Місяць: Листопад 2025

Найважче після повернення до цивільного життя Андрієві давались прогулянки улюбленим Києвом. Не через звикання до протеза, а через панічні атаки, які могли початись від тригерних звуків. Дмитро ж навпаки – мріяв швидше прогулятись Тернополем зі своєю родиною. Але його мучили фантомні болі. У пошуках рішення обидва ветерани вперше в житті звернулись за психологічною допомогою. З розв’язанням яких питань ветеранам та ветеранкам можуть допомогти психологи, та де можна безоплатно отримати кваліфіковану допомогу онлайн і офлайн – розповідаємо. Андрій Голопапа: «Найважче було у шпиталі. А потім –  виходити у місто» На момент початку повномасштабного вторгнення Андрію було лише 18 років. Попри відсутність військового досвіду, хлопець вирішив перервати навчання в університеті та пішов на фронт. Ветеран війни Андрій Голопапа долучився до ЗСУ, коли йому було 18 років.Фото із соцмереж У боях за Донецьку область отримав поранення: міною з міномета буквально перерізало ліву ногу нижче коліна. Кінцівку не вдалося врятувати. Тижні в лікарні тяглися[…Читати далі…]

Фахівці відділу з питань координації надання соціальних послуг та підтримки сім’ї управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації взяли участь в онлайн-заході, який присвячений гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами у сфері протидії насильству стосовно жінок та домашньому насильству. 12 листопада 2025 року відбулася онлайн-презентація дослідження, проведеного Центром «Жіночі перспективи» спільно з Національною соціальною сервісною службою України та партнерами. Обговорювалося ключове питання: чи готове наше законодавство захищати жінок від усіх форм насильства, відповідно до вимог Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2024/1385. Під час обговорення було сфокусовано увагу на таких аспектах: Актуальні виклики у сфері захисту жінок. Необхідність законодавчого врегулювання кібернасильства як нової реальності. Потрібні законодавчі зміни для ефективного захисту постраждалих осіб. Участь у таких подіях дозволяє нашим фахівцям оперативно інтегрувати найкращі європейські практики у роботу місцевих соціальних служб. Це крок до підвищення якості та своєчасності допомоги у нашому районі.

Після завершення служби ветерани та ветеранки часто наново шукають своє місце в цивільному житті, і створення власного бізнесу може стати одним із ключових напрямів. Цей шлях нерідко приносить відчуття контролю, незалежності та причетності до чогось більшого. Бізнес — це часто не лише спосіб заробітку, а й інструмент гідного повернення до цивільного життя, можливість підтримати родину, створити робочі місця та зробити свій внесок у відновлення країни. Далі — історії дружини військового Тетяни та ветерана Павла, які з допомогою грантів змогли відкрити власну справу та допомагати іншим. Вони поділились практичними порадами для тих, хто планує реалізувати свою ідею, але все ще вагається. Також розповімо, які державні грантові програми працюють, та де і як можна ними скористатися. Тетяни Коваль: дружина військового, яка змінює лікарні (https://www.facebook.com/Foodicine.com.ua) Для Тетяни Коваль війна стала особистим викликом і точкою відліку нового шляху. Народжена в Києві, з родинним корінням у Попасній на Луганщині, вона добре знає, як біль може[…Читати далі…]

«Ветеран, з ампутацією. Мріяв потрапити на оздоровлення в Одесу. Знайшли санаторій, а там відмовили. І він одразу знітився, мовляв, що ж тут зробиш. А я кажу: та ні, чекай. І ось уже поїхав до Одеси», – усміхається Лариса Гільова. Уже 5 місяців вона працює фахівчинею супроводу ветеранів та ветеранок у Люботинській громаді на Харківщині. Супровід  ветеранів війни та демобілізованих осіб – це нова професія, покликана забезпечити комплексну підтримку ветеранам та їхнім сім’ям у цивільному житті. Сьогодні вже 1500 фахівців із супроводу працюють у понад 1098 територіальних громадах України. Майже 40% з них – це самі ветерани та ветеранки, члени їхніх родин або родин загиблих Захисників і Захисниць. Наразі проєкт триває менше ніж рік. Що думають про нього самі ветерани, та хто опановує професію фахівців, готових підтримати демобілізованих Захисників і Захисниць та їхні родини – розповідаємо. Ветеран Андрій Бродський: «Ветеранам потрібен провідник у цивільному житті» Андрій Бродський був одним з перших[…Читати далі…]

У багатьох громадах країни вже працюють фахівці із супроводу ветеранів та ветеранок війни. Вони допомагають демобілізованим Захисникам та Захисницям розібратися у юридичних нюансах свого нового статусу та отримати передбачену законом підтримку щодо працевлаштування, житла, правової чи медичної допомоги. Головне завдання фахівців супроводу – стати для ветерана чи ветеранки надійним провідником на шляху повернення у цивільне життя. Сьогодні в різних областях працюють вже більше 1300 таких фахівців – це перша в Україні масштабна ініціатива, орієнтована на вирішення індивідуальних запитів ветеранів та ветеранок. Як фахівець супроводу може стати другою після родини опорою для демобілізованого Захисника чи Захисниці, розповідаємо з досвіду співпраці 19-річного ветерана війни Максима Ніколайчука та його фахівчині супроводу Юлії Ілляш з Київщини. У 18 років пішов добровольцем на фронт: «Я хочу захищати країну зараз» Максим з дитинства мріяв стати військовим. У вересні 2023 року йому виповнилось 18, а вже у лютому 2024-го юнак із села Бзов Київської області був на[…Читати далі…]

Повернення з війни — у кожного своє. Хтось може швидко повернутися до звичного життя, комусь треба час, аби звикнути до нових умов та стрімких змін. Та яким би не було повернення — спорт допомагає полегшити цей шлях, бо повертає силу, впевненість і відчуття, що ти знову керуєш своїм життям. А також є одним із основних інструментів реабілітації та відновлення після хвороб, травм, поранень, довгої служби. Так, одним Захисникам чи Захисницям стане в пригоді адаптивний спорт — тренування, які допомагають залишатися активними у житті й спільноті, попри отримані травми. Або спорт ветеранів війни — цілий напрям, що гуртує ветеранів, ветеранок, їхні родини та стає простором підтримки та єднання спільноти, можливістю тренуватися професійно та навіть змагатися у всеукраїнських та міжнародних змаганнях. У статті ми зібрали історії тих, хто через спорт — адаптивний чи ветеранський — зміг відновитися, знайти новий сенс та додаткову опору. А також розповімо, як приєднатися до таких можливостей. Що[…Читати далі…]

Білгород-Дністровська районна державна адміністрація інформує мешканців про функціонування Пунктів обігріву на території громад, які розгортаються на випадок тривалого відключення електроенергії (блекауту) та несприятливих погодних умов. Перелік стаціонарних та мобільних пунктів обігріву: Білгород-Дністровська міська громада Стаціонарний пункт обігріву №1: вул. Франко, 14 Стаціонарний пункт обігріву №2: КП «ЖЄО №1», вул. Перемоги, 2а Стаціонарний пункт обігріву №3: КП «ЖЄО №1», вул. Приморська, 14а Стаціонарний пункт обігріву №4: КП «ЖЄО №1», вул. Одеський шлях, 4 Стаціонарний пункт обігріву №5: КП «ЖЄО №1», вул. Портова, 12 Стаціонарний пункт обігріву №6: КП «ЖЄО №1», вул. Ізмаїльська, 176 Татарбунарська громада Кафе «Тиха поляна», вул. Степова, 27 Кафе «Серебро», вул. Бессарабська, 88 Кафе «Бумеранг», вул. В. Тура Кафе « У куми», вул. В. Тура, 147 с. Білолісся, кафе «Рандеву», А/дорога М-15 Одеса-Рені 128 км Саратська громада сел. Сарата, БК, вул. І. Линдла, 73 с. Зоря (Камчик), Камчинська амбулаторія ПМСД, вул. Троїцька, 153 А Сергіївська громада сел. Сергіївка,[…Читати далі…]