Новини

Дізнатися про те, що особа захоплена у полон, можна за телефоном довіри МВС +38 089-420-18-66. Також для отримання або надання інформації громадяни можуть звернутися до Об’єднаного Центру з пошуку та звільнення полонених при Службі Безпеки України. Це можна зробити за телефонами +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01 або надіславши запит на електронну пошту united.centre.ssu@gmail.com . З відповідними запитами можна звернутися до Національного інформаційного бюро, зателефонувавши на гарячу лінію 1648 або на міський номер (044) 287-81-65 (для дзвінків із-за кордону). Також є варіант звернення на електронну пошту, яка розміщена на сайті Бюро https://nib.gov.ua/uk/ . Розшуком полонених займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, де за телефоном (044) 428-62-74 можна отримати необхідну інформацію, або надіслати електронний запит на адресу contact@gur.gov.ua .

Упродовж тижня кількість заявок за програмою бюджетної підтримки через Державний аграрний реєстр (ДАР), яка фінансується коштами Європейського Союзу, зросла вдвічі. Станом на сьогодні 13 278 аграріїв є учасниками програми: за першим напрямом програми – субсидія на 1 га оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення подали заявки 10 944 виробників сільськогосподарської продукції за другим, дотація за утримання корів – 2334 аграріїв. Агровиробники продовжують активно реєструватися у Державному аграрному реєстрі. Наразі кількість зареєстрованих користувачів становить 31 000, ця цифра стрімко зростає. З огляду на це, нагадуємо, що учасниками програми можуть бути лише ті виробники сільськогосподарської продукції, котрі пройшли реєстрацію у Державному аграрному реєстрі та відповідають її критеріям. З умовами реєстрації та правилами користування ДАР можна ознайомитися у покроковій інструкції. Зверніть увагу, кінцевий термін подання заявок на участь у програмі за обома напрямами – 15 листопада 2022 року. Детальніше про умови участі можна дізнатись за посиланням. Довідково Державний аграрний реєстр – це єдиний цифровий хаб[…Читати далі…]

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України запустило чат-бот Minre_1548_Help_Bot. Його створили для звернень українців, які потребують евакуації чи гуманітарної допомоги. Чат-ботом також зможуть скористатися примусово депортовані до рф або інших країн громадяни України, які хочуть повернутись на Батьківщину. Чат-бот доступний у телеграмі за посиланням: https://t.me/Minre_1548_Help_Bot Тим часом Мінреінтеграції продовжує координувати евакуацію населення з територій, де ведуться бойові дії, тимчасово окупованих та деокупованих територій. Нагадуємо, що гаряча лінія відомства з кризових питань 15-48 працює у режимі 24/7. Також можна звернутися через мобільні застосунки WhatsUpp/Telegram/Viber за номером +38(096)0788433. Нагадаємо, Мінреінтеграції працює над організацією безкоштовного гуманітарного евакуаційного маршруту для примусово вивезених до рф українців за напрямом Естонія – Латвія – Литва – Польща.

Всі внутрішні переселенці, які намагалися оформити державну допомогу до 30 квітня через застосунок Дія, але не отримали її, зможуть повторно подати заявку до 1 грудня. Планується, що відповідні законодавчі зміни Уряд затвердить найближчим часом. Варто зазначити, що наразі прийом таких заявок триває до 1 жовтня. Нагадаємо, щоб подати повторну заявку, необхідно прийти особисто до органу соцзахисту та написати ще одну заяву. Або ж надіслати її поштою. Органи соцзахисту зобов’язані прийняти у людини повторну заяву та розглянути її – навіть, якщо вона зараз не може підтвердити подання першої заяви до 30 квітня. У разі виникнення проблем у ВПО при поданні заяв чи взятті на облік, звертайтесь до Мінреінтеграції: 15-48 – цілодобова гаряча лінія з кризових питань; +38 (096) 078 84 33 – гаряча лінія для дзвінків з-за кордону та з ТОТ, WhatsApp/ Telegram/Viber; +38 (066) 813 62 39 – гаряча лінія Уповноваженого з питань ВПО.

Українці демонструють сильну і єдину підтримку інтеграції в Європейський Союз та НАТО. 92% опитаних українців хотіли б, щоб Україна року стала членом ЄС до 2030. 85% респондентів очікують вступ України до ЄС до 2030 року. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та Національного демократичного інституту в Україні.  Зокрема, 79% українців хотіли б вступу України до НАТО до 2030 року. 69% очікують приєднання до НАТО. Зазначається, що у грудні 2021 – січні 2022 року 58% українців хотіли б членства України в ЄС, тоді як за НАТО були 48% опитаних. Ці погляди поділяють респонденти по всій країні, включно із Півднем і Сходом, а регіональні відмінності у підтримці вступу України до ЄС і НАТО, які спостерігалися у попередніх хвилях досліджень, фактично зникли. Найбільше тих, хто хоче бачити Україну в ЄС на Заході і в Центрі (95% і 93% відповідно), на Сході і Півдні підтримка членства в ЄС знаходиться на рівні 89%. Так само на[…Читати далі…]

  Щоб ці бар’єри усувати, потрібно піклуватися про психічне здоров’я. А в широкому плані – потрібна система відновлення та збереження психічного здоров’я, яка забезпечить доступ до якісної допомоги всім, хто її потребує. І ця система також має бути безбар’єрною  Тобто відкритою до людей, мати різні «точки входу» та пропонувати послуги для різних користувачів. Саме на створення такої системи спрямована Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційована першою леді Олена Зеленська. Одним з важливих елементів роботи над програмою є вивчення успішного зарубіжного досвіду, щоб впровадити в Україні практики, які довели свою ефективність. Минулого тижня українська делегація перебувала з 5-денним візитом у , під час якого вивчала реформування системи охорони психічного здоров’я у цій країні. Ми є частиною Проєктного офісу зі створення Національної програми, тож наша виконавча директорка Оксана Збітнєва також увійшла до складу делегації. Поїздка була організована у розвиток домовленостей Олени Зеленської та королеви Бельгії Матильди і відбулася за підтримки директора Європейського регіонального[…Читати далі…]

На щотижневій апаратній нараді із керівниками структурних підрозділів, яка відбулась 26 вересня 2022 року під головуванням очільника Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації Василя САМОКИША, було розглянуто ряд важливих питань, серед яких санітарно-епідеміологічна ситуація та стан захворюваності на короновірусну інфекцію на території району, завершення підготовки району до опалювального сезону та ряд інших важливих організаційних та поточних питань. За результатами апаратної наради були надані відповідні доручення.

Українці! Українки! Сьогодні маємо чудову новину. Мар’яна Мамонова, військова лікарка, захисниця «Азовсталі», яку ми звільнили з російського полону, народила донечку. Я щиро вітаю від всього серця Мар’яну і бажаю дівчатам лише найкращого – миру і перемоги. Це ще один доказ того, що життя завжди перемагає будь-яке зло. І не є винятком із цього правила зло під російським прапором. Зараз усі наші державні структури, які потрібні, повністю відпрацьовують допомогу нашим звільненим воїнам. Медична допомога, соціальна, юридична… Лікування, реабілітація, відновлення документів, банківських карток, житло тощо. Рустем Умєров за моїм дорученням відвідав сьогодні в Туреччині наших командирів з «Азовсталі». Перевірив умови, у яких вони живуть, – умови комфортні. Хлопці забезпечуються всім, чого потребують. Рустем це контролює. Вже невдовзі забезпечимо й зустріч хлопців із рідними й близькими. Цього тижня, у вівторок, у мене має бути чіткий план щодо кожного й кожної зі звільнених – як буде відновлене їхнє нормальне життя. Як і процесом звільнення[…Читати далі…]

В Ізмаїлі відбулася нарада щодо вирішення проблемних питань стану водойм та водосховищ Ізмаїльського району, в якій брали участь Ізмаїльський міський голова Андрій Абрамченко, керівництво Ізмаїльської та Болградської військових районних адміністрацій, голови Вилківської громади Матвій Іванов, Ренійської громади Ігор Плєхов, Сафʼянівської громади Наталія Тодорова, Суворовської громади Олег Босікевич, Кілійської громади Вʼячеслав Чернявський, депутати місцевих рад, прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури Олександр Сара, керівники та представники підприємств, організацій Ізмаїльського та Болградського районів. Начальник ООВА Максим Марченко зазначив, що з 45 озер Одеської області 8 прісноводних Придунайських (Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай, Сасик, Кагул, Картал, Саф’яни, найбільші порівняно з іншими водоймами області) та водотоки до них з річки Дунай зазнали значного негативного впливу як через недосконале управління та експлуатацію у попередні роки, так і зміни клімату. Існуюча система протипаводкового захисту на українській ділянці нижнього Дунаю – це захисні дамби загальною протяжністю 225 км та 13 основних шлюзів-регуляторів. Канали експлуатуються понад 60 років, замулені і заросли рослинністю,[…Читати далі…]