Олена Зеленська взяла участь у робочій нараді «Реформа шкільного харчування: пріоритетні напрямки розвитку в умовах війни та повоєнного відновлення України»

Попри війну, в екстремальних умовах діти вчаться, педагоги працюють. Це окрема форма героїзму. Тому й реформі шкільного харчування, яку ми запустили ще напередодні повномасштабного російського нападу, час повертатися, щоб підтримати освітній фронт. Ми доклали надто багато зусиль у минулому, щоб зараз не довести справу до кінця.

Увесь 2022 рік реформу підтримував ентузіазм громадських організацій і міжнародних партнерів: опорні школи отримували допомогу від ЮНІСЕФ, кухарі проходили навчання від команди Національної асоціації громадського харчування та Cultfood, у Бучі почали будувати фабрику-кухню на дотації Фонду Баффета. Тепер час долучатися державним установам.

Взяла участь у робочій нараді «Реформа шкільного харчування: пріоритетні напрямки розвитку в умовах війни та повоєнного відновлення України». Обговорювали напрацювання нещодавньої стратегічної сесії, зокрема презентовану там стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023–2027 роки та плани на найближчий час.

Стратегія, про яку мова, передбачає п’ять основних напрямів реформи:

• розвиток кадрового потенціалу;
• відновлення та модернізація харчоблоків закладів освіти;
• фінансову підтримку територіальних громад;
• впровадження нових норм і меню;
• промоцію культури здорового харчування під час війни.

Усе це можна зробити лише разом, тож дякую всім, хто долучився: міністерствам охорони здоров’я, освіти, економіки, розвитку громад, територій та інфраструктури України, аграрної політики та продовольства, Антимонопольному комітету, Держпродспоживслужбі, «Прозорро», ЮНІСЕФу в Україні (в особі Мурата Шахіна), Надзвичайному та Повноважному Послу Швейцарської Конфедерації Клоду Вільду та швейцарсько-українському проєкту DECIDЕ. Маємо працювати над реформою шкільного харчування вдвічі активніше, щоб компенсувати вкрадений війною рік.

За цей рік ми навчилися більше турбуватися один про одного та брати ще більше відповідальності за оточення. Добре, якщо саме заклади освіти стануть – і вже стали – осередками та прикладом такої турботи.