збільшення часу очікування з моменту застосування препарату до часу сівби наступної культури.
Падалиця соняшнику у посівахт озимих Після обробки
У післясходовий період на зернових культурах основним способом контролювання гербологічної ситуації були й залишаються гербіциди. Асортимент цих засобів хімічного захисту озимих зернових культур від бур’янів постійно розширюється й удосконалюється. Так, згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», господарства мають можливість застосовувати в посівах 232 препарати на основі 27 діючих речовин. Для цих цілей ефективним є застосування гербіцидів: Пума Супер 144 EW, ЕВ — 1,0 л/га, Пойнтер 75, ВГ — 15 г/га, Аксіал Кросс 050 ЕС, КЕ — 0,7–0,9 л/га, Наутіус, ВГ — 60–70 г/га, Марафон, КС — 4,0 л/га, Салар 200, КЕ — 0,15–0,25 л/га, Трамп, КС — 2,5– 4,0 л/га, Калібр 75, ВГ — 45–50 г/га, Гранстар Про 75, в. г. — 20–25 г/га, Гранстар Голд 75, ВГ — 25–30 г/га, або інші дозволені до використання гербіциди.
Вибір гербіциду для хімічного прополювання для конкретного поля визначається видовим складом бур’янів, вартістю гектарної норми внесення препарату й толерантністю до нього культури.
Державний фітосанітарний інспектор Оксана ЛЕЩУК