Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.09.2023 №815-р схвалену Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації на 2023-2025 роки.

Необхідність розробки та прийняття Стратегії зумовлена наявністю у нашій державі високого рівня гендерної сегрегації на ринку праці та відмінностями у рівні підготовки та досвіді роботи.

Особливої гостроти проблема гендерного розриву в оплаті праці у 2022 році набула за рахунок того, що велика кількість жінок працездатного віку із дітьми через небезпеку бойових дій та обстрілів української території були змушені виїхати за кордон, при цьому чоловіки віком від 18 до 60 років, які спроможні виконувати військовий обов’язок, підлягають загальній мобілізації.

Також великим ризиком щодо гендерної рівності в оплаті праці після війни залишатиметься загроза неповернення українок та українців, які на даний час перебувають за кордоном, внаслідок чого на нашу країну можуть чекати серйозні економічні виклики, адже пенсіонерів у країні буде більше, ніж працездатного населення.

З метою вирішення окреслених проблем Стратегія передбачає такі дії: подолання стереотипів і дискримінації за ознакою статі, вдосконалення законодавства про рівну оплату праці та створення умов для зручного поєднання сімейних та професійних обов’язків.

Зокрема, планується провести масштабну інформаційну кампанію для жінок «Звісно, зможеш», щоб переконати їх, що вони здатні отримувати більшу винагороду за свою працю, осучаснити трудове законодавство, створити та удосконалити умови для розвитку альтернативних форм догляду за дітьми та поширення інформації про них, оптимізувати типову політику для роботодавців щодо надання працівникам сприяння у поєднанні професійних і сімейних обов’язків тощо.

Таким чином, наявність Стратегії є вельми необхідною, оскільки забезпечує планомірне та неухильне зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків за працю рівної цінності, є свідченням дотримання Україною принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері оплати праці та демонструє виконання зобов’язань, узятих Україною у зв’язку з набранням для неї чинності Конвенцією Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Угодою про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та іншими міжнародними нормативно-правовими актами.