Структурні підрозділи

17 квітня, набув чинності Закон № 4316-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, штрафи за порушення військового обліку можна буде оплатити через сервіс в Резерв+. Про це повідомляє пресслужба Міноборони. Військовозобов’язані зможуть сплатити штраф за порушення військового обліку зі знижкою 50% у застосунку Резерв+. А військовослужбовці, які мали такий штраф, звільнятимуться від його сплати.  «Військовослужбовці, які стали на захист країни і не встигли оновити свої дані – звільняються від сплати штрафів. А для цивільних з’явиться зручна можливість сплатити штраф зі знижкою 50% у Резерв+. Завдяки відповідному акту у Резерв+ з’явиться сервіс сплати штрафів за порушення військового обліку. Військовозобов’язані зможуть сплатити такий штраф зі знижкою 50% у застосунку Резерв+. А військовослужбовці, які теж мали порушення, повністю звільнятимуться від сплати. Сервіс буде повністю добровільним, військовозобов’язаний зможе:[…Читати далі…]

У 2025 році фінансування медичної сфери значно збільшено — на понад 13,5 млрд грн, а бюджет програми медичних гарантій зріс на 10%. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів 18 квітня. Він наголосив, що продовжується робота щодо зниження цін на ліки та підвищення їх доступності для громадян. За даними Міністерства охорони здоров’я, з кінця лютого середньозважена роздрібна вартість ліків із переліку ТОП-100 знизилася на 27%. «Паралельно ми рекордно розширюємо програму «Доступні ліки», за якою українці можуть отримати 600 препаратів та медичних виробів безкоштовно або з невеликою доплатою. До програми «Доступні ліки» вже цього року долучаться всі аптеки», — зазначив Денис Шмигаль. Крім  того, за його словами, постійно розширюється програма «Мобільні аптеки», яка на сьогодні працює вже в 15 регіонах, забезпечуючи мешканців віддалених сіл та прифронтових зон необхідними ліками. Прем’єр-міністр також зазначив, що реформа МСЕК, яка зараз відбувається в Україні  відіграє важливу роль у вдосконаленні медичної[…Читати далі…]

Сьогодні. 6 березня, заступник голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Максим БРИТКОВ, спільно з головним спеціалістом сектору з питань залучення інвестицій та туризму Білгород-Дністровської райдержадміністрації Катериною БОШНЯК, взяв участь в онлайн-нараді щодо розвитку туризму на Одещині при Одеській обласній державній (військовій) адміністрації. Під час засідання обговорили питання розширення туристичної мапи безбарʼєрності, можливості доповнення мапи новими обʼєктами та маршрутами, механізми діджитал-просування Одещини, використання сучасних платформ для промоції регіону, співпрацю з туристичними ресурсами та соцмережами тощо.

Сьогодні, 20 лютого, начальник служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Наталія ІКОННІКОВА з робочим візитом відвідала Плахтіївську  сільську раду з метою перевірки стану введення особових справ дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей, що перебувають на обліку як такі що опинились в складних життєвих обставинах, а також введення відповідної документації  в службі у справах дітей Плахтіївської сільської ради з питань захисту прав та інтересів дитини, що передбачені чинним законодавством України. В ході візиту було проведено звірку з інспектором ювенальної превенції ВП  Білгород-Дністровського РВП  ГУНП в Одеській області Валентиною АРНАУТОВОЮ, начальником служби у справах дітей Плахтіївської сільської ради Іваном СЛИВКОЮ щодо випадків домашнього насильства над дітьми, жорстокого поводження, нещасних випадків серед дитячого населення, само ушкоджень, залишення дітьми постійного місця проживання без попередження законних представників, тощо.

Конституцією України гарантується громадянам право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб(стаття 43). Право громадян України на працю закріплене в статті 2 Кодексу законів про працю України. Таке право виражається у одержанні роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, – включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Однак, не завжди роботодавець дотримується законодавства про працю при прийнятті на роботу, звільненні, оплаті заробітної плати, тощо. В такому разі громадяни вправі звернутись для захисту своїх порушених прав до суду. Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Частиною першою статті 233 КЗпП передбачено, що працівник може[…Читати далі…]

З 1 січня 2025 року введено в дію Закон “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який прийнятий у червні набув чинності новий передбачає поступове підвищення розмірів страхових сум до розмірів, встановлених у країнах Європейського Союзу, а також розширення застосування “європротоколу”.             У Мін’юсті зазначили, що новий закон захищає інтереси як страхувальників, так і потерпілих осіб. Серед змін, про які варто знати водіям: Потерпілі у ДТП отримуватимуть належний захист. Посилюється рівень захисту потерпілих у ДТП шляхом поступового підвищення максимальних розмірів страхової суми до розмірів, що відповідають європейським стандартам. Буде скасовано державне регулювання цін на поліси автоцивілки та запроваджено визначення індивідуальної ціни для кожного страхувальника. Водночас враховуватиметься персональна історія в попередніх періодах страхування, відсутність ДТП або наявності збитків у минулому. Модель прямого врегулювання збитків стане обов’язковою. Потерпілий отримає право звертатися за врегулюванням страхової події до «свого» страховика, з яким у нього укладений договір, а не звертатися до страхової компанії[…Читати далі…]

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 2-747/11 роз’яснив питання щодо поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено, що, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, – не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України). Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили. Такий строк є присічним, тобто він за будь-яких обставин[…Читати далі…]

У газеті «Голос України» опубліковано Закон № 4133-IX «Про внесення змін до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу». Які новели передбачені у Законі? Згідно зі змінами потерпілі від кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними ознаками матимуть право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Чи набрав Закон чинності? Цей Закон набирає чинності через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року   № 2102-IX.

Які зміни передбачено? У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньотранспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди. Чи набрала Постанова чинності? Так, постанова набрала чинності.

Набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі»             № 4073-IX від 20.11.2024          Так, вищезазначеним Законом внесено зміни до Сімейного кодексу України, зокрема виключено частини 2 – 4 статті 110, які передбачали, що:

Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від   5 грудня 2024 р. № 1222-р, яким погоджено пропозицію Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо утворення державної установи «Офіс перекладів», яка здійснюватиме переклад нормативно-правових документів, пов’язаних з євроінтеграцією в контексті підготовки України до вступу в ЄС, зокрема переклад з англійської на українську мову актів права ЄС (acquis EU).