ВІДНОВЛЕННЯ ЗРОШЕННЯ – ЗАПОРУКА ВРОЖАЙНОСТІ ТА ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

19 серпня 2023 року відбувся науково-практичний семінар на тему: «Повоєнне відновлення зрошення з урахуванням змін клімату». Ініціатором проведення став Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України

У заході взяли участь керівники та спеціалісти обласних і районних управлінь агропромислового комплексу, представники науково-дослідних установ НААН, фермерських господарств та міжнародних організацій.

Відкрила науково-практичний семінар директор Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Раїса Вожегова, яка підкреслила, що зрошення – стратегічний інструмент у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

«Сьогодні перед вченими, у зв’язку зі змінами клімату, постає велика кількість завдань, які потребують негайного рішення. Тут важливими є питання збільшення зрошених земель, покращення родючості ґрунтів, ефективне використання водних ресурсів», – зазначила Раїса Вожегова.

Аграрії України вже відчувають на собі наслідки зміни клімату, зокрема глобального потепління, яке із року у рік ускладнює можливість ефективного ведення сільського господарства. Серед факторів, що впливають на майбутній врожай – накопичувальні опади, яких стало на 20-30% менше. Через глобальні зміни клімату додалася ще одна проблема – ущільнення ґрунтів.

“За останні 20 років погодні катаклізми призвели до втрат понад 2 млрд доларів в агросекторі. Наприклад, південь Одеської області останні кілька років поспіль потерпає від посухи. Щорічно влітку температура повітря тут підвищується на +1-2 С°, відбувається зменшення опадів, відсутність вологи в орному шарі ґрунту все частіше призводить до зниження врожаю сільськогосподарських культур, а інколи і їх загибель. Земля зневоднюється рекордними темпами”, – підкреслила Алла СТОЯНОВА директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.

Експерти ФАО і Світового банку виявили, що через вимивання ґрунту наша країна втрачає 500 млн тонн землі щорічно. Таким чином, чорноземів вистачить лише на 75 років. Якщо підрахувати витрати вимивання ґрунтів у грошовому еквіваленті, то ця цифра досягне 5 млрд доларів. Прогнози науковців сьогодні невтішні: через зміни клімату, глобальне потепління, а також антропологічний вплив на природне середовище, в Одеській області можуть висохнути річки, які є джерелами зрошення. Аби мінімізувати втрати води у них наразі експерти розробляють проєкти їх збереження та раціонального використання.

“Зрошення — шлях перемоги у кліматичних викликах. Допомога у розв’язання цього питання має комплексний характер: держава, міжнародні партнери та аграрії поєднали зусилля. Зокрема, за підтримки UAFATA EIB в Україні реалізується міжнародний проєкт із відновлення зрошення. За результатами проєкту обрано чотири зрошувальні системи країни, дві з яких знаходяться в Одеській області — Суворівська і Нагірнянська водні системи. У Державному бюджеті передбачено 200 млн гривень на підтримку водокористувачів, що регламентовано Постановою №1070. На нашому регіональному рівні передбачено 100 млн грн. З боку міжнародних партнерів є також грантова підтримка: USAID AGRO надав 18, 3 млн грн. ОВК “Вода життя” для відновлення потужностей зрошувальної системи. Для Одеської області наразі важливо максимально відновити зрошувальні системи, адже регіон – має стратегічне географічне положення, зокрема вихід у Чорне море, через який здійснюється експорт української сільгосппродукції. Відповідно, завдання аграрного сектору регіону – зміцнити лідерські позиції та забезпечити його сталий розвиток”, – зазначила Алла СТОЯНОВА.

Особливу увагу учасники науково-практичного семінару приділили відновленню рисових полів. Адже після анексії Криму, а також окупації частини Херсонської області, Україна тимчасово втратила значну частину зрошувальних земель. Одеська область нині залишається єдиним регіоном, де вирощують рис. Відтак, одне із головних завдань, яке стоїть перед аграрним сектором є відновлення рисових зрошуваних систем для забезпечення продовольчої безпеки.

За результатами науково-практичного семінару сформовано науково-практичні рекомендації щодо «Повоєнного відновлення зрошення з урахуванням змін клімату»:

• Модернізація та підвищення ефективності функціонуючих зрошувальних систем.

• Відновлення нефункціонуючих зрошувальних систем щодо яких є попит.

• Технічна та фінансова підтримка організацій водокористувачів.

• Першочерговість проєктів в Одеській області, зокрема з модернізації та відновлення рисових зрошувальних систем.

• Усунення наслідків підтоплення після підриву Каховської ГЕС та відновлення не функціонуючих зрошувальних систем.

“Нашою спільною задачею є створення інфраструктури, яка буде відповідати інтересам України не на роки, а десятиліття. Приміром, відновлення систем зрошування лише на півдні України, зокрема Одещини, зіграє надважливу роль у світлі виходу на іноземні ринки. Адже дозволить стабільно отримувати високі урожаї сільськогосподарських культур, фруктів та овочів високої вартості у безпосередній близькості до портів. Відновлення та розвиток систем зрошення може стати справжнім двигуном економічного післявоєнного відродження країни та дозволить не лише відвоювати, а й зміцнити лідерські позиції в аграрній галузі на міжнародному рівні”, – говорить Алла СТОЯНОВА директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.

ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!