100 днів війни: Гарантії безпеки
- Мирний договір, крім відновлення суверенітету і територіальної цілісності країни, повинен містити міжнародні гарантії безпеки України. Надійні і безумовні, які враховують всі слабкості і помилки, допущені при укладенні Будапештського меморандума та обмеженість існуючих систем колективної безпеки у світі.
- Для того, щоб сформулювати ці гарантії, за дорученням Володимира Зеленського було Міжнародну робочу групу з питань гарантій безпеки для України на чолі з Андрієм Єрмаком та колишнім генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном.
- Принципи, які повинні лягти в основу гарантій, наступні:
- Угода між Україною та державами-гарантами має бути юридично зобов’язуючим документом, ратифікованим згідно з законодавствами держав-гарантів.
- Жодні зобов’язання від третіх сторін не здатні замінити власного потужного оборонного потенціалу України. Тому перший блок гарантій безпеки стосується розширення наших можливостей чинити опір агресору.
- Держави-гаранти мають забезпечити Збройні Сили України сучасними озброєннями та технікою без будь-яких обмежень та політично обумовлених перешкод. Партнери можуть взяти на себе зобов’язання в галузях обміну розвідувальною інформацією, інформаційної, кібернетичної та морської безпеки.
- Швидке відновлення оборонного потенціалу України є одним із важливих факторів запобігання повторенню агресії. Нам буде потрібна щорічна фінансова допомога для відбудови і розвитку оборонного сектору.
- Наступним блоком гарантій має бути санкційна політика. Вона є ефективним інструментом для припинення російської агресії нині та стримування ії в майбутньому. Нині впроваджені пакети санкцій мають діяти щонайменше до повного виведення російських військ з України.
- Санкції мають бути двох типів – превентивні та режим санкцій у разі, якщо агресія таки відбудеться.
- Глибоке включення України в багатосторонні формати, які покращують її інтеграцію з міжнародною спільнотою (насамперед ЄС).