До окупації Криму у 2014 році Різдво Христове залишалося однією з найочікуваніших та наймасштабніших подій, що об’єднувала людей незалежно від їхньої конфесійної чи релігійної приналежності. Це свято плекало українські традиції, збереження національної ідентичності та укріплення духовних цінностей.

➡Колядування в містах Криму до окупації, хоча й було менш масштабним, ніж у сільських районах, усе ж залишалося важливим елементом святкувань. У степовому Криму, зокрема в Джанкої, на півдні півострова та в Ялті, колядки лунали особливо часто. У храмах також звучали різдвяні пісні, які наповнювали святкування урочистістю й теплом.

➡ Різдво Христове завжди мало особливе місце в освітніх закладах Криму, де воно святкувалося з дотриманням українських традицій та збереженням національної культурної спадщини. Зокрема, святкові заходи в Ялтинській гімназії №15 та Сімферопольській Українській школі-гімназії вирізнялися яскравістю і масштабом. Учні, вчителі та батьки об’єднувалися у спільних ініціативах, створюючи святкову атмосферу, наповнену урочистим співом колядок, театралізованими виставами та традиційними обрядами, які популяризували українську культуру серед молоді.

➡ У січні 2012 року у Сімферополі відбулася Різдвяна хода звіздарів, яка стала знаковою подією для Української школи-гімназії під керівництвом її директора Наталії Руденко. Захід, організований учителями та учнями гімназії, перетворив вулиці міста на справжнє свято: старшокласники несли вифлеємські зірки, виготовлені власноруч. Ходу супроводжували колядки, які натхненно співали як учні, так і дорослі, що поступово долучалися до дійства. Запальні танці янголяток у білосніжному вбранні утворювали хороводи й запрошували приєднатися малечу. До святкової ходи долучилися мешканці Сімферополя. Згодом молодь, що представляла українські організації міста, підготувала Вертеп.

➡ Наступного року ініціативу підтримали активісти “Кримського центру ділового та культурного співробітництва “Український дім”, які організували публічну постановку Різдвяного вертепу. Біля кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги Української православної церкви Київського патріархату після богослужіння глядачі насолоджувалися театральним дійством, яке об’єднувало старовинні біблійні мотиви з сучасними реаліями. Після ходи учасники та глядачі мали змогу пригоститися кутею та поділитися радістю свята. Архієпископ Климент (нині митрополит), голова Сімферопольської та Кримської єпархії, благословив проведення цього заходу.

➡ Особливим символом різдвяних свят у Криму стала передача Вифлеємського вогню, що відбулася у 2006 році. Цей святий символ привезли до Криму пластуни, які отримали його зі Львова, а ті, своєю чергою, від польських харцерів. Вогонь передавали до храмів, лікарень і дитячих будинків, щоб принести світло Божої любові до тих, хто його найбільше потребує. У Севастополі відбулося освячення Вогнем храмів у Севастополі, серед яких громада святого Климента УАПЦ, греко-католицька церква Андрія Первозванного та монастир у селі Морозівка. Ця традиція нагадала про єдність Криму з іншими регіонами України.

➡ У 2008 році в Сімферополі відкрився Різдвяний вертеп: унікальні Вифлеємські скульптури, створені майстрами Сімферопольського лялькового театру, були урочисто представлені громаді. Благословення на проведення цього заходу надав Митрополит Сімферопольський і Кримський владика Лазар. Юні сімферопольці вже водинадцяте відвідали Різдвяну ялинку, що вже вкотре тішила малечу та їхніх батьків завдяки спільним зусиллям Сімферопольської та Кримської єпархії та Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

➡ Різдвяні святкування в українському війську завжди набували особливого значення. У частинах Центру військ берегової оборони заходи з нагоди Різдва Христового проходили зі збереженням духовної атмосфери та увагою до кожного воїна. 7 січня військові мали змогу взяти участь у ранкових богослужіннях у міських храмах. Ці святкові події, доповнені переглядом фільму про народження Ісуса Христа, традиційною кутею та дванадцятьма різдвяними стравами, створили для військових атмосферу домашнього затишку. Потурбувалися і про дітей військовослужбовців, які отримали подарунки під час святкової вистави в Українському музичному театрі.

➡ У 2014 році Різдвяний вертеп, організований активістами руху “Євромайдан-Крим”, традиційно відбувся біля Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги Української Православної Церкви Київського патріархату. Проведення цього святкового дійства благословив архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, який згодом отримав сан митрополита. Особливістю заходу стало залучення представників різних релігійних конфесій, серед яких були православні, греко-католики, мусульмани та юдеї. У період Революції Гідності такі акції відбувалися і в Криму: у Ялті, Сімферополі та інших містах активні громадяни вийшли на вулиці, щоб заколядувати, висловлюючи солідарність із тими, хто боровся за свободу та гідність на Майдані в Києві.

➡ До 2014 року Різдво в Криму було більше, ніж святом — це жива мережа українських традицій, обрядів і пісень, які об’єднували громади й покоління. Світло цього свята лилося з храмів, шкіл і бібліотек, нагадуючи, що різдвяна обрядовість — це не лише багатство минулого, а й життєва потреба зберігати й передавати свою ідентичність. Сьогодні ці традиції опинилися під загрозою, але вони продовжують жити в серцях людей, які мріють повернути українське Різдво на вулиці Криму, щоб знову зазвучали дзвінкі колядки та запалав вифлеємський вогонь справедливого миру.

Перейти до вмісту