1. Реєстрація проєктів угод: правила та типові помилки
Новини Структурні підрозділи 

Реєстрація проєктів угод: правила та типові помилки

y-editor

Понад пів року в Україні діє чітка процедура для погодження проєктів угод про міжнародне територіальне співробітництво. Міністерство розвитку громад та територій пояснило норми закону. У цій статті зібрано типові помилки та корисні поради для їх швидкого погодження.  Матеріал підготувала ініціатива Cities4Cities в межах напряму “Міжнародна муніципальна співпраця” Програми Polaris.

Хто може подавати проєкт угоди й куди?

— Суб’єктами є органи місцевого самоврядування, їхні асоціації та місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим. Вони подають офіційний лист-звернення до Мінрозвитку з проєктом угоди.

Якщо угода укладається з боку України з муніципалітетом, а з іншого боку — бізнес чи міжнародна організація, то така угода не вважається угодою про міжнародне територіальне співробітництво.

Які строки розгляду? Чи можна швидше?

— Загальний строк погодження становить 30 днів. Міністерство юстиції перевіряє на  угоди Конституції України протягом 10 днів, Міністерство закордонних справ — відповідність міжнародним договорам та зовнішньополітичному курсу України у ті ж строки. Мінрозвитку здійснює перевірку на відповідність Закону України “Про міжнародне територіальне співробітництво України”.

Після розгляду проєкту угоди Мінрозвитком та отримання позицій від Мінюсту та МЗС, Мінрозвитку приймає рішення про погодження чи про відмову у погодженні. Рішення приймається у формі наказу.

Але були випадки, коли угоди погоджувалися значно швидше — наприклад, напередодні Тижня міст та регіонів чи конференції з відновлення URC. Та це у виключних випадках — необхідно планувати заздалегідь. 

Які типові помилки затримують погодження?

— Найпоширеніші: 

  • неправильне визначення сторін (замість ради чи виконкому вказують «громаду»),
  • неточна термінологія (як приклад: «громада» замість «територіальна громада»), 
  • відсутність базових положень (строк дії, порядок змін, врегулювання суперечностей, набрання чинності),
  • різниця між текстами українською та іноземною мовою. 

Щоб уникнути цих помилок, доцільно користуватися примірною формою угоди, розробленою Мінрозвитку.

Якою мовою укладати угоду?

— Обов’язково державною українською мовою. Інша мова (англійська чи мова партнера) визначається за домовленістю сторін. Примірників може бути кілька, але всі тексти повинні бути ідентичними.

Важливо дотримуватись правила альтернату — черговості мов і сторін в угоді. Це усталена міжнародна практика, на яку звертає увагу Мін’юст та МЗС.

Що робити з угодами, укладеними до червня 2024 року?

— Вони залишаються чинними, адже закон не має зворотної сили.

А якщо угода підписана після набрання чинності законом, але без погодження?

— Таку угоду зареєструвати неможливо.

Чи потрібно звітувати про реалізацію угод?

— Так. Щороку до кінця першого кварталу громади мають подати звіт про виконання угод. Форми вже затверджені наказом Мінрозвитку.

Чи можна додавати символічні елементи в текст угоди?

— Так. Наприклад, заяви про підтримку України чи інші політичні меседжі в преамбулі. Це не заборонено.

А якщо документ названо «меморандумом»?

— Усе залежить від змісту. Якщо в тексті меморандуму прописані правові, організаційні чи економічні умови співпраці між суб’єктами та учасниками такого співробітництва, фактично він є угодою про міжнародне територіальне співробітництво. У такому випадку документ потрібно подавати на погодження та реєстрацію. Якщо ж меморандум — це лише загальна декларація намірів, то він не підпадає під дію закону.

Чому важливо наповнювати угоди реальним змістом?

— Порожні документи, які кладуться в стіл, не мають сенсу. Краще мати одну-дві угоди, але таких, що справді працюють, приносять користь і відповідають стратегії розвитку територіальних громад.

Які правові засади регулюють міжнародне територіальне співробітництво?

 — У квітні 2024 року Верховна Рада України схвалила у другому читанні Закон «Про міжнародне територіальне співробітництво», який набрав чинності 27 червня 2024 року. Саме він визначив правову рамку для всіх угод між українськими громадами та їхніми іноземними партнерами.

На виконання цього закону ухвалено низку підзаконних актів, які детально описують процедури:

Ці документи разом створюють чіткий механізм: громади готують текст угоди, подають його на погодження до Мінрозвитку, після чого затверджена угода може бути зареєстрована.

Ініціатива Cities4Cities впроваджує напрям «Міжнародна муніципальна співпраця» Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні», що фінансується Sida і реалізується SALAR International.

Перейти до вмісту