НЕК “УКРЕНЕРГО” ІНФОРМУЄ:
Продовжуємо рубрику #НЕДУРНІПИТАННЯ
Наразі в енергетичній системі України немає дефіциту електроенергії, відповідно, не має потреби у застосуванні аварійної допомоги. Але питання про цей захід подолання дефіциту продовжують надходити. Ми зібрали найбільш часті й відповідаємо на них.
Що таке аварійна допомога і чому ви приділяєте їй стільки уваги у своїх зведеннях?
Аварійна енергетична допомога – це термінове постачання електроенергії з іншої країни на запит оператора системи передачі. Її залучають лише у крайньому випадку, щоб запобігти одночасному вимкненню великої кількості споживачів. Тобто на момент залучення аварійної допомоги усі внутрішні резерви та засоби для покриття дефіциту електроенергії в системі уже використані.
Аварійну допомогу можна порівняти з переливанням крові пацієнту при сильній крововтраті під час травми. Кров донорів у такому випадку підтримує постраждалого до того моменту, поки його власний організм не почне виробляти достатню кількість крові. На «реанімацію» енергосистеми у диспетчерів «Укренерго» є лічені години, а інколи – хвилини. Необхідний обсяг електроенергії та час її подачі визначаються потребою енергосистеми тут і зараз – тобто скільки в цей момент хочуть отримати електроенергії споживачі.
Так, а проблема в чому? Ми ж синхронізовані з європейською енергосистемою
По-перше, аварійна допомога – небезкоштовна. Точніше, часто дуже дорога. Це як купівля авіаквитка в останній момент, але навіть складніше. Якщо ви купуєте авіаквиток задовго – він може коштувати й 50, і 20 євро. Якщо купуєте напередодні на той же рейс – це може бути й 500 євро. Ціна залежить від вартості електроенергії на енергоринку в конкретні години в тій країні, з якої беремо допомогу. Тому ми спочатку отримуємо аварійну допомогу, а лише потім дізнаємося, скільки за неї треба заплатити. Це правила європейського енергоринку – вартість може скласти кілька євроцентів за мегават, а може бути в десятки разів дорожчою за комерційний імпорт. Лише за спекотний серпень Укренерго залучило аварійну допомогу на суму, яка в кілька разів більше ніж за попередні 7 місяців цього року. Комерційний імпорт електроенергії країні обійшовся б значно дешевше.
Але ціна – це не всі невідомі ризики. В запиті на аварійну допомогу сусідні країни можуть і відмовити. В них самих не завжди є резервні потужності електростанцій, які можна активувати для виробництва додаткової електроенергії саме тоді, коли вона нам необхідна. А ви ж памʼятаєте, що аварійна допомога – останній інструмент перед вимушеним відключенням споживачів через дефіцит в енергосистемі.
Чому ви не зробили так, щоб не треба було просити аварійну допомогу?
Головна причина дефіциту електроенергії в українській енергомережі – наслідки ракетних і дронових атак минулої осені і зими. Були пошкоджені всі великі ТЕС і ГЕС країни. Кількість енергоблоків, які були в ремонтах, – в рази більша, ніж звичайного довоєнного літа. Також влітку проходять обовʼязкові ремонти блоки атомних електростанцій – вони не постраждали від обстрілів, але мають перед осінньо-зимовим періодом пройти обовʼязкові профілактичні роботи.
Потреби в дорогій допомозі могло б не бути, якби в Україну в години найбільшого споживання йшов комерційний імпорт електроенергії в достатньому обсязі. Але імпорту або не було, або його було дуже мало і не тоді коли треба. Річ у тім, що в Україні діють цінові обмеження на ринку електроенергії – учасники ринку не мають права продавати електроенергію в Україні дорожче визначеної НКРЕКП цінової стелі. А електроенергія на європейських ринках часто коштує значно дорожче.
Так якщо цінові обмеження на ціну електроенергії в Україні піднімуть, це ж тариф зросте?
Дуже просимо запам’ятати – тариф для населення не залежить від ринкової ціни на електроенергію, він встановлюється урядом і є фіксованим – наразі це 2.64 грн/кВт-год. Ринкова ціна електроенергії значно більше. Промисловість та інші непобутові споживачі купують електроенергію на оптовому ринку. Якщо цінові обмеження не будуть змінені, імпорту електроенергії в Україну не буде, навіть якщо й будуть великі споживачі, готові платити європейську ринкову ціну. А відсутність імпорту в енергосистемі матиме великі ризики для стабільності енергосистеми, особливо з початком холодів і можливих нових атак з боку країни-агресора.