Україна – НАТО

Як і коли відбулася енергетична євроінтеграція України й що це означає для розвитку держави, енергетичного сектору й екологічних стандартів?  Про це та інше йдеться в аналітичній статті Forbes Ukraine «Енергетичний вибір. Як Україна стала частиною енергосистеми ЄС». З матеріалу ви дізнаєтеся:  як Україна постачала електроенергію в ЄС до початку російського енергетичного тероризму;  яку роль відіграє ЄС у протидії енергетичному тероризму і відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури;  як буде розвиватися українська енергетика після перемоги. «Для нас важливо й надалі бути активним партнером ЄС у досягненні глобальної мети – кліматичної нейтральності. Зважаючи на масштаби руйнувань усередині країни, сьогодні потрібно переосмислити весь наш зелений порядок денний і спільно сформувати нове бачення політики зеленої трансформації України», – цитує видання Віцепрем’єр-міністерку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгу Стефанішину.  Детальніше читайте за посиланням: https://cutt.ly/G9bHqZz Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Association4U #EUКраїна

 Ця тема була однією з ключових на сьогоднішньому форумі “RAPID RECOVERY OF UKRAINE” у Люксембурзі, на якому виступила онлайн Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. «Програма відновлення України стане найбільшим проєктом реконструкції з часів Другої світової війни», – наголосила Віцепрем’єрка під час свого виступу на форумі. Серед сфер для інвестування урядовиця зазначила: оборонну промисловість, аграрний сектор, сферу ІТ, відновлювану енергетику, видобуток і зберігання газу, видобуток і переробку корисних копалин, розвиток логістики та велике будівництво по всій території України.  «Всебічна політична, економічна, військова, фінансова та гуманітарна підтримка європейських лідерів та всіх демократичних лідерів світу, політичний тиск на всіх континентах в межах платформи ЄС дозволяє нам вистояти в часи цієї війни, захищаючи не лише територіальну цілісність та незалежність нашої держави, але й засади демократичного, вільного світу», – підкреслила Ольга Стефанішина.  Віцепрем’єр-міністерка висловила особливу подяку за підтримку України з боку Люксембургу та особисту вдячність Прем’єр-міністру Люксембургу Ксав’є Беттелю за його участь[…Читати далі…]

26 січня розпочала роботу Міжвідомча донорська координаційна платформа для підтримки відновлення та реконструкції в Україні Про це повідомляє Європейська Комісія. «Це дасть змогу забезпечити тісну координацію між міжнародними донорами та міжнародними фінансовими організаціями та забезпечить узгоджене, прозоре і підзвітне надання підтримки», – йдеться у повідомленні Європейської Комісії. У першому засіданні платформи, яке відбулося в форматі відеоконференції, взяли участь високопосадовці з України, Європейського Союзу, країн Великої сімки, а також представники таких фінансових інституцій як Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд і Світовий банк. Пізніше до цієї ініціативи зможуть приєднатися й інші донори. Нарада започаткувала ширший процес для забезпечення більш тісної координації між усіма ключовими гравцями, які надають короткострокову фінансову підтримку, а також довгострокову допомогу на етапі реконструкції, спираючись на результати конференцій у Лугано, Берліні та Парижі, щоб допомогти подолати розрив між потребами та ресурсами. ЄС запевняє, що має намір і надалі підтримувати відновлення України, «яка міцно стоїть на[…Читати далі…]

Сьогодні Начальник Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко зустрівся з делегацією Консультативної місії Європейського Союзу в Україні на чолі з керівницею операційного департаменту Консультативної місії Європейського Союзу в Україні Розалін Шіхан. Максим Марченко подякував представникам Консультативної місії Європейського Союзу в Україні за співпрацю та зазначив, що Україна залишається непохитною в своєму прагненні стати повноправним членом Європейського Союзу та докладає максимум зусиль для досягнення цієї мети. Розалін Шіхан розповіла про діяльність Консультативної місії Європейського Союзу в Україні в умовах війни та підкреслила важливість співпраці з правоохоронними органами України. На сьогодні Місія працює за декількома напрямками, серед яких розслідування за скоєння воєнних злочинів, робота з правоохоронними органами на звільнених територіях та недопущення розповсюдження зброї з початку війни. «Вступ України до ЄС – це важлива тема, а підготовка до вступу потребує ефективного реформування системи правоохоронних органів, тому ми сподіваємось, що після перемоги України у війні ми обов’язково повернемось до цього питання та сприятимемо пришвидшенню[…Читати далі…]

87% українців підтримали б вступ України до Євросоюзу у разі проведення референдуму (проти – 3%, не проголосували б – 8%).  Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 14-16 січня 2023 року. Підтримка вступу до НАТО за останні місяці знову зросла і є найвищою за історію спостережень: на референдумі цю ініціативу підтримали б 86%, проти – 3%, не проголосували б 8%. Підтримка вступу до ЄС та НАТО практично одностайна серед представників усіх макрорегіонів, вікових та майнових груп.  85% опитаних підтримують ідею створення військово-політичного союзу у складі України, Польщі та Великобританії. Проти такої ініціативи 3%, байдуже – 7%.  80% – позитивно ставляться до ідеї створення військово-політичного союзу у складі України, Польщі та Литви. 6% – проти такого об’єднання, 9% – байдуже. Ідея військово-політичних союзів зі згаданими європейськими країнами має високу підтримку у всіх регіональних, вікових та майнових групах. Довідково Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих[…Читати далі…]

У вівторок, 24 січня відбулося чергове засідання Платформи Солідарності ЄС за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиноі та Єврокомісарки з внутрішніх справ Ільви Йохансон. Майданчик було створено для координації зусиль держав-членів та агентств Європейського Союзу для допомоги українцям, які шукають тимчасового захисту через війну. Під час заходу було обговорено: визнання українських електронних документів в ЄС, працевлаштування українців в Європейському Союзі, отримання належної освіти українськими дітьми, можливості професійного розвитку для українських вчителів, а також посилення захисту прав дітей, позбавлених батьківської опіки, які зараз перебувають в ЄС тощо. Ольга Стефанішина привітала європейську ініціативу EU Talent Pool Project, який допомагає із пошуком роботи українцям. Віце-прем’єр-міністр запропонувала поширити цей досвід на інші сфери, зокрема освіту. «Питання, яке у нашому постійному фокусі, – визнання та видача документів. Важливо, щоб українські громадяни були забезпечені оригіналами національних документів, таких як ID-картки, для можливості повернення в Україну, мали можливість отримати водійські посвідчення та[…Читати далі…]

Напрямки співпраці обговорили у рамках секторальної робочої групи за участі заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгенія Федоренка та представників Команди підтримки реформ при Міністерстві, Представництва ЄС в Україні, UNDP, UNEP,  UNECE, ООН,OECD, Посольства Швеції в Україні, німецького проєкту GIZ, KfW Development Bank, JICA.  Євгеній Федоренко розповів партнерам про ключові аспекти довкіллєвої складової Національного плану відновлення.  “У доопрацьованому розділі “Екологічна безпека” визначено 9 ключових реформ, які маємо провести в Україні; близько 200 нормативно-правових актів, що необхідно прийняти; 90 конкретних завдань за роками і етапами їх реалізації, а також  53 проекти загальною вартістю у  25,5 млрд доларів”, – зазначив заступник Міністра. За його словами, після перших представлень цього документа у Лугано та Брюсселі, було отримано понад 170 пропозицій від заінтересованих сторін.  90 з них надійшло саме від міжнародних партнерів. Показово, що 25% усіх коментарів стосувалися наскрізних питань зеленого відновлення, а саме просування зеленого зростання в усіх секторах економіки. На[…Читати далі…]

За оцінкою Світового банку, станом на початок року ворог завдав збитків системі охорони здоров’я на суму понад $1 млрд. Окрім прямих збитків є ще й непрямі, пов’язані із психічними травмами, не проведенням діагностики хвороб, перервою у лікуванні хронічних захворювань. Завдяки ефективній роботі команди Президента Володимира Зеленського у медичній галузі та міжнародній підтримці нам вдається справлятися з викликами. За програмою EU4Health щорічно фінансуються пріоритетні напрями лікування у країнах ЄС та країнах-партнерах, в тому числі боротьба із COVID-19, профілактичні програми, боротьба з онкологічними захворюваннями, цифровізація медичних систем. Програма передбачає фінансування у 5,3 млрд євро до 2027 року. Країни-учасниці на конкурсній основі мають доступ до грантів та закупівель. Ратифікація угоди – це важливий євроінтеграційний крок. Після ухвалення угоди Верховною Радою українські організації, зокрема й профільне міністерство, зможуть вперше взяти участь у проєктах програми EU4Health. МОЗ вже подало заявки на участь у грантах.

Євробарометр, проведеного з 12 жовтня по 7 листопада 2022 року, 74% громадян ЄС схвалюють підтримку України з боку Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення росії. У всіх країнах-членах ЄС більшість громадян схвалюють підтримку ЄС, найвищі показники підтримки демонструють громадяни Швеції (97%), Фінляндії (95%), Нідерландів (93%), Португалії (92%) і Данії (92%). Про це йдеться в прес-релізі Європейського парламенту. Через десять місяців війни в Україні підтримка конкретних заходів, вжитих ЄС, таких як санкції проти російського уряду або фінансова, військова чи гуманітарна підтримка Україні, продовжує залишатися на рівні 73%. Результати опитування підтверджують непохитну відданість європейських громадян не лише підтримці України, але й цінностям, на яких засновано Європейський Союз. На запитання, які цінності Європейський парламент має захищати як пріоритет, найчастіше згадується демократія (36%), потім захист прав людини в ЄС і в усьому світі (29%) і свобода слова та думки (28%). Громадяни хочуть, щоб ці основоположні цінності ЄС були захищені в ЄС та за його межами.[…Читати далі…]

ЄС та НАТО сьогодні збираються підписати зобов’язання щодо підтримки України, повідомляє Politico, пише УНН. Деталі “Сьогодні голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, голова Євроради Шарль Мішель та Генсек НАТО Єнс Столтенберг підпишуть довгоочікувану декларацію про співпрацю між ЄС та НАТО. Ключовим елементом стане обіцянка підтримати Україну”, – ідеться у повідомленні. Декларація, зазначає видання, розроблялася понад рік. Спочатку очікувалося, що документ буде підписано на саміті НАТО в Мадриді в червні минулого року, але, за словами дипломатів, його було відкладено через напруженість у відносинах між Туреччиною та Кіпром. “Хоча текст загалом нічим не примітний, зробити його офіційним є дипломатичним досягненням, враховуючи місяці, які знадобилися, щоб досягти цього”, – відзначає видання. Що у документі Видання у середині грудня писало, що “у майже остаточному варіанті ЄС і НАТО закликають росію “негайно припинити цю війну і піти з України” і знову заявляють про свою “непохитну та постійну підтримку її незалежності”. Вони, як вказувалося, також домовилися “повністю[…Читати далі…]

Уряд України та Європейська Комісія об’єднають зусилля для формування оновленого бачення “зеленого” порядку денного України. Про це йшлося сьогодні під час зустрічі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної з виконавчим Віце-президентом Європейської Комісії з питань Європейського “зеленого” курсу (Green Deal) Франсом Тіммермансом. На зустрічі обговорили поглиблення співпраці між Україною та ЄС у сфері “зеленої” трансформації, наслідки повномасштабної війни росії та відновлення України.  «До 24 лютого було зроблено надзвичайно багато для старту зеленої трансформації України.  Ми сформували амбіційний національно визначений внесок України до Паризької кліматичної угоди зі скорочення шкідливих викидів. Це був продукт консенсусу між усіма гравцями. Одним із наших найбільших досягнень, вважаю, був високий рівень готовності бізнесу до впровадження Україною політик у межах Європейського зеленого курсу. Повномасштабна агресія росії завдала руйнівного удару українській економіці. Сьогодні ми перебуваємо у зовсім іншій ситуації, зокрема, коли йдеться про досягнення кліматичних цілей», – зазначила Віце-прем’єр-міністр. Учасники зустрічі обговорили плани з[…Читати далі…]