18 травня в Україні визначено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Трагічна дата. Депортація кримських татар = геноцид. В музеї розгорнуто інфо-виставку “Крим – наш біль і пам’ять”

Саме в цей день у 1944 році розпочалася спецоперація військ НКВС з метою звільнення Кримського півострова від корінного населення. Формальною підставою стало обвинувачення кримських татар у масовому дезертирстві та співпраці з нацистами, що геть не відповідало дійсності.

Спецоперація розпочалася о 3-й годині ранку; для її реалізації були задіяні 32 тисячі співробітників НКВС. Депортованим (переважно жінки, діти, старі, оскільки усе доросле чоловіче населення воювало) давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, після чого їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а звідти відправляли на «спецпоселення» на схід – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан. У довготривалій дорозі померло багато депортованих осіб.

Внаслідок депортації протягом року у місцях заслання від виснаження, голоду та хвороб загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Злочин радянської влади мав катастрофічні наслідки як для кримських татар, так і для самого регіону.

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

Лише в 1989 році кримським татарам було дозволено повернутися на батьківщину. Після незаконної анексії Криму у 2014 році продовжуються дискредитація та утиски кримських татар, що лишилися на півострові.

У 2015 році Верховна Рада визнала примусове виселення корінного народу Криму.

Пам’ятаймо!