Безпека України має вагоме значення для НАТО і усіх держав–членів Альянсу.

Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, а також її право обирати власні механізми безпеки. Майбутнє України – в НАТО. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, у зв’язку з незаконною анексією Криму Росією, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні.

Press conference with NATO Secretary General Mark Rutte and President Volodymyr Zelenskyy of Ukraine

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте з Президентом України Володимиром Зеленським в Києві під час першого офіційного візиту в якості Генерального секретаря 3 жовтня 2024 року

Розвиток відносин Україна – НАТО

  • Діалог і співпраця розпочалися, коли Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).
  • Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про особливе партнерство, а згодом завдяки підписанню у 2009 році Декларації про доповнення до Хартії, у якій знову підтверджено рішення, ухвалене лідерами НАТО на Бухарестському саміті у 2008 році, що Україна стане членом Альянсу.
  • На основі Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО від 1997 року було створено Комісію Україна – НАТО як основний орган розвитку відносин Україна – НАТО і управління заходами співробітництва. У 2023 році на заміну Комісії Україна – НАТО створено Раду Україна – НАТО, у складі якої держави–члени Альянсу і Україна засідають як рівні. Зміна формату свідчить про зміцнення політичних зв’язків між Україною і НАТО і вищий ступінь інтеграції України до Альянсу.
  • З часом співпраця поглиблювалася, і вона є взаємовигідною. Україна має давню історію активної участі в операціях і місіях під проводом НАТО.

Політична і практична підтримка України

  • НАТО у найрішучіший спосіб засуджує загарбницьку війну Росії проти України. Російська агресія істотно підриває євроатлантичну і глобальну безпеку і становить тяжке порушення міжнародного права. Згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, держави–члени НАТО вимагають, щоб Росія негайно поклала край війні, припинила застосування сили проти України і беззастережно вивела усі свої війська з території України.
  • Держави–члени Альянсу не визнають і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Росією українських територій, включаючи Крим. Відколи Росія здійснила нелегальну анексію Криму і від початку її агресії на сході України у 2014 році, збільшено підтримку України з боку НАТО у галузі розвитку спроможностей і розбудови потенціалу, а також забезпечено підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців.
  • З часу Варшавського саміту НАТО у 2016 році практичну підтримку Україні з боку НАТО оформлено у вигляді Комплексного пакету допомоги (КПД). На Мадридському саміті у 2022 році держави–члени Альянсу підсилили КПД для збільшення допомоги Україні. На Вільнюському саміті НАТО у 2023 році держави–члени Альянсу ухвалили рішення про перетворення КПД на багаторічну програму допомоги, щоб сприяти відбудові структур безпеки і оборони України і переходу до цілковитої  взаємосумісності з НАТО.
  • На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени НАТО вирішили запровадити Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) з метою координації постачання державами–членами Альянсу і партнерами військового обладнання і техніки і організації підготовки. Вони також оголосили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні, згідно з яким буде забезпечено базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і надаватиметься сталий рівень безпекової допомоги у майбутньому. Протягом 2024 року держави–члени НАТО надали Україні понад 50 мільярдів євро, причому майже 60% цих коштів виділено європейськими членами Альянсу і Канадою. Протягом 2025 року держави–члени Альянсу дотепер зобов’язалися додатково виділити 35 мільярдів євро на безпекову допомогу Україні і планується, що така підтримка триватиме.  
  • Солідарність НАТО з урядом і народом України, які героїчно захищають свою державу, свою землю і наші спільні цінності, є непохитною. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, закріплене у Статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Прагнення України до членства в Альянсі

  • З огляду на прагнення України вступити до НАТО, на Бухарестському саміті у 2008 році держави–члени погодили, що Україна стане членом Альянсу. Вони також дійшли згоди про те, що наступним кроком на її шляху до вступу мав стати План дій щодо членства (ПДЧ) – програма реформування у політичній, економічній, оборонній, ресурсній, безпековій і правовій сферах для країн-претендентів. У 2009 році було запроваджено Річну національну програму (РНП) як ключовий інструмент просування України до євроатлантичної інтеграції і запровадження відповідних реформ.
  • У період з 2010 до 2014 рр. Україна дотримувалася політики позаблоковості, відмовившись від неї внаслідок російської агресії. У червні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, за яким членство в НАТО було знову оголошено стратегічною метою зовнішньої і безпекової політики країни. У 2019 році набула чинності відповідна поправка до Конституції України.
  • У вересні 2020 року Президент Володимир Зеленський ухвалив нову Стратегію національної безпеки України, яка забезпечує основу для розвитку особливого партнерства між Україною і НАТО, маючи на меті вступ України до Альянсу. У вересні 2022 року у світлі намагань Росії здійснити незаконну анексію українських територій, Україна знову висловила прохання про вступ до НАТО.
  • Визнаючи, що Україна підвищила рівень взаємосумісності з НАТО і досягла істотного поступу у запровадженні реформ, на Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили, що на шляху України до цілковитої євроатлантичної інтеграції більше не існує потреби у Плані дій щодо членства (ПДЧ), скоротивши таким чином процес набуття Україною членства в НАТО з двох етапів до одного.
  • •    Держави–члени Альянсу знову підтвердили, що майбутнє України – в НАТО і що вони і надалі підтримуватимуть Україну на її незворотному шляху до цілковитої євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. З цією метою держави–члени Альянсу продовжуватимуть підтримувати прогрес України щодо взаємосумісності, а також додаткових демократичних реформ і реформ сектора безпеки, які міністри закордонних справ країн НАТО згодом оцінюватимуть за допомогою адаптованої Річної національної програми. Лідери Альянсу знову підтвердили, що зможуть запросити Україну вступити до НАТО, коли держави–члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови.
Перейти до вмісту